Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
29 березня 2016 р. № 820/819/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченко А. В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Омельченка А.А.
відповідача - Кашиної С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеокоференцзвязку справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -
Позивач, приватне підприємство «Технобазіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив суд скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000019/2 від 05 лютого 2016 року та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110002/2016/00050 Чернігівської митниці ДФС.
Позивач вважає вказані рішення безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим просить суд скасувати оскаржувані рішення.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов Договору №21/04-15 від 21.04.2015 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству «Технобазіс» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 05.02.2016 року звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митною декларацією №102110002/2016/020522 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту №ВС-ТВ29/09/2015 від 29.09.2015 року, укладеного між Приватним підприємством «Технобазіс» та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD (Постачальник) , відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити Приватному підприємству «Технобазіс» товари в асортименті, а Приватне підприємство «Технобазіс» зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Відповідно до ст. 3 Контракту № ВС-ТВ29/09/2015 від 29.09.2015 року, поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.
Судом також встановлено, що партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту № ВС-ТВ29/09/2015 від 29.09.2015 року, року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулася до Сумської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №BTCN2015459 від 28.12.2015 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010». Тобто, Постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Статтею 2 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі № BTCN2015459 від 28.12.2015 року та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 17659,84 доларів США.
Товар, визначений інвойсом було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом GCL/MAR/ODS/15060 B, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером CAXU8163883, як і вказано в пакувальному листі до інвойсу.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною 0000002015459 від 25.12.2015 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнерами OOLU8153997та TCLU1616175 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 17659,84 доларів США.
Судом встановлено, що до порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом, прибув у лютому 2016 року.
Матеріалами справи підтверджено, що вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістік», який відповідно до умов Договору №22/11 від 22.11.2015 року на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між Приватним підприємством «Технобазіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістік», надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛБ ТРАНС» для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Суд вказує, що фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Як вказує ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов вказаного Контракту декларантом було подано: Контракт № ВС-ТВ29/09/2015 від 29.09.2015 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну №1410-1 від 02.02.2016 року та 1410-2 від 02.02.2016;Коносамент SHA15120003 від 28.12.2015року;Калькуляцію №BTCN2015459/01 від 08.01.2016 року; Інвойс №BTCN2015459 від 28.12.2015 року; Пакувальний лист до інвойсу б/н від 28.12.2015 року; Видаткова накладна 0000002015459 від 25.12.2015 року; Відвантажувальна специфікація BTCN2015459/185-10 від 29.12.2015 року; Звіт про оцінку майна №05-04/02/14 від 03.02.2016 року; Лист № 28/11-01 від 11.01.2016 року; Лист № 29/11-01 від 11.01.2016 року; Лист № 30/11-01 від 11.01.2016 року; Прайс-лист № 90185 від 15.12.2015 року; довідка №57 від 03.02.2016 року; лист BTCN 2015459/11 від 11.01.2016 року; лист № BTCN 2015459/12 від 12.01.2016 року; лист № BTCN 2015459/13 від 13.01.2016 року; лист ВСТВ 2016/2 від 08.01.2016 року.
Керуючись ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Суд відмічає, що керуючись ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньонеобхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Судом встановлено, що відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».
Поставка товару на умовах СРК Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD.
Суд відмічає, що оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD, яким Приватне підприємство «Технобазіс» було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, страхування вантажу не здійснювалося.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту за інвойсом № №BTCN2015459 від 28.12.2015 року такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, на думку суду, не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Судом встановлено, що Чернігівська митниця ДФС не врахувала вказані вище норми законодавства та винесла рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000019/2 від 05 лютого 2016 року за резервним методом.
За результатами розгляду митної декларації та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №102110002/2016/00050).
Суд вказує, що згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
Матеріалами справи підтверджено, що у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110002/2016/00050 вказується, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів є порушення вимог ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, в зв'язку з заявленням декларантом неповних відомостей про митну вартість товару.
Однак, суд звертає увагу, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. З ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, Чернігівською Митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Таким чином суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000019/2 від 05 лютого 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110002/2016/00050.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Чернігівської Митниці ДФС не правомірними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, не вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином дії відповідача є не правомірними, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000019/2 від 05 лютого 2016 року.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110002/2016/00050 Чернігівської митниці ДФС.
Стягнути з Чернігівської митниці ДФС (код 39482156) на користь Приватного підприємства "Технобазіс" (код 39482156) сплачений судовий збір в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 30 березня 2016 року.
Суддя А.В. Зінченко