Справа № 815/793/16
21 березня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.;
за участі:
секретаря судового засідання -Белінського Г.В.;
представника позивача - Даниленка І.Д. за довіреністю;
представника відповідача - Олефір А.М за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення и № 0000042206 від 16.02.2016 р., -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України № 0000042206 від 16.02.2016 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
29.01.2016 року працівники Головного управління ДФС у Миколаївській області здійснили фактичну перевірку Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» в універсамі «ТАВРІЯ В» за адресою: місто Миколаїв, проспект Миру, "2/3, з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За результатами перевірки, податковий орган склав акт фактичної перевірки від 29.01.2016 року №0004/14/29/22/31929492 відповідно до якого, встановив порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме: «не оприбуткування готівкових коштів у КОРО №1501005557р/7, зареєстрованої 01.01.2016 р., за 10.01.2016 р. у повній сумі їх фактичних надходжень 33522,35 грн. та не оприбуткування готівкових коштів у КОРО №1501005557р/5, зареєстрованої 01.03.2015 р., за 26.08.2015 р. у повній сумі їх фактичних надходжень 28890,00 грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки склала 62412,35 грн.».
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, до СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС позивач подав заперечення № 38 від 03.02.2016 року, однак, згідно з відповіддю відповідача вих. (№ 681/28-08-39/31929492) від 11.02.2016 р., заперечення Підприємства без будь-якого належного обґрунтування залишено без задоволення, а висновок акту перевірки - без змін.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000042206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 312061,75 грн.
Приватне підприємство «ТАВРІЯ ПЛЮС» не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним, незаконним, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, прийнятим на підставі помилкових висновків, викладених в акті перевірки .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (а.с.3-8).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову а.с.115-119).
Представник відповідача в обґрунтування заперечень зазначив, що позивач 26.08.2015р. та 10.01.2016р. під час виходу з ладу РРО фіскальний № 1501005557 порушив норми порядку застосування РРО та КОРО, а розрахункові квитанції взагалі не використовувались, що потягло за собою не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 62412,35 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
29.01.2016 року працівники Головного управління ДФС у Миколаївській області здійснили фактичну перевірку Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перевірка проводилась відповідно до наказу від 20.01.2016 року № 24 та направлень на перевірку (а.с.16).
За результатами перевірки відповідач склав акт від 29.01.2016 року за № 0004/14/29/22/31929492, яким встановив порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме: «не оприбуткування готівкових коштів у КОРО №1501005557р/7, зареєстрованої 01.01.2016 р., за 10.01.2016 р. у повній сумі їх фактичних надходжень 33522,35 грн. та не оприбуткування готівкових коштів у КОРО №1501005557р/5, зареєстрованої 01.03.2015 р., за 26.08.2015 р. у повній сумі їх фактичних надходжень 28890,00 грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки склала 62412,35 грн.» (а.с.11-14).
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000042206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 312061,75 грн. (а.с.10).
Відповідно до книги обліку розрахункових операцій в розділі 4 облік робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій (надалі РРО) зазначено, що датою та часом виходу з ладу РРО є 26.08.2015 року о 22:32 год., датою і часом відновлення є 27.08.2015 року о 13:01 год. Датою та часом виходу з ладу РРО є 10.01.2016 року о 10:00год, датою і часом відновлення є 11.01.2016 року о 11:04 год. (а.с.26,33).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі правові норми.
Відповідно до п. 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових "грацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), суб'єкти господарювання, всі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов'язані щоденно згукувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів н :слуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Для практичної реалізації Закону № 265/95-ВР, Постановою Національного Банку України від 05.12.2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті України (далі - Положення № 637).
Пунктом 1.2 Положення 637 визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення 637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Згідно з пунктами 2, 13 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199, Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.
Формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
Оскільки. підсумок розрахунків вноситься в фіскальну пам'ять саме при формуванні Z-звіту, виконання вимоги про обчислення розрахунків за зміну можливе лише за умови своєчасного друкування Z-звітів. Відповідно доп. 2.6 Положення № 637, без роздрукування фіскального звітного чека (Z-звіту) неможливе оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 5 Закону № 265/95-ВР (в редакції на момент встановленого порушення) на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії, проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Однак, як вже було зазначено, РРО зберігали здатність обліковувати суми розрахунків та пробивати фіскальні чеки, непрацездатність полягала саме в неможливості друкування фіскального чека. Через наявність у магазині інших працездатних РРО, розрахункова книжка до РРО № ДО06034545 не використовувалася.
