30 березня 2016 року Житомир Справа № 806/491/16
Категорія 8.2.2
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Представництва " Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, здійснення адміністративного арешту коштів на рахунках, -
29.03.2016 Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача та здійснити адміністративний арешт коштів на рахунках відповідача.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи дотримання позивачем строку, визначеного законодавством для подання адміністративного позову про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках, суд зважає на таке.
Відповідно до положень статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу наведених норм слідує, що строк звернення до суду, а також правила його обрахунку, окрім Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути визначені іншими нормативно-правовими актами.
Так, загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено положеннями статті 94 Податкового кодексу України з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання останнім його обов'язків, визначених законом, може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Пунктом 94.4 названої статті закріплено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно пункту 94.6 статті 96 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Аналогічні правові приписи містяться і у Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1839/24371 (далі - Порядок №568), який розроблено відповідно до згаданої статті Податкового кодексу України.
Розділ VII цього Порядку визначає особливості саме застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.
При цьому, згідно з пунктом 7.3 Порядку №568 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Аналізуючи наведену правову норму підзаконного нормативно-правового акту з урахуванням положень статті 99 КАС України, суд приходить до висновку щодо закріплення спеціальних строків звернення до суду з адміністративним позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника, а саме один день - день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2013 року №642/12/13-13.
Як вбачається із документів, доданих до позовної заяви, підставою звернення до суду стала відмова платника податків - Представництва " Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від допуску посадових осіб контролюючого органу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що 23.03.2016 складено відповідний акт.
Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Представництва " Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті" прийнято заступником начальника ГУ ДФС у Житомирькій області Риженковою К.В. 24 березня 2016 року, а позовна заява про здійснення адміністративного арешту коштів цього платника подана до Житомирського окружного адміністративного суду лише 29 березня 2016 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції канцелярії суду.
З огляду на викладене, а також за відсутності доказів направлення позовної заяви до суду поштою у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, суд приходить до висновку про пропуск податковим органом строку звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до приписів частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частина 2 згаданої статті закріплює, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням всіх наведених обставин, а також враховуючи, що в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогами про застосування арешту коштів на рахунках платника, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в цій частині.
Керуючись ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Представництва " Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в частині здійснення (застосування) адміністративного арешту коштів на рахунках - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Л.А.Шуляк