Справа № 819/337/16
28 березня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.,
за участю прокурора Безкоровайної О.А.,
представника позивача Завацької І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про стягнення заборгованості,
Перший заступник прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі - УПФУ в місті Тернополі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (далі - ТОВ "Домобудівник", відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 167 196 грн. 93 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за вересень - грудень 2015 року склала 167 196 грн. 93 коп. Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, що ставить під загрозу своєчасність акумулювання коштів, необхідних для виплати пенсій та інших соціальних допомог, чим спричиняється шкода соціально незахищеній категорії громадян та інтересам держави, на захист яких прокурор звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали із підстав, наведених в адміністративному позові, просили позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначили, що сума позовних вимог не змінилась, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач не проводив.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач завчасно (18.03.2016 року) належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про вручення безпосередньо у суді представнику ТОВ "Домобудівник" копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі (а. с. 83, 85). Відповідач причини неприбуття представника до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав, будь-яких клопотань від сторони не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ТОВ "Домобудівник" з 31.12.1993 року зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) станом ЄД)ЄДР)ЄДєстаном на 14.03.2016 року, з 11.06.2015 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в ЄДР відсутнє (а. с. 43-65).
Відповідач взятий на облік в УПФУ в місті Тернополі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
УПФУ в місті Тернополі, а також управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, управлінням Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області, управлінням Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області, управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва проведено та направлено ТОВ "Домобудівник" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з вересня 2015 року по грудень 2015 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а. с. 17 - 42).
Вказані розрахунки (виставлені органами Пенсійного фонду за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року) відповідачем не оскаржувалися.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року ТОВ "Домобудівник" не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах:
- перед УПФУ в місті Тернополі на суму 146 674 грн. 39 коп. (а. с. 17-18, 24-25, 31-32, 40-41);
- перед управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на суму 6 060 грн. 68 коп. (а. с. 20а, 28, 35);
- перед управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області на суму 8 880 грн. 37 коп. (а. с. 21а, 30, 37);
- перед управлінням Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на суму 203 грн. 07 коп. (а. с. 22а);
- перед управлінням Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області на суму 120 грн. 86 коп. (а. с. 38);
- перед управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва на суму 5 257 грн. 56 коп. (а. с. 23а)
Загальна сума заборгованості становить 167 196 грн. 93 коп. та підтверджується розрахунком суми позову (а. с. 16). Відповідачем будь-яких заперечень щодо суми заборгованості суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Пунктами "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як визначено статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків і фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно з пунктами 6.4, 6.7 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).
У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень - грудень 2015 року в сумі 167 196 грн. 93 коп., яка підтверджується наведеними вище письмовими доказами. Позивачем доведено обов'язок ТОВ "Домобудівник" проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.
Також суд зауважує, що у випадку судового оскарження рішень чи дій органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, такі органи Пенсійного фонду повинні зробити відповідні перерахунки щодо відшкодування пільгових пенсій відповідачем з урахуванням результатів судового оскарження, а також сторони не позбавлені права звертатися до суду з відповідними заявами у разі наявності нововиявлених обставин.
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Крім того, суд враховує, що відповідно до статті 121 Конституції України, статті 2 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII функцію представництва інтересів держави в суді покладено на органи прокуратури.
Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У даному випадку підставою для звернення першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі УПФУ в місті Тернополі до суду з цим позовом є порушення економічних і соціальних інтересів держави через невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим виникає загроза своєчасності акумулювання коштів, необхідних для виплати пенсій та інших соціальних допомог соціально незахищеним категоріям громадян.
Судом встановлено, що у зв'язку із відсутністю в УПФУ в місті Тернополі коштів на сплату судового збору, останнє не мало можливості реалізувати власні повноваження та самостійно звернутися до суду з даними позовними вимогами
Перший заступник прокурора Тернопільської області на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив позивача про намір звернутися до суду в його інтересах із зазначеним позовом листом від 09.02.2016 року (а. с. 13).
Отже, прокурором дотримано процедуру представництва інтересів держави в особі УПФУ в місті Тернополі у суді.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (46027, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Максима Кривоноса, будинок 2 Б, код ЄДРПОУ 01268970) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Руська, будинок 17, код ЄДРПОУ 21157094) на поточний рахунок № 2560530200519 у філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ПАТ "Державний ощадний банк України" кодування платежу 50020600, МФО 338545 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 167 196 (сто шістдесят сім тисяч сто дев'яносто шість) гривень 93 (дев'яносто три) копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 30 березня 2016 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
копія вірна
Суддя Чепенюк О.В.