Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
29 березня 2016 р. № 820/1113/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Зінченко А.В.
при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.
за участю представників сторін:
позивача - Коломєйцевої О.П., Гармаш В.Ч.
відповідача - Лук'янцева С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ"
до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач, ТОВ "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ", звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області № 0001821503 від 24.02.2016 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у 2014 році у розмірі 28525,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 7131,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, оскільки згідно декларації з податку на прибуток за 2014 рік підприємством задекларовано прибуток у сумі 122540,00 грн. (ряд. Декларації 7) та нараховано податок на прибуток у сумі 22057,00 грн. (ряд. Декларації 11,12), який зменшено на суму 111387,00 грн. (ряд. Декларації 13), як результат, податок на прибуток за відповідний звітний період склав «- 89330,00 грн.» (ряд. Декларації 14). За результатами камеральної перевірки податковим органом зменшено суму по рядку 13 Декларації «Зменшення нарахованої суми податку» на 28525,00 грн., внаслідок чого сума податку на прибуток за звітний період по рядку 14 Декларації зменшена на вказану суму та склала «- 60805,00 грн.». Оскільки, зменшення суми податку на прибуток не призвело до виникнення позитивного значення (не підлягає сплаті до бюджету), воно не набуло ознак податкового зобов'язання у розумінні положень пп.14.1.39, 14.1.156, п.14.1. ст..14 ПК України, а сума 28525,00 грн. не є грошовим зобов'язанням, то відповідачем неправомірно визначено суму штрафних санкцій у розмірі 7131,00 грн.
У судовому засіданні представники позивача заявлений адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на те, що за результатами камеральної перевірки підприємства - позивача встановлено порушення положень п.57.1. ст..57, п.153.3 ст.153 ПК України, що призвело до завищення суми зменшення податку на прибуток за рахунок авансового платежу при виплаті дивідендів на 28525,00 грн., внаслідок чого позивачеві донараховано податкове зобов'язання та штрафні санкції відповідно до положень ст..123 ПК України. Оскільки оскаржуване рішення прийняте у відповідно до вимог діючого податкового законодавства просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
02.03.2015 року позивачем подано декларації з податку на прибуток за 2014 рік № 9081420431 з відповідними додатками - (а.с. 10-12), згідно якої: задекларовано прибуток у сумі 122540,00 грн. (рядок 7), нарахований податок на прибуток у розмірі 22057,00 грн. (рядки 11,12), зменшення податку на прибуток за звітний період (рядок 14) складає «-89330,00 грн.» ( 22057,00-111387,00 (рядок13)), сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів, що має бути сплачена у звітному періоді складає - 28525,00 грн. (рядок 20 АВ Декларації).
09.02.2016 року фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, про що складено акт № 219/20-36-15-03-11/32676244. За результатами перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток ( п.57.1 ст.57, п.153.3, ст. 153 ПК України), що призвело до завищення зменшення податку на прибуток за рахунок авансового внеску при виплаті дивідендів на 28525,00 грн.
Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 24.02.2016 року № 0001821503, яким підприємству збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28525,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 7131,00 грн.-а.с.9
Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність положенням ч.3ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Із дослідженої в судовому засіданні декларації з податку на прибуток за 2014 рік від 02.03.2015 року № 9081420431, встановлено, що підприємством у 2014 році задекларовано прибуток у розмірі 122540,00 грн. (рядок 7 Декларації), нарахований податок на прибуток у сумі 22057,00 грн. (рядки 11,12 Декларації). Вказана сума податкового зобов'язання зменшена на 111387,00 грн. (рядок 13 ЗП Декларації), внаслідок чого розмір податку на прибуток за звітний податковий період становить 89330,00 грн. зі знаком «-» (рядок 14 Декларації).
Згідно додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства зменшення нарахованої суми складає 111387,00 грн., в т.ч. за рахунок авансових внесків з дивідендів, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді - 28525,00 грн. (р.13.5.1 додатку ЗП до Декларації) - а.с.12.
Проте, суд зазначає, що формування значення рядка 13 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872, здійснюється з урахуванням положень п.57.1. ст.57, п.153.3 ст.153 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої сума нарахованого податку зменшується на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів). Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Виходячи з алгоритму формування показників р. 13 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (р.13.1+ р.13.2 + р.13.5.1 + р.13.6+ р.13.7), суд приходить до висновку, що з урахуванням положень пп.153.3.4 п.153.3 ст.153 ПК України, позивачем завищено суму зменшення податку на прибуток на 28525 грн., а отже відповідачем правомірно прийняте рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28525,00 грн.
Щодо посилань представника позивача на те, що внаслідок коригування сума податку на прибуток залишилася від'ємною («-60805,00 грн.»), а отже є такою, що не підлягає сплаті до бюджету, як неправомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 7131,00 грн., в порядку ст. 123 ПК України, то суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Встановлення підстав для накладення штрафу та його розмір регламентуються ст. 123 ПК України, пунктом 123.1. якої передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, накладення штрафу обумовлено наявністю підстав, визначених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, які надають відповідачеві можливості в т.ч. самостійно визначати суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у випадку, якщо платник податків допустить помилку з його обчислення і ця помилка буде виявлена податковим органом.
Відповідальність за вказаним пунктом Податкового кодексу України настає саме за дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави контролюючому органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення тощо.
Коригування сум податкових зобов'язань здійснюється контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення - рішення в порядку, визначеному ст..54 ПК України та р.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем правомірно, шляхом винесення податкового повідомлення-рішення підприємству донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 28525,00 грн., а тому, суд вважає правомірним і визначення штрафної санкції у розмірі 25 % від цієї суми.
Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем по справі доведено правомірність та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНКАБЕЛЬПРОКАТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 30 березня 2016 року.
Суддя Зінченко А.В.