Справа: №з825/3826/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
24 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Новак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про опис майна в податкову заставу, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Державною податковою інспекцією у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області з 10 листопада 2014 року по 19 грудня 2014 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Транс Лайн Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки складено Акт перевірки №36/22/35884094 від 26.12.2014, яким встановлені наступні порушення: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Транс Лайн Груп» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 520 354 грн, у т.ч. за грудень 2013 року - 520 354 грн; завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 835 720 грн, в т.ч. за грудень 2013 року - 835 720 грн.
З метою усунення виявлених перевіркою порушень, позивачем прийнято рішення про авансову сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість, та кошти в сумі 893 879 грн 41 коп. перераховано до Державного бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.12.2014 № 1354 на суму 840 379 грн 41 коп. (призначення платежу: сплата грошових зобов'язань з ПДВ за грудень 2014 року), від 23.01.2015 № 1487 на суму 53500 грн (призначення платежу: сплата грошових зобов'язань по Акту перевірки №36/22/35884094 від 26.12.2014) (а.с. 51-52).
За результатами перевірки, згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, та відповідно п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 12 січня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 650 443 грн., тому числі за основним платежем - 520 354 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130 089 грн (а.с. 48).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №825/1548/15-а за адміністративним позовом ТОВ «Транс Лайн Груп» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000072200, №0000082200, №0000062200, №0000092200.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Станом на 31.07.2015 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Транс Лайн Груп» відбулось нарахування суми по податковому повідомленню-рішенню №0000062200 від 12.01.2015. Станом на 31.07.2015 у позивача був податковий борг в розмірі 711 268 грн 82 коп.
У подальшому, відповідачем на адресу позивача направлено податкову вимогу форми «Ю» від 04.08.2015 № 3928-25 на загальну суму заборгованості 782 738 грн 75 коп., отриману представником позивача 06.08.2015, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового направлення (а.с. 34).
19 серпня 2015 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, якою зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість 711 269 грн (а.с. 53-64).
Станом на 17.11.2015 в обліковій картці позивача рахувався залишок несплаченої пені в сумі 10 906 грн 06 коп., що підтверджується витягом з облікової картки платника податку (а.с. 68).
Оскільки на рахунках позивача рахувалась сума несплаченого податкового боргу, 17 листопада 2015 року відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №55/23-01 (а.с. 7).
Листом від 18.11.2015 за №294 позивач повідомив, що до з'ясування наявності, обставин виникнення та суми податкового боргу у заставу надається основний засіб - бензогенератор FORTE FG 6500Е 5,0 кВт., який використовується позивачем у господарській діяльності. Одночасно проінформовано, що залишкова вартість бензогенератора становить 11 504 грн 90 коп. (а.с. 36-37).
Листом від 19.11.2015 за №11995/10/25-26-25-02-11 відповідач повідомив, що станом на 19.11.2015 ТОВ «Транс Лайн Груп» має заборгованість по платежах до бюджету на загальну суму 10 906 грн 88 коп. У зв'язку з наведеним, відповідно до вимог ст. 87, 88, 89 Податкового кодексу України необхідно самостійно визначити перелік майна та надати його в податкову заставу (а.с. 9).
У подальшому, працівниками податкового органу складено акт опису майна від 19.11.2015 №18/23-01-14, яким згідно довідки Чернігівського ЦНП ДАІ № 7401, в податкову заставу описано автомобіль Renault Master (1999 року випуску) д/н НОМЕР_1 (а.с. 8).
На підставі вказаного вище акту опису майна, 25.11.2015 відповідачем внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про податкову заставу, що підтверджується витягом №48406803 (а.с. 72).
10 грудня 2015 року відповідачем на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41, ст. 75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «Транс Лайн Груп».
За результатами перевірки складено Акт про результати своєчасності сплати податку на додану вартість від 10.12.2015 №1245/25-26-15-01-39 (далі - Акт від 10.12.2015 №1245/25-26-15-01-39), яким встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: затримка сплати податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000062200 на 18 днів у сумі 52 035 грн 40 коп. (дата нарахування - 31.07.2015, дата сплати - 19.08.2015) (а.с. 49).
На підставі Акту від 10.12.2015 №1245/25-26-15-01-39 винесено податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 18.12.2015 №0015011501, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість в розмірі 52 035 грн 40 коп. (а.с. 50).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, оскільки станом на 17.11.2015 на рахунках позивача рахувалась сума несплаченого податкового боргу, відповідачем правомірно, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, 17.11.2015 прийнято рішення про опис майна в податкову заставу, відтак у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести відомості до картки особового рахунку платника ТОВ «Транс Лайн Груп» про відсутність податкового боргу в сумі 10 905 грн 24 коп., та визнання протиправним та скасування рішення №55/23-01 від 17.11.2015 про опис майна в податкову заставу слід відмовити, по-друге, оскільки висновки, викладені в Акті від 10.12.2015 №1245/25-6-15-01-36 є похідними від встановлених вище обставин, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0015011501 винесене в межах чинного законодавства.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України - рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми рошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від №0000062200 від 12 січня 2015 року оскаржено позивачем у судовому порядку.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 по справі №825/1548/15-а за адміністративним позовом ТОВ «Транс Лайн Груп» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000072200, №0000082200, №0000062200, №0000092200.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 по справі 825/1548/15-а, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Тобто, з 22.07.2015 позивач протягом 10 днів відповідно до статті 57.3 ПК України повинен був сплатити суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Отже, на момент виставлення податкової вимоги від 04.08.2015 № 3928-25 відповідачем, сума визначена у податковому повідомленні-рішенні від №0000062200 від 12 січня 2015 року була узгодженою.
