Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 березня 2016 р. Справа № 805/2655/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
до Приватного малого підприємства «Ісіда»
про стягнення коштів з рахунків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 289388 грн. 83 коп.
Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області заявлено позов до Приватного малого підприємства «Ісіда» про стягнення коштів з рахунків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 289388 грн. 83 коп.
Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 289388 грн. 83 коп. та посилається на норми Податкового кодексу України, зокрема норми абзацу 1 пункту 95.3 статті 95, відповідно до якої стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рушенням суду, яке направляється до виконання контролюючому органу, у розмірі суми податкового боргу або його частини, на підставі чого позивач і звернувся до суду з адміністративним позовом. Також представник позивача 29 березня 2016 року надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р). 29 березня 2016 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Приватного малого підприємства «Ісіда» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 22040431 що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 травня 2014 року № 18713061, є платником податків з 20 травня 1994 року, перебуває на обліку у ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 5 червня 2014 року № 1405151400149.
Судом встановлено, що 12 травня 2014 року позивачем була сформована податкова вимога № 566-12, відповідно до якої станом на 11 травня 2014 року загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 3524 грн. 51 коп., у тому числі орендна плата з юридичних осіб за основним платежем у сумі 3524 грн. 51 коп., яка була отримана відповідачем 26 травня 2014 року, про що свідчить корінець податкової вимоги та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 16 травня 2014 року. Також судом встановлено, що станом на 23 червня 2015 року відповідач має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 289388 грн. 83 коп., що підтверджується обліковою карткою відповідача та довідкою про наявність заборгованості перед бюджетом станом на 23 червня 2015 року, наявними в матеріалах справи.
Судом також встановлено, що 24 січня 2014 року відповідачем була подана податкова декларація з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 8575 грн. 01 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік. Також судом встановлено, що відповідачем 18 лютого 2015 року була подана податкова декларація з плати за землю за 2015 рік, відповідно до якої відповідач зобов'язаний щомісячно з січня по листопад 2015 року сплачувати по 2147 грн. 40 коп. та у грудня 2015 року у суму 2147 грн. 31 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік. У зв'язку із самостійним виявленням помилок, відповідачем 2 червня 2015 року відповідачем були подані декларації з плати за землю за 2013 рік, 2014 та 2015 роки, відповідно до яких відповідач збільшив суми нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 3944 грн. 45 коп. за 2013 та 2014 роки, та на 13491 грн. 80 коп. за 2015 рік. У зв'язку із виправленням помилок відповідачем самостійно застосований штраф у розмірі 1420 грн. за 2013 рік, 1420 грн. за 2014 рік, 1619 грн. 01 коп. за 2015 рік, у загальній сумі 4459 грн. 01 коп. Також судом встановлено, що відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій, місцезнаходження відповідача та його земельних ділянок знаходиться на території м. Краматорська, а саме вул.. Катеринича, буд. 42 А.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Разом з цим, відповідно до матеріалів справи відповідач знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), а саме м. Краматорськ Донецької області.
Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).
З аналізу зазначених норм Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.
Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал».
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що знаходиться в матеріалах справи, місцезнаходження відповідача: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринича, буд. 42А. Також землі, які позивач орендує, знаходяться в м. Краматорську, на території якого здійснювалась антитерористична операція.
З огляду на викладене, оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м. Краматорську, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено звернення до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин. Листом від 5 серпня 2015 року № 1111/12.12-03 Торгово-промисловою палатою України було надано відповідь щодо засвідчення форс-мажорних обставини, згідно яких вбачається, що оскільки статті 6 та 7 Закону № 1669 мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, на підставі чого, Торгово-промислова палата України не вбачає підстав для засвідчення форс-мажорних обставин відносно таких звернень. Тобто, позивач є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності.
Отже, як вбачається з позовної заяви до складу заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, яка заявлена позивачем до стягнення, входить нарахування з орендної плати за вищенаведеними податковими деклараціями в сумі 242382 грн. 03 коп. (з урахуванням переплати), а також самостійне нарахування відповідачем пені в сумі 47006 грн. 80 коп., яка входить до складу орендної плати, в загальній сумі 284929 грн. 82 коп., та, враховуючи вищенаведене, у стягненні якої суд відмовляє. Одночасно, як зазначив суд вище, позивачем в уточнених податкових деклараціях був самостійно нарахований штраф у зв'язку із виправленням помилок в загальній сумі 4459 грн. 01 коп., та суд не вбачає підстав для застосування до даної суми заборгованості норм Закону № 1669, та ця заборгованість підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Приватного малого підприємства «Ісіда» про стягнення коштів з рахунків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 289388 грн. 83 коп., задовольнити частково.
Стягнути з рахунків Приватного малого підприємства «Ісіда» (84301 Донецька область, м. Краматорськ, вул. Катеринича, буд. 42-а, ЄДРПОУ 22040431) та за рахунок готівки на користь місцевого бюджету м. Краматорська кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку в сумі 4459 грн. 01 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 29 березня 2016 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.