29 березня 2016 р. Справа № 876/9338/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Старунського Д.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Борщівському районі Тернопільської області на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.09.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Борщівському районі Тернопільської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
ОСОБА_2 04 липня 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років з ІНФОРМАЦІЯ_2, вказуючи, що йому наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. В період з 14 по 28 липня 1986 року та з 29 листопада по 15 грудня 1987 року наказами по підприємству його було відряджено в зону відчуження, де він працював водієм автомобіля, возив продукти харчування . Він звернувся в Управління ПФУ в Борщівському районі за призначенням пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, листом від 23 квітня 2014 року йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на те, що надані ним документи не підтверджують факту роботи в зоні відчуження, а саме відсутня довідка форми 122. Посилаючись на те, що факт його роботи в зоні відчуження підтверджується довідками Борщівського автопідприємства та посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Оскаржуваною постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.09.2014 року позовну заяву - задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що позивач при зверненні за призначенням пільгової пенсії не подав довідку форми 122 про періоди участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою Постановою державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 дійсно працював на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не менше 5 календарних днів у зоні відчуження в період з 14 липня по 28 липня 1986 року, суд вважає, що він має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й право на пенсію на пільгових умовах, передбачене ч.1 ст. 55 цього Закону із зменшенням пенсійного віку.
Вимагаючи надання довідок про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідач фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З огляду на встановлені обставини суд вважає, що відмовою Управління ПФУ в Борщівському районі в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах його права порушено і вони підлягають поновленню, а тому вказану відмову слід визнати незаконною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається із матеріалів справи судом встановлено, що 17 березня 2014 року позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до УПФУ в Борщівському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Комісія Управління ПФУ в Борщівському районі рішенням від 25.03.2014 року, оформленим протоколом № 232, відмовила ОСОБА_2 у призначенні пенсії. При цьому в протоколі вказано, що загальний стаж ОСОБА_2 становить 26 років 2 місяці 26 днів.
Про відмову УПФУ в Борщівському районі повідомило позивача своїм листом № 963/03 від 23.04.2014 року, мотивуючи тим, що надані ним документи не підтверджують факту роботи у зоні відчуження в 1986 році, тому підстав для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивач ОСОБА_2 з 17.01.1986 року по 10.06.2008 року працював водієм у Борщівському автотранспортному підприємстві 16138.
Під час роботи ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 14 по 28 липня 1986 року на підставі наказу № 361 від 13.07.1986 року, працював у селах Каменка, Новосілка. Також ОСОБА_2 на підставі наказу № 600 від 28.11.1987 року працював по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 29 листопада по 15 грудня 1987 року в селах Каменка, Лільово. Зазначене підтверджується доданою до матеріалів справи копією довідки, виданої ВАТ «Борщівське автотранспортне підприємство 16138» від10.07.1996 року № 32.
Як вбачається з доданого до матеріалів справи витягу з протоколу № 186 від 15.07.1997 року засідання комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, комісія вирішила на підставі представлених документів підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_2, який приймав участь у роботах у терміни і в місяцях відповідно до довідок.
Також факт роботи позивача у зоні відчуження в період з 14 по 28 липня 1986 року підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, допитаних у судовому засіданні, які пояснили, що разом із позивачем у 1986-1987 р.р. працювали водіями в Борщівському АТП-16138 та кожен із них по черзі, в тому числі і позивач, у 1986 після аварії на Чорнобильській АЕС перебували у відрядженні в м. Київ по 15 днів, звідки розвозили продукти харчування по населених пунктах, розташованих у зоні відчуження.
ОСОБА_2 був наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 від 15.11.1992 року, перереєстровано16.07.1997року.
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно п.З «Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМ України від 25 серпня 1992 р. N 501 посвідчення серії А видавалися учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до 2 категорії, які, зокрема, працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, у 1987 році - не менше 14 календарних днів.
Відповідно до ч.2 ст.2 закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» «зона відчуження» - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.
Додатком N 1 до «Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою КМ УРСР від 18 червня 1991 р. N 44 було визначено «Перелік населених пунктів, жителі яких евакуйовані в 1986 році(зона відчуження)», серед яких зазначено в Чорнобильському районі с. Кам'янка та с. Новосілки.
Частиною 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості днів, а з першого липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років. Так, як в судовому встановлено, що позивач ОСОБА_2 дійсно працював на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не менше 5 календарних днів у зоні відчуження в період з 14 липня по 28 липня 1986 року, суд вважає, що він має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й право на пенсію на пільгових умовах, передбачене ч.1 ст. 55 цього Закону із зменшенням пенсійного віку. Вимагаючи надання довідок про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідач фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З огляду на встановлені обставини суд вважає, що відмовою Управління ПФУ в Борщівському районі в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах його права порушено і вони підлягають поновленню, а тому вказану відмову слід визнати незаконною. Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд також враховує наступне.
Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягнув 50-ти річного віку і до спливу 3-х місяців, а саме 17.03.2014 року звернувся до відповідача із заявою за призначенням йому пенсії на пільгових умовах, тому слід зобов'язати Управління ПФУ в Борщівському районі призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з ІНФОРМАЦІЯ_2.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Борщівському районі Тернопільської області - залишити без задоволення.
Постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 23.09.2014 року у справі № 594/821/14-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді Д.М. Старунський
В.Я. Качмар