25 лютого 2016 р. Справа № 804/15550/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Сидоренка Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
про застосування заходів реагування.
Обставини справи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулася з позовом до ФОП ОСОБА_1 про:
- застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкту, а саме: нежитлової будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код- НОМЕР_1), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкту .
Позовні вимоги мотивовані тим, що плановим заходом ТОВ «Плазма-2005» виявлено порушення вимог пожежної безпеки, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що унеможливлює експлуатацію нежитлової будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код- НОМЕР_1 до повного усунення виявлених порушень.
В обґрунтування правової позиції позивачем надані додаткові письмові пояснення щодо стану усунення порушень та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками. Заперечень на адміністративний позов не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
У період з 21.10.2015 по 30.10.2015 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 з урахуванням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності віднесений до високого ступеню ризику.
Актом перевірки нежитлової будівлі кафе ФОП ОСОБА_1 додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 30.10.2015 №99 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417. зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - НАПБ А.01.001-2014), Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В. 1.1-7-2002*), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2009 №703 (далі - ДБН В.2.2- 25:2009), Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 (далі - ДБН 360-92**), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України № 151 від 02.04.2004, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін'юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), а саме:
Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, а саме приміщення залу на першому поверсі додатково: 1шт. ВП 5, підвальний поверх додатково: 1шт ВП 5 (Розділ V п.3.6 НАПБ А.01.001-2014 п.3.2 НАПББ.03.001-20(М);
Не розроблені та не вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (Розділ II п.5 НАПБ А.01.001-2014);
Допущено захаращування приміщення топочної сторонніми предметами, а саме приміщення топочної не очищено від дерев'яних стелажів с продуктами харчування (Розділ III п.2.1, п.2.12 НАПБ А.01.001-2014);
Керівник об'єкта та особа відповідальна за пожежну безпеку не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (Розділ II п.16 НАПБ А.01.001-2014);
Допущено захаращення шляхів евакуації коридору с кухні до приміщення залу на Іму поверсі різними матеріалами, а саме столів (Розділ III п.2.37 НАПБ А.01.001-2014);
Приміщення залу на першому поверсі не забезпечено не менше ніж двома евакуаційними виходами (Розділ III п.2.23 НАПБ А.01.001-2014 п.2.19, п.5.13 ДБН В.1.1-7- 2002* п.9.7 ДБН В.2.2-25:2009);
Допущено улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях кухні (Розділ IV п.1.8 НАПБ А.01.001-2014);
Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати не встановлено на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, а саме в приміщенні зали на першому поверсі та приміщенні більярдної в підвальному поверсі (Розділ IV п.1.17 НАПБ А.01.001-2014);
Не здійснено технічне обслуговування усіх наявних вогнегасників (здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги») (Розділ V п.3.17 НАПБ А.01.001- 2014);
У приміщеннях допущено опорядження (облицювання) стін та стель з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2, а саме приміщення більярдної в підвальному поверсі та приміщення залу на першому поверсі (Розділ III п.2.23 НАПБ А.01.001-2014 п.2.17, п.5.24 ДБН В.1.1-7-2002*);
Не проведено ідентифікацію об'єкта на визначення потенційної небезпеки з урахуванням усіх джерел небезпеки (Ст. 69 Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ Методика ідентифікації ПНО);
При розміщенні будинків і споруд не ураховано вимоги пожежної безпеки, викладені вДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а саме допущено протипожежний розрив між будівлею кафе та сусідньої будівлею пекарні близько 4 м. (згідно вимог пожежної безпеки необхідно не менш ніж 8 м.) (Розділ III п.1.1 НАПБ А.01.001-2014 Прил.3.1 табл.1 ДБН 360-92**);
Приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме відсутня система протидимного захисту в приміщені що не має природного освітлення (приміщення більярдної в підвальному поверсі) (Розділ V п.1.2 НАПБ А.01.001- 2014 п.10.2.4 п.п. (е) ДБН В.2.5-56:2014);
Підвальний поверх не забезпечено не менше ніж двома евакуаційними виходами (Розділ III п.2.23 НАПБ А.01.001-2014 п.5.13 ДБН В. 1.1-7-2002*);
Не виконано замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Не проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ) (Розділ IV п.1.20 НАПБ А.01.001-2014 ПТЕ).
