ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 березня 2016 року № 826/22562/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи"
до 1) Одеської митниці Державної фіскальної служби України 2) Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними, скасування рішення та картки,
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000010/2 від 30.05.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00015 від 30.05.2015.
Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що призвело до збільшення їх митної вартості.
У судове засідання представник позивача не прибув, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідач1, через канцелярію суду, подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500040403/2015/002278 від 30.05.2015 було встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в інвойсі від 19.05.2015 № GE20150084 та в зовнішньоекономічному договорі від 13.01.2015 № CT20-001/1501 наявні різні зразки підписів іноземної сторони зовнішньоекономічного контракту.
Представник відповідача-2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,-
13.01.2015 між ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (покупець, Україна) та ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" (продавець, Грузія) було укладено контракт № CT20-001/1501.
В пункті 5.2 розділі 5 контракту зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010.
02.03.2015 між покупцем та продавцем було укладено додаткову угоду № 1 до контракту № CT20-001/1501, в якій було визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та, яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,33 л. - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,75 л. - 0,50 доларів США.
16.05.2014 між ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та ТОВ «М енд С форвардинг Ко» було укладено договір доручення № BU6-126, згідно якого ТОВ «М енд С форвардинг Ко» зобов'язувалось, як повірений, надавати комплекс митно-брокерських послуг, перелік яких визначено в договорі.
30.05.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією № 500040403/2015/002278 заявлений товар: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильно газована. Торгівельна марка - BORJOМI". Виготовлена та розлита в період з 25.04.2015 по 20.05.2015.
Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003919 від 22.12.2014; вагонну відомість № 67089 від 26.05.2015; накладні ЦІМ/УМВС від 23.05.2015 № 002368, № 002369, № 002370, № 002371, № 002372; передатну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу/ однією залізницею іншій) від 26.05.2015 № 2; банківські платіжні документи, що стосуються товару № 14 від 15.04.2015, № 18 від 29.04.2015, № 20 від 14.05.2015, № б/н від 15.04.2015, № б/н від 29.04.2015, № б/н від 14.05.2015, № б/н від 18.05.2015; прейскурант (прас-лист) виробника товару № б/н від 02.03.2015; рахунок-фактура (інвойс) від 19.05.2015 № GE20150084; пакувальний лист від 19.05.2015 № б/н до інвойсу GE20150084; страховий поліс № 00837 від 28.01.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2015 № 1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 13.01.2015 № CT20-001/1501; доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 19.12.2014; договір про надання послуг митного брокера № BU6-126 від 16.05.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2720 від 23.05.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2720 від 23.05.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 22.05.2015 № GEO 2015 01/001578; довіреність № 001 від 13.01.2015 (т. 1, арк. 125); довіреність № 003 від 13.01.2015 (т. 1, арк. 126); лист № 201/4-15ц від 27.03.2015 (т. 1, арк. 127); лист № 270/4-15ц від 27.04.2015 (т. 1, арк. 129); лист № LT32-303/1410 від 15.10.2014 (т. 1, арк. 130); лист № LT32-591/1503 від 27.03.2015 (т. 1, арк. 131 - експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики); копію митної декларації країни відправлення № С1061 від 23.05.2015.
Митним органом було повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в інвойсі від 19.05.2015 № GE20150084 та зовнішньоекономічному договорі від 13.01.2015 № CT20-001/1501наявні різні зразки підписів іноземного контрактоутримувача. Такі відмінності викликали сумніви щодо їх автентичності. З огляду на вищезазначені розбіжності, позивачу було висунуто вимогу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п. 3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо розрахунків за даною поставкою; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документ, що підтверджує вартість страхування даної партії товару.
30.05.2015 Одеською митницею Державної фіскальної служби України у з в'язку із неподання декларантом витребуваних документів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000010/2, в якому зазначено, що за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.
Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00015 від 30.05.2015.
Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України
Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що в інвойсі від 19.05.2015 № GE20150084 та зовнішньоекономічному договорі від 13.01.2015 № CT20-001/1501наявні різні зразки підписів іноземного контрактоутримувача, у зв'язку з чим документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, суд звертає увагу, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах ознак підробки, оскільки кримінальна справа з цього приводу не порушувалася (доказів зворотнього суду не надано).
Крім того, суд встановив, що позивачем до митної декларації № 500040403/2015/002278 від 30.05.2015 надано довіреність № 001 від 13.01.2015 (т. 1, арк. 125) та довіреність № 003 від 13.01.2015 (т. 1, арк. 126), якими ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" в особі генерального директора ОСОБА_2 довіряє ОСОБА_3 - менеджеру по логістиці, підписувати СТ-1 (сертифікати походження) від імені Компанії та довіряє ОСОБА_4 - менеджеру по експорту і ОСОБА_5 - фінансовий відділ, підписувати інвойси від імені Компанії, в той час як контракт № CT20-001/1501 від 13.01.2015 та додаткова угода № 1 до контракту № CT20-001/1501 від 02.03.2015 укладені та підписані від імені ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" генеральним директором ОСОБА_2.
Крім того, в листі Міністерства доходів і зборів України "Щодо судових спорів стосовно визначення (коригування) митної вартості товарів" від 07.05.2015 № 10441/7/99-99-10-03-01-17 зазначено, що "Виготовлення іноземним контрагентом документів, що підтверджують митну вартість товарів, на різних бланках та підписання їх різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Надаючи правову оцінку вказаним розбіжностям, суди вказують, що такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та можуть бути зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов'язків між працівниками відповідного підприємства.".
Жодних інших підстав для підтвердження сумнівів митного органу у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за митною декларацією № 500040403/2015/002278 від 30.05.2015 у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів від 30.05.2015 № 500040403/2015/000010/2 не зазначено.
Отже, як підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів.
При цьому, ненадання позивачем документів на вимогу митного органу не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки додаткові документи можливо витребувати лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вбачається із письмових заперечень відповідача-1, останній стверджує, що позивачем до митного оформлення не надано документи, що підтверджують витрати на ввезення та страхування товару.
Суд звертає увагу, що в пункті 5.2 розділі 5 контракту № CT20-001/1501 від 13.01.2015 зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010, що передбачає що продавець доставить товар названому ним перевізнику, крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення та на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця.
Крім того, позивачем до митної декларації № 500040403/2015/002278 від 30.05.2015 надано страховий поліс № 00837 від 28.01.2015 (т. 1, арк. 107) та лист № LT32-591/1503 від 27.03.2015 (т. 1, арк. 131 - експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики).
Отже, висновок відповідача-1 про ненадання позивачем до митного оформлення документів, що підтверджують витрати на ввезення та страхування товару є хибними, оскільки такі витрати включені в ціну товару, так як покладаються на продавця.
Також, суд критично відноситься до тверджень митного органу, що ПрАТ "Індустріальні та дистрибуцій ні системи" (покупець) та IDS BORJOMI GEORGIA LLC (продавець) є пов'язаними між собою особами в значенні частини 16 статті 58 Митного кодексу України, оскільки, по-перше, в спірному рішенні відсутня така причина, а, по-друге, достовірними відомостями про юридичну особу є інформація наявна Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а не інформація отримана із мережі Інтернет (Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому було б зазначено, що позивач є пов'язаною особою із IDS BORJOMI GEORGIA LLC, суду не надано).
В частині сьомій статті 54 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Суд встановив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та її коригування за ціною договору щодо ідентичних товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині, що стосується Одеської митниці ДФС, оскільки Митний пост "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС не є юридичною особою, а входить до складу митниці, як відокремлений структурний підрозділ.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до Вантажної митної декларації №500040403/2015/002278 від 30.05.2015.
3. Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000010/2 від 30.05.2015 року.
4. Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00015.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов