10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Моголівець І.А.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"29" березня 2016 р. Справа № 279/6857/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "26" жовтня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату коштів ,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 жовтня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_3 коштів передбачених ст. ст.37, 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в період з 17.06.2014 року по 02.08.2014 року протиправними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40%мінімальної заробітної плати щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» за період з 17.06.2014 року по 02.08.2014року, з врахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги як особі, що працює на територіях радіоактивного забруднення, передбачену ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» за період з17.06.2014 року по 02.08.2014року, з врахуванням проведених виплат.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працює у Коростенській дистанції колії в м. Коростені Житомирської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії.
Позивач отримує доплати до заробітної плати згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак, в розмірі, що встановлений постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року.
Згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати.
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Водночас сума, з якої здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам вказаного Закону, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, встановлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не було встановлено обмежень щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обмеження, зокрема, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено пунктом 6 - 7 Прикінцевих положень Закону України №1622-VII від 31.07.2014 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 03.08.2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником щомісячної доплати відповідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за роботу в зоні радіоактивного забруднення є Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 5 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, зокрема доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836.
Відповідно до п. 5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 - 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Враховуючи вищезазначені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок щодо нарахування доплати до заробітної плати, передачі розрахунку до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області виникає саме у роботодавця, тобто у Відокремленого підрозділу ДТГО "Південно-Західна залізниця" Коростенська дистанція колії. Також, відсутні повноваження у УПСЗН і здійснювати такі виплати безпосередньо фізичній особі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області не наділено функціями та повноваженнями нарахування та виплати доплати працюючим громадянам відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області та з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову до вказаного відповідача.
Постанова суду в частині задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними, нарахуванння та виплату коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.
Позивач отримував допомогу в зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та інші виплати, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30% від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50% від мінімальної заробітної плати.
Розрахунок виплат позивачу, передбачених ст.37 Закону, визначався згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри таких доплат в твердій грошовій сумі.
03 серпня 2014 року набули чинності зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII згідно яких норми і положення ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Разом із цим, такі обмеження в період з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" не передбачалися.
Відтак, у вказаний період є чинними і підлягають застосуванню приписи ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства застосуванню підлягає саме ст.37 Закону № 796-XII, а не постанови КМ України, які істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області задовольнити частково, постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "26" жовтня 2015 р. скасувати в частині задоволення позову про визнання дій протиправними та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Г.І. Майор
Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11500
3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області вул.Кірова, 8,м.Коростень,Житомирська область,11500
4-третій особі: - ,