Пунктом 23 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601 встановлено, що строк проведення гарантійного, (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати 72 години. А після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного ремонту представник центру сервісного обслуговування вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа та до книги обліку розрахункових операцій (п. 29 Порядку № 601).
Згідно з п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також у відповідності до контрольної стрічки у випадку обнуління оперативної пам'яті - за час роботи, що передував виходу РРО з лапу або відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звiтПри потребі виконується операція «службове внесення» на суму готівки, до зберігається на місці проведення розрахунків.
На підставі сукупного аналізу зазначених норм права та встановлених обставин справи, суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, щодо неоприбуткування приватним підприємством «ТАВРІЯ ПЛЮС» готівкових коштів за 26.08.2015 року на суму 28890,00 грн., та за 10.01.2016 року на суму 33522,35 грн.
З огляду на матеріали справи, факт несправності РРО (модифікації БАТЕСБ, фіскальний №1501005557, заводський номер ДО 06034545, версія програмного забезпечення 5.20) 26.08.2015 року та 10.01.2016 року підтверджується Договором № 1165 про сервісне обслуговування РРО від 01.07.2013 року та нарядами №358 від 27.08.2015 року, №741 від 11.01.2016 року (а.с.54-56, 88-89).
Також суд встановив, що відповідні записи про оприбуткування грошових коштів у сумі 29508,39 грн. здійснено у Розділі 2 облік руху готівки КОРО №1. Ця сума складається з наступних надходжень грошових коштів: 1) 28890,00 грн. - оприбуткована сума надходжень готівки за 26.08.2015 року; 2)500,00 грн. - службове внесення готівки; 3)118,39 грн. - сума надходжень 27.08.2015 року, помилково проведених касиром через РРО та здійснення до моменту друку Z - звіту працівником ЦСО . Оприбуткування коштів у сумі 34022,35 грн. здійснено у розділі 2 облік руху готівки КОРО №2. Ця сума складається із наступних надходжень грошових коштів: 1)33522,35 грн. - оприбуткована сума надходжень готівки за 10.01.2016 року; 2)500,00 грн. - службове внесення готівки .(а.с.25-53).
Отримані позивачем готівки за 26.08.2015 року у розмірі 125303,00 грн. та за 10.01.2016 року у розмірі 123224,00 грн. зараховані на рахунок приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» в АТ «Укрсиббанк», що підтверджується супровідними відомостями № П/211 від 27.08.2015 року, та №715 від 11.01.2016 року (а.с.39).
Враховуючи наявність обставин виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту, які передбачені ст. 5 Закону України № 265/95-ВР та п. 4.9 Порядку № 614, суд дійшов висновку, щопозивач не порушував умови використання РРО, а тому застосування штрафної санкції податковим органом до позивача за не прибуткування готівки 26.08.2015 та 10.01.2016 є безпідставним. Оскільки,позивач здійснив ремонт РРО у строк, який не перевищує 72 годин, що підтверджується Z- звітом № 1278 від 27.08.2015 року (за 26.08.2015 р), та Z- звітом № 1415 від 11.01.2016 року (за 10.01.2016 року) (а.с. 33,45).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наданих позивачем первинних документів вбачається, щоотримані позивачем за вказаний період готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень оприбутковані у КОРО № 1 та КОРО № 2 шляхом вклеювання Z- звітів після відновлення роботи РРО.Таким чином, доводи представника відповідача спростовуються.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам законодавства України безпідставно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 11, 69-71, 94, 159-163 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України № 0000042206 від 16.02.2016 року.
5. Стягнути з Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31929492)суму сплаченого судового збору в розмірі 4680,93 (чотири тисячі шістсот вісімдесят грн.),93 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Повний текст постанови складений 28 березня 2016 року.
Суддя О.Я. Бойко
.