Позивачем погашено суму податкового зобов'язання 19.08.2015 після подачі податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року, в якій зазначено суму, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.
Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
На суму такого збільшення:
зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному періоді;
помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.
З 01.07.2015 на підставі пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивача переведено в автоматичному режимі на електронний рахунок.
Як свідчать матеріали справи, 01.07.2015 сума переплати в розмірі 694 577 грн 04 коп. з облікової картки позивача автоматично, на рівні ДФС України, перенесена на його електронний рахунок з відповідним збільшенням суми ліміту на реєстрацію податкових накладних.
31.07.2015 в обліковій картці позивача відбулось нарахування заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0000062200 від 12.01.2015 в розмірі 711 268 грн 82 грн.
Пунктом 200-1.1. статті 200-1 ПК України встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.
Пунктом 200-1.7 статті 200-1 ПК України встановлено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу.
На виконання вищевказаних норм постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість та встановлені рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що відкриваються у Державній казначейській службі (Порядок №569).
Згідно з пунктом 1 Порядку №569 - цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Пунктом 2 Порядку №569 передбачено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно, без згоди платника у автоматичному режимі погасити суму податкового боргу за рахунок наявної на електронному рахунку позивача переплати.
У подальшому, відповідачем внесено відомості до картки особового рахунку ТОВ «Транс Лайн Груп» про наявність податкового боргу в сумі 10 905 грн 24 коп. та 17.11.2015 прийнято рішення №55/23-01 про опис майна в податкову заставу.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача заявлено обставини з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VII, який набрав чинності 29.07.2015.
Згідно вказаного Закону Підрозділ 2 розділу XX «Перехідні Положення» ПК України доповнено пунктом 40, у відповідно до якого штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.
Згідно витягу з системи електронного адміністрування ТОВ «Транс Лайн Груп» станом на 01.07.2015 мало надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року у розмірі 694 577 грн 04 коп. (а.с. 84).
З 21.07.2015 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 по справі 825/1548/15-а податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 12.01.2015 стало узгодженим і підлягало сплаті до 31.07.2015.
31 липня 2015 в ІКП позивач відбулось нарахування вказаного податкового повідомлення-рішення №0000062200 від 12.01.2015.
У зв'язку з апеляційним оскарженням податкового повідомлення-рішення №0015011501 від 18.12.2015 на рівні ГУ ДФС у Чернігівській області, донарахована штрафна санкція у розмірі 52 035 грн 40 коп. була виключена з обліку в ІКП по ПДВ.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач безпідставно нарахував пеню у сумі 10 906 грн 06 коп.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Підпунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено право виникнення податкової застави податковим органом, а саме: право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно п.95.1, п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 18.11.2015 за №294 позивач повідомив, що до з'ясування наявності, обставин виникнення та суми податкового боргу у заставу надається основний засіб - бензогенератор FORTE FG 6500Е 5,0 кВт з інформацією щодо залишкової вартості такого основного засобу. Вказаний лист отримано відповідачем 18.11.2015.
19 листопада 2015 року на адресу позивача направлено лист №11995/10/25-26-02-11 в якому запропоновано самостійно визначити перелік майна та надати необхідні документи для здійснення опису майна у податкову заставу.
У подальшому, без врахування листа позивача від 18.11.2015 за №294, 19.11.2015 відповідачем прийнято рішення №55/23-01 про опис майна позивача - автомобіля Renault Master в податкову заставу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність внесення відомостей до картки особового рахунку ТОВ «Транс Лайн Груп» про наявність податкового боргу в сумі 10 905 грн 24 коп., у зв'язку із чим неправомірним є і рішення №55/23-01 про опис майна в податкову заставу.
Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача внести відомості до картки особового рахунку ТОВ «Транс Лайн Груп» про відсутність податкового боргу в сумі 10 905 грн 24 коп. та визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 55/23-01 від 17 листопада 2015 року про опис майна в податкову заставу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №0015011501 від 18 грудня 2015 року, яким зобов'язано сплатити штраф у сумі 52 035 грн 40 коп., колегія суддів вважає, що оскільки висновки відповідача, які містяться в Акті від 10.12.2015 №1245/25-26-15-01-39, є помилковими та є похідними, від встановлених вище обставин, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки відповідачем безпідставно нараховано пеню в сумі 10 906 грн 06 коп, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» - задовольнити.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області внести відомості до картки особового рахунку платника ТОВ «Транс Лайн Груп» про відсутність податкового боргу в сумі 10 905 грн 24 коп., а саме: пені нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженої суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 55/23-01 від 17 листопада 2015 року про опис майна в податкову заставу.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0015011501 від 18 грудня 2015 року, яким ТОВ «Транс Лайн Груп» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% суми простроченого грошового зобов'язання у сумі 52 035 грн 40 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М.Троян
Судді: Н.П.Бужак,
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.