м. Вінниця
21 березня 2016 р. Справа № 2а/0270/3394/11
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі до приватного сільськогосподарського підприємства "Олена" про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій
В липні 2011 року управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області (далі - позивач, УПФ України у Гайсинському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Олена» (далі - відповідач, ПСП «Олена») заборгованості по відшкодуванню пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 7220,72 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначали, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1 в сумі 7220,72 грн., яку позивач просить стягнути.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року, в задоволенні адміністративного позову УПФ України у Гайсинському районі відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції суд вказав, що судами попередніх інстанцій досліджувалось лише питання правомірності призначення та виплати пільгової пенсії ОСОБА_1 Таким чином, при розгляді даної справи необхідно встановити чи отримує ОСОБА_1 пільгову пенсію, чи він працював на ПСП «Олена», чи перебував у трудових відносинах після звільнення з нього, також слід дослідити та встановити факт правонаступництва між організаціями, на яких він працював, що має істотне значення для вирішення спору.
Ухвалою суду від 14.12.2015 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 18.03.2016 року на адресу суду надійшла заява (вх.№5202) про розгляд даної справи без участі представника позивача, яка міститься в матеріалах справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Так, із врахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 25.11.2015 року, суд дослідив поставленні останнім питання та встановив, що УПФ України у Гайсинському районі просить стягнути з ПСП «Олена» заборгованість по відшкодуванню пільгової пенсії, призначеної громадянину ОСОБА_1 в сумі 7220,72 грн. за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року, посилаючись на те, що останній, саме в даний період, працював на підприємстві машиністом-трактористом, а тому йому відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначена пенсія на пільгових умовах.
Судом встановлено, що на адресу ПСП «Олена» позивачем були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 22.09.2010 року, 08.02.2011 року та від 11.05.2011 року згідно з пунктом "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та доведено до відома відповідача про розмір сум до відшкодування. Відповідно до розрахунків місячний розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в 2010 році з 01.09.2010 року складав 1005,63 грн., в 2011 році, а з 01.01.2011 року 1010,21 грн. та з 01.05.2011 року - 1047,58 грн. (а.с.9, 11, 13).
Станом на 01.07.2011 року позивач рахує за ПСП «Олена» заборгованість по невідшкодованих фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах призначених відповідно до пункту "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з грудня 2010 року по червень 2011 року, яка складає 7220,72 грн. (а.с.8).
Проте, відповідачем не відшкодовано витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по громадянину ОСОБА_1, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Так, у пункті "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція) визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.9. Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції, для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, якщо фізичні особи, яким призначені та виплачуються пільгові пенсії працювали на декількох підприємствах, то в даному випадку відповідач зобов'язаний покривати свої витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пропорційно стажу роботи ОСОБА_1 на підприємстві відповідача.
Отже, орган Пенсійного фонду має право вимагати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах фізичним особам, які працювали на підприємстві, яке ліквідовано, у правонаступників ліквідованого підприємства.
Як вбачається із записів трудової книжки та матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово звільнявся та приймався на роботу, у зв'язку з від'єднанням та приєднанням учасників колишнього колгоспу ім. Котовського, на посадах: шофера в колгоспі «Промінь» с. Адамівка, тракториста в КСП ім. Котовського с. Гунча, СВК «Котовський» с. Гунча та механізатором в ПСП «Олена» с. Гранів (а.с.58).
В підтвердження факту проведеної реорганізації колишнього колгоспу ім. Котовського та його подальшого перейменування, надано довідки, видані директором ПСП «Олена» від 04.02.2011 року, архівного відділу Гайсинської РДА від 16.03.2012 року та протокол №3 від 07.03.2003 року зборів співвласників майнових паїв с. Адамівка (а.с.112, 117).
В той же час, як встановлено судом, більшу частину пільгового стажу ОСОБА_1 заробив з 1973 року, працюючи в колгоспі ім. Котовського с.Гунча на посаді тракториста (а.с.57).
Разом з тим, на підприємстві відповідача ОСОБА_1 працював механізатором з 2003 року по 2006 рік, про що свідчать відповідні записи внесені у трудовій книжці.
Слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи міститься заява від 28.04.2010 року подана гр. ОСОБА_1 до відділення УПФ України у Гайсинському районі про призначення/перерахунок пенсії (а.с.15). В той час, як зазначалось вище, з підприємства відповідача гр. ОСОБА_1 звільнений у 2006 році після чого, що прослідковується із записів трудової книжки, отримував допомогу по безробіттю та неодноразово працював на інших підприємствах.
Таким чином, трудовий стаж ОСОБА_1, який надає право на отримання пільгової пенсії, повинен бути пропорційно розподілений між підприємствами - правонаступниками колишнього колгоспу ім. Котовського.
А тому, сума заборгованості не може стягуватись з ПСП «Олена», оскільки підприємство, на якому гр. ОСОБА_1 працював є правонаступником тих підприємств, які реформувались з початку його трудового стажу та які повинні пропорційно нести обов'язок щодо сплати заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгової пенсії.
Так, процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.
За приписами підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції № 21-1 з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), підлягають відшкодуванню 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності з підпунктом 6.2. пункту 6 Інструкції № 21 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Отже, у даному випадку позивачем неправомірно сформовано розрахунок позовних вимог по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2 по ПСП «Олена» з грудня 2010 року по червень 2011 року.
Таким чином, органу Пенсійного фонду необхідно обрахувати суму заборгованості по кожному з вищезазначених підприємств, з урахуванням частки трудового стажу ОСОБА_1 на кожному з цих підприємств, при цьому врахувавши порядок правонаступництва.
Так, відповідно до п.6.3. Інструкції, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Враховуючи вищевказані обставини справи судом встановлено, що позивач має здійснювати обчислення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до п.6.2 Інструкції пропорційно спеціальному стажу роботи, набутому ОСОБА_1 у вищевказаних юридичних особах.
Таким чином суд не може самостійно визначати суму заборгованості по кожному з вищевказаних юридичних осіб, оскільки це є безперечним втручанням у діяльність органу Пенсійного фонду України, як суб'єкта владних повноважень, який наділений такими функціями, зокрема щодо досудового врегулювання правовідносин, пов'язаних з надіслання повідомлень про суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Отже, оскільки органом Пенсійного фонду невірно пред'явлено до відшкодування суму заборгованості ПСП «Олена», а суд не може підміняти повноваження державного органу, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
З обставин адміністративної справи вбачається, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи, а тому задоволенню не підлягають.
В силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя: Секретар: