Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
21 березня 2016 р. № 820/232/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Момот Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №003-20703-200215 від 20.02.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (паспорт: НОМЕР_2, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 14.07.1995; ідентифікаційний код :НОМЕР_1; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1), яке оформлено листом №05-3162723 від 02.12.2015, що потягло за собою бездіяльність щодо не включення ОСОБА_3 (паспорт: НОМЕР_2, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 14.07.1995; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначеною розрахунковою сумою відшкодування у розмірі 10000 доларів США 00 центів; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати окремим файлом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (паспорт: НОМЕР_2, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 14.07.1995; ідентифікаційний код :НОМЕР_1; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1) із розрахунковою сумою відшкодування у розмірі 10000 доларів США 00 центів з метою збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є вкладником ПАТ "Дельта Банк" та має право вимагати від Банку повернення йому вкладу у розмірі 10000,00 грн. за договором банківського вкладу фізичних осіб №003-20703-200215 (без поповнення), на підставі чого у позивача був відкритий відповідний рахунок НОМЕР_3. Відповідно до Постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року за №181 про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк "та делегування повноважень ліквідатору банку. Після письмового звернення ОСОБА_3 до відповідача, йому надано відповідь №05-3162723 від 02.12.2015 року, в якій повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, виявлено, що договір №003-20703-200215 банківського вкладу (депозиту) від 20.02.2015 року є нікчемним відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із чим, позивача не включено до реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Позивач посилався на те, що відповідач без будь-яких правових підстав визнав договір банківського вкладу (депозиту) №003-20703-200215 від 20.02.2015 нікчемним. Визнаючи вищезазначений договір нікчемним, відповідачем жодним чином не встановлено, яким чином укладання договору між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем вплинуло на можливість отримання переваг, пільг. Також не вказано, яке саме положення договору або додатку до договору дозволяє отримати такі переваги (пільги). Не доведено, що позивач, відкриваючи рахунок у банку, дотримуючись усіх вимог Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, вимог чинного законодавства, свого вільного волевиявлення, отримав будь-які переваги, чи його повністю або частково звільнили від виконання встановлених банківських правил, від виконання обов'язків або будь-яким чином полегшили умови виконання власних зобов'язань.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, у судовому засіданні позов не визнав. У своїх письмових запереченнях вказав, що 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 201 5 року включно. Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Дельта Банк". Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. На виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду вжито заходи щодо перевірки обставин зарахування грошових коштів на поточні (депозитні) рахунки фізичних осіб з рахунків клієнтів Банку - фізичних осіб, з метою формування загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Під час перевірки встановлено, що 30.10.2014 року Національним банком України прийнято Постанову №692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних". Відповідно до Постанови прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку заборонено проведення будь-яких, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Однак, в порушення норм чинного законодавства між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" 20.02.2015 року укладено договір банківського вкладу №003-20703-200215, на підставі чого у ОСОБА_3 відкритий відповідний рахунок НОМЕР_3. У зв'язку з цим, комісія по проведенню перевірки дійшла висновку, що умови договору банківського вкладу, укладеного між Банком та ОСОБА_3 після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювались перерахування коштів на вкладний рахунок з рахунку ОСОБА_5, що є одночасно кредитором банку, надали зазначеній особі переваги перед іншими кредиторами, а отже, такий договір є нікчемним з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Третя особа, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у судове засідання повноважного представника не направила, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Третя особа, ОСОБА_5, у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно (а.с. 75).
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
20 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір банківського вкладу №003-20703-200215, на підставі чого у ОСОБА_3 був відкритий рахунок НОМЕР_3 (13).
Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ "Дельта Банк" (а.с. 76).
Так, з метою дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою створено комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк".
Наказом Уповноваженої особи від 29.05.2015 року "Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" №408 (а.с. 77), наказано здійснити перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу (депозиту), вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до наказу Уповноваженої особи від 07.08.2015 року "Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" №691 (а.с. 78), продовжено строк перевірки правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу - до 01 жовтня 201 5 року.
В ході проведення перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту) між фізичними особами-клієнтами та Банком, укладеними після 16.01.2015 року включно, в тому числі і в Договорі, укладеному між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3.
Зарахування коштів на вклад позивача відбулося шляхом переказу коштів у сумі 10000,00 дол. США від ОСОБА_5.
Так, за результатами перевірки було встановлено, що на рахунках ОСОБА_5 на час визнання банку неплатоспроможним сума грошових коштів перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, а саме: 200000,00 гри., і відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни АТ "Дельта Банк", для такого клієнта існував ризик щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ "Дельта Банк" та реалізації його майна.
Враховуючи вищенаведене, фізична особа ОСОБА_5 ініціював перерахування з власного рахунку на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом такому ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.
Суд відзначає, що зазначені операції із перерахування грошових коштів з рахунку ОСОБА_5 на вкладні (депозитні) рахунки позивача, відкриті в АТ "Дельта Банк" здійсненні в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних".
У зв'язку із виявленням комісією з перевірки фактів протиправності в діях фізичних осіб щодо укладання правочинів в період віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних, відповідачем визнано договір банківського вкладу від 20.02.2015 року укладений між позивачем та Банком нікчемним.
05 серпня 2015 року Уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим Владиславом Володимировичем надана до прокуратури міста Києва заява про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована 06.08.2015 року за номером 694-ЗП.
Вирішуючи спір суд відзначає, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452 від 23.02.2012 року.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Також, ч.2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.8 р.I Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах „Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.
Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р.III Положення №14).
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.
Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судом встановлено, що 30.10.2014 року Національним банком України прийнято Постанову №692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Відповідно до Постанови прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку заборонено проведення будь-яких, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, тобто Банку заборонено з 16.01.2015 року (з наказом №2650 про ліквідацію Банку працівники ознайомлені 15.01.2015 року) укладати депозитні договори з фізичними особами.
Суд зазначає, що незважаючи на заборону, ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір банківського вкладу із позивачем, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка обов'язкова до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності. Вже постановою Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" віднесене до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30.10.2014 року.
Згідно ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.
Відповідно п.1 ч.4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З урахуванням того, що спірний правочин укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язкова до виконання, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість мотивів та підстав відповідача при визнані договору банківського вкладу від 20.02.2015 року укладеного між Банком та позивачем нікчемним.
За правилами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вище наведене, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки при визнанні договору банківського вкладу №003-20703-200215 від 20.02.2015 року нікчемним, укладеного між Банком та позивачем, що укладений не з метою зберігання власних коштів, а подальшого отримання коштів за рахунок держави, з урахуванням наявності заборони залучати вклади (депозити) від фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, діяв на підставі, у межах наділених повноважень та у спосіб визначений діючим законодавством України.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2016 року.
Суддя Панченко О.В.