Постанова від 29.03.2016 по справі 815/671/16

Справа № 815/671/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс"(Надалі - ТОВ "Продімпекс" або позивач) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (Надалі - ДПІ у Приморському р-ні ГУ ДФС в Одеській обл. або відповідач), в якому позивач просить суд, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області форми «Р» № 0000502205 від 04.11.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. ДПІ у Приморському м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Продімпекс" за результатами якої складено акт, яким встановлені порушення Податкового законодавства - заниження податку на додану вартість на суму 525 666,69 грн за період січень-травень 2015 року. Позивач вважає висновки акту перевірки такими, що не відповідають дійсності, а прийняте контролюючим органом на підставі акту перевірки податкове повідомлення - рішення № 0000502205 від 04.11.2015р. - неправомірним, оскільки підставою стали операції в межах договорів з контрагентами позивача, які на думку перевіряючих не мають реального характеру. При цьому відповідач у своєму акті посилається на податкову інформацію, що отримана від інших податкових органів, а саме: про відсутність за місцезнаходженням та неможливістю проведення перевірки контрагентів позивача, а також відсутністю необхідних умов для здійснення господарських операцій. На підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та контрагентами під час перевірки перевіряючим надано всі первинні документи згідно вимог чинного законодавства України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. При цьому відповідач не скористався правами, передбаченими ст. 49 КАС України, та не надав до суду ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог тощо. Відтак суду не вбачається можливим визначити позицію відповідача стосовно заявлених позовних вимог.

Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№6853/16 від 21.03.2016 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, суд ухвалив про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження згідно приписів ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ "Продімпекс" зареєстровано виконкомом Одеської міської ради 14.11.2001 року. за №12661050002016423; підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.11.2001 року за № 06602978 та перебуває на обліку в ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. (а.с. 44-52)

В період з 07.10.15 року по 13.10.2015 року посадовими особами ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі направлення від 05.10.2015р. №002038/1703, та наказу від 05.10.2015р. №1621 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Продімпекс", щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Страйд Трейд» (код ЄДРПОУ 39314608), ТОВ «Тріада Гранд» (код ЄДРПОУ 39333712), ТОВ «Проект-Актив» (код ЄДРПОУ 39379760) за період січень-червень 2015 року, результати якої оформлені Актом перевірки №6954/15-53-22-05/31770903 від 16 жовтня 2015 року (Надалі - Акт перевірки) (а.с.10-43).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04 листопада 2015 року за №0000502205, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 788500 грн. (а.с.9)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом на адміністративне оскарження прийнятих відповідачем рішень, подавши відповідні скарги, але рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області №3139/10/15-32-10-02-07 від 03.12.2015 р. (а.с.59-63), та Державної фіскальної служби України №2650/6/99-99-10-01-01-25 від 10.02.2016 р. (а.с.53-56) оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ТОВ "Продімпекс" без задоволення.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до п.3 Розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N984 (надалі - Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п.4-6 Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П.5.2 Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Актом зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Продімпекс" порушено вимоги п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України та занижено податок на додану вартість на загальну суму 525 666,69 грн., у тому числі по періодам звітності: січень 2015 року- 23000,00 грн.; лютий 2015 року- 147666,68 грн.; березень 2015 року - 263000,01 грн.; квітень 2015 року - 66000,00 грн.; травень 2015 року - 26000,00 грн. , по взаємовідносинам з ТОВ «Страйд Трейд», ТОВ «Тріада Гранд», ТОВ «Проект-Актив» за період січень-червень 2015 року.

Проте суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх хибними, з огляду на наступне.

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ПКУ). Згідно з п.201.1ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ (в редакції станом на час вчинення господарських операцій) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 138.1. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Отже, з вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду є реальність господарської операції. За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд звертає увагу, що в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" №742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначається, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та TOB «Страйд Трейд», до суду надано всі передбаченні умовами договору та вимогами чинного законодавства України первинні документи, а саме: відповідно до договору № 3009 від 30.09.14 надано: додаткову угоду, зареєстровану податкову накладну №14530 на загальну суму 30000,00 грн., акт прийому-передачі робіт № 906, графік надання клінінгових послуг докази оплати послуг згідно з договором; відповідно до договору № 3010 від 30.09.14 надано: зареєстровану податкову накладну №14531, акт прийому - передачі виконаних робіт №823, заявку на вантажо-розвантажувальні роботи на січень 2015 року (товар: маргарин, у кількості 750 т.); відповідно до договору № 3011 від 30.09.14 надано: додаткову угоду до договору №3011 від 29.12.2014 року, зареєстровану податкову накладну №14532, акт надання маркетингових послуг від 30.01.2015 на загальну суму 60000,00 грн., докази оплати послуг згідно з договором; відповідно до договору № 3012 від 30.09.14 надано: додаткову угоду до договору №3012 від 29.12.2014 року, зареєстровану податкову накладну №14533 на загальну суму 18000,00 грн. (а.с.74-98)

В підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та TOB «Проект-Актив», до суду надано всі передбаченні умовами договору та вимогами чинного законодавства України первинні документи, а саме: відповідно до договору № 3003 від 30.03.15р. надано: зареєстровану податкову накладну №14527 на загальну суму 60000 грн., витяг з єдиного реєстру податкових накладних №12310527, податкову накладну №14039 на загальну суму 60000 грн., акти прийому - передачі виконаних робіт №5726 від 29.05.2015 року на суму 60000,00 грн. та №4804 від 30.04.2015 року на суму 60000,00грн., графіки надання клінінгових послуг на квітень-травень 2015 року; відповідно до договору № 3004 від 30.03.15р. надано: зареєстровану податкову накладну№ 14040 на суму 60000 грн. та №14528 на суму 60000 грн., витяг з єдиного реєстру податкових накладних №12310527, акти прийому - передачі виконаних робіт №5236, №4893, заявку на вантажно-розвантажувальні роботи на квітень-травень 2015 року; відповідно до договору № 3005 від 30.03.15 року надано: зареєстровану податкову накладну №14529 на суму 144000,00, акт прийому - передачі на надання маркетингових послуг; відповідно договору про надання експедиторських послуг № 3006 від 30.03.15 р. надано: зареєстрована податкова накладна №14041 на суму 36000,00 грн. та №14530 на суму 36000,00 грн., витяг з єдиного реєстру податкових накладних №12310527, акти про надання послуг, докази оплати; відповідно договору про надання консультаційних послуг № 3007 від 30.03.15: зареєстрована податкова накладна №14531 на суму 96000,00 грн., акт прийому - передачі виконаних робіт, докази оплати. (а.с. 99-136)

В підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та TOB «Тріада Гранд», до суду надано всі передбаченні умовами договору та вимогами чинного законодавства України первинні документи, а саме: відповідно до договору № 2301 від 22.01.15 року надано: зареєстровані податкові накладні №13039 на суму 175000 грн., №13040 на суму 175000,00 грн., №13041 на суму 175000,00 грн., №13042 на суму 175000,00 грн., №13504 на суму 175000,00 грн., №13505 на суму 175000,00 грн., №13523 на суму 175000,00 грн., №15049 на суму 357000,00 грн., №14524 на суму 375000,00 грн. акти прийому - передачі виконаних робіт, видаткові накладні №3067, №3053, №76, №3059, № 4575, №4578, №4023, №4531, №4580, товарно-транспортні накладні №5455, №5348, №4200, №5342, №4437, №4440, № 4023, №5211, №1026, №5300, №1058, №1097, №1153, №1100, №1204, №1207, №1215, №1233, №1236, №1244, №1262 (транспортування таких видів товару, як: насіння соняшникове, насіння гарбуза, арахіс 60/70 болд.Індія, несмажений, лущений), докази оплати; відповідно до договору про надання клінінгових послуг № 2450 від 31.01.15 року надано: зареєстровані податкові накладні № 13534 на суму 60000,00 грн., №15050 на суму 60000,00 грн., акти прийому - передачі виконаних робіт №5600 від 28.02.2015 року, №6307 від 31.03.2015 року, графік надання клінінгових послуг на лютий-березень 2015 року, докази оплати; відповідно договору про надання вантажно-розвантажувальних послуг №2451 від 31.01.15 року надано: зареєстровані податкові накладні №13535 на суму 30000,00 грн., №15051 на суму 60000,00 грн., акти прийому - передачі виконаних робіт №5601 від 28.02.2015р., №6308 від 31.03.2015 року, заявка на вантажно-розвантажувальні роботи на лютий-березень 2015 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати; відповідно до договору № 2452 від 31.01.15 року надано: зареєстровані податкові накладні №13536 на суму 60000,00 грн., №15052 на суму 144000,00 грн., акти надання маркетингових послуг за лютий-березень 2015 року, докази оплати; відповідно договору № 2453 від 31.01.15 року надано: зареєстровані податкові накладні №13537 на суму 36000,00 грн., №15053 на суму 36000,00 грн., акти надання експедиційних послуг від 28.02.2015р., 31.03.2015р., докази оплати; відповідно договору № 2545 від 27.02.15року надано: зареєстровану податкову накладну №15055 на суму 96000,00 грн., акти прийому - передачі виконаних послуг з консультаційної діяльності від 31.03.2015 року, докази оплати.

Від так, суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскільки відповідачем належним чином та в повному обсязі не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку про безпідставність висновків, викладених в Акті перевірки, а відтак і про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення. Тому суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Продімпекс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, згідно ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94,158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000502205 від 04 листопада 2015 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продімпекс" (код ЄДРПОУ 31770903, юридична адреса: 65009, Одеська область, м. Одеса, площа Десятого квітня 1) судовий збір у розмірі 11827,50 грн.(одинадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 50 копійок) згідно Платіжного доручення №359 від 17 лютого 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Токмілова

Попередній документ
56787362
Наступний документ
56787364
Інформація про рішення:
№ рішення: 56787363
№ справи: 815/671/16
Дата рішення: 29.03.2016
Дата публікації: 01.04.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)