Зауваження або заперечення до проведеного планового заходу та складеного акту перевірки з боку суб'єкта господарювання не надходили.
У відповідності до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч.1 ст.47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
У відповідності до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1-2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
На підставі п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 р. №20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
У відповідності до п.6 вказаного Положення ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Відповідно до ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
З аналізу зазначених норм судом встановлено, що підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) з техногенної та пожежної безпеки у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, є встановлення фактів недотримання (порушення) вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, якщо такі порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об'єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб'єктами господарювання, що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.
Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Згідно з п.1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417 далі за текстом - ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Так, за п.2, 4,16 розділу ІІ, п.1.16 розділу ІV, п.3.8 розділу V, п.1.16 розділу ІV, п.1.12 розділу ІV, п.1.7 розділу ІV, п.1.18 розділу ІV, п.3.10 розділу V, п.2.3, 2.9, 2.37, 2.23, 2.29, 2.1, 2.15 розділу ІІІ керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
Для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки
Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
Електрощити, групові електрощитки повинні бути захищені автономними системами пожежогасіння та оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.
Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.
У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.
У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів або оснащені автономними системами пожежогасіння.
Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.
Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154.
Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:
- навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
- установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди).
Тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах повинен відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватись у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей.
Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.
Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.
Не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди", ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки", СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення", інших будівельних норм за видами будинків та споруд.
Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди", ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки", СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення" ширину сходових маршів і площадок.
Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об'єкта або підприємства.
Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.
Відповідно до п.4.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №557 від 15.08.2007р., конкретні види ЗЗОД повинні відповідати небезпекам об'єкта і визначатися відповідними правилами (інструкціями).
Пунктом 11 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою №819 від 23.10.2013р. передбачено, що перелік категорій осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, та періодичність проходження функціонального навчання наведено у додатку 1.
Згідно пунктів 6-7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №338 від 18.12.2000р., ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також в оцінці максимального рівня можливих НС.
Ідентифікації підлягають усі об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади.
Позивач вказує, що подальша експлуатація нежитлової будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 із виявленими порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, в разі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При оздобленні стін та стелі на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей в будівлі.
При захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При зменшенні протипожежних розривів між будівлями та спорудами при дії небезпечних факторів пожежі виникає загроза швидкому розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям будівель та споруд їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур на людей, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності системи протидимного захисту, приведе до ускладнення видалення продуктів горіння під час пожежі та зменшує час розповсюдження небезпечних факторів пожежі (особливо диму) по всім поверхах, в тому числі по шляхам евакуації унеможлививши евакуацію людей з будівлі, що загрожуватиме життю та/або здоров'ю людей.
При зберіганні горючого сміття, може призвести до виникнення пожежі від найменших джерел запалення, як природних, так і по необережності, з подальшим розвитком пожежі на поряд розташовані будівлі та споруди і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей.
Відсутність навчання з питань пожежної безпеки призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
Відсутність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Відтак виявлені позивачем порушення вимог пожежної безпеки, не усунуті, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають у нежитловій будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1, а тому наявні підстави для застосування відносно відповідача заходів реагування у сфері державного контролю.
З огляду на зміст ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України заходи реагування вживаються судом у вигляді повного чи часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг. При цьому ні повне, ні часткове зупинення робіт або надання послуг не вимагає від власника приміщення чи суб'єкта господарювання вчинення будь-яких дій задля виконання такого рішення, а навпаки зобов'язує їх утриматися від вчинення дій спрямованих на виконання робіт (надання послуг) зупинених відповідним судовим рішенням.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що підлягає задоволенню позовна вимога в частині застосування відносно ФОП ОСОБА_1 заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлової будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до п.10 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.
Водночас суд зауважує, що згідно з ч.12 ст.183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Застосувати відносно ФОП ОСОБА_1 заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлової будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Сидоренко