29 березня 2016 року Справа № 876/10929/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Багрія В.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинський та Володимир-Волинському районі на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинський та Володимир-Волинському районі про скасування рішення та зобов'язання призначити пільгову пенсію, -
ОСОБА_1 17.10.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинський та Володимир-Волинському районі про відмову йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача зарахувати йому трудовий стаж роботи на посаді «коваля» в СВК "Золотий колос" за період з 01.06.1989 року по 03.04.2000 року та в СВК «Микуличі» за період з 04.04.2000 року по 01.04.2003 року до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію та призначити йому пільгову пенсію відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення." В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зіслався на те, що він пропрацював ковалем ручного кування в СВК "Золотий колос" 10 років 10 місяців і 1 день та в СВК "Микуличі" 2 роки 11 місяців і 26 днів, що підтверджено записами в трудовій книжці колгоспника. У зв'язку з досягненням 55 років він звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії на пільгових умовах, однак йому було відмовлено за відсутності пільгового стажу роботи 10 років за Списком № 1 у зв'язку з ненаданням документів про проведення атестації робочого місця коваля у СВК "Золотий колос" та в СВК "Микуличі".
Оскаржуваною постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.11.2014 року позовну заяву - задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що за відсутності пільгового стажу роботи 10 років за Списком № 1 у зв'язку з ненаданням документів про проведення атестації робочого місця коваля у СВК "Золотий колос" та в СВК "Микуличі" позивач немає права на пенсію відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення."
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відсутність даних про проведення атестації робочого місця, не є підставою для відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Як встановлено судом, позивач з 01.06.1989 року працював на посаді коваля ручної роботи в колгоспі "Шлях Леніна", який було реорганізовано в СВК "Золотий Колос" та з 04.04.2000 року по 01.04.2003 року в СВК "Микуличі".
Дані обставини і факти підтверджуються записами в трудовій книжці колгоспника № 0597810 і визнаються сторонами.
Посада коваля, на якій працював позивач віднесена до розділу ХІ списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах. робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМ України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 річного віку, і при стажі роботи не менше 20 років з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Питання призначення пенсії на пільгових умовах згідно списків № 1 і № 2 деталізоване у Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.
Так, згідно п. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах, або за професіями, незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Стаж роботи позивача на посаді коваля становить 13 років 9 місяців і 27 днів, а отже дає право на пільгову пенсію за списком № 1. Однак, у призначенні пільгової пенсії позивачу відмовлено, у зв'язку з ненаданням документів про проведення атестації робочого місця коваля ручного кування. Дійсно, Порядком застосування списків №1 і №2 передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно із п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Разом з тим, уточнююча довідка чи інші документи про підтвердження роботи позивачем не надавалась.
Окрім того, слід погодитися з твердженням апелянта про те, що для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року має бути підтверджено результатами атестації робочого місця.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
На думку апеляційного суду, комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З огляду на наведене апеляційний суд приходить до висновку, що відмова УПФ України в Горохівському районі у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, яка в силу приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинський та Володимир-Волинському районі - задовольнити.
постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.11.2014 року у справі № 154/2999/14-а - скасувати та прийняти нову, якою в позові ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді В.М. Багрій
В.Я. Качмар