Справа № 815/7065/15
22 березня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Піньковській О.С.
сторін:
позивач: Мельников О.М. (представник за довіреністю)
відповідач: Солтовська Р.О. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Одесавтотранс" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003332201 від 01.12.2015р., -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Одесавтотранс" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003332201 від 01.12.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1783978,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 891989,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ПАТ "Одесавтотранс" в періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивачем зазначено, що до перевірки надані всі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов договорів, укладених із контрагентами.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.4, а.с. 96-100), зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області згідно із пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, на підставі направлень №002004/1632 від 24.09.2015р., № 002005/1633 від 24.09.2015р., № 001865/1676 від 28.09.2015р., № 002015/1666 від 28.09.2015р., № 000661/1643 від 25.09.2015р., відповідно до затвердженого плану-графіка, наказу державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 1432 від 27.08.2015р. проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Одесавтотранс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2015р.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області складено акт № 7757/15-53-22-01/22479374 від 04.11.2015р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства "Одесавтотранс", код ЄДРПОУ 22479374, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2015р.» (а.с. 23-112), відповідно до висновків якого встановлено порушення:
п.138.1 ст.138, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.139.1.9 ст. 139, п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 846 062,00 грн., у тому числі
за 2012 р. у розмірі - 107 896,00 грн.;
за 2013 р. у розмірі - 1 136 396,00 грн. (у тому числі за 2012р. у розмірі 107 89,00 грн.);
за 2014р. у розмірі - 2 846 062,00 грн. (у тому числі за 2013р. у розмірі 1 136 396,00 грн.);
п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п. 198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.4 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, п.10 розділу І, п.14 розділу III, п.6 розділу V Наказу міністерства доходів і зборів №678 від 13.11.2013 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», та п.8 розділу І, п.10 розділу ІІІ, п.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 783 679,00 грн., у тому числі:
за липень 2012 року у сумі 493,00 грн.,
за вересень 2012 року у сумі 265,00 грн.,
за грудень 2012 року у сумі 5 209, 00 грн.,
за квітень 2013 року у сумі 4 002,00 грн.,
за травень 2013року у сумі 146 692,00 грн.,
за червень 2013 року у сумі 628 258,00 грн..;
за липень 2013 року у сумі 231 430,00 грн.;
за серпень 2013 року у сумі 263 059,00 грн.,
за грудень 2013 року у сумі 149 886,00 грн.,
за січень 2014 року у сумі 146 905,00 грн.,
за лютий 2014 року у сумі 54 861, 00 грн.,
за березень 2014 року у сумі 48 355,00 грн.,
за квітень 2014 року у сумі 34 596,00 грн.,
за травень 2014 року у сумі 12 689,00 грн.,
за червень 2014 року у сумі 8 902,00 грн.,
за липень 2014 року у сумі 19 041,00 грн.,
за серпень 2014 року у сумі 9 040,00 грн.,
за вересень 2014 року у сумі 16 803,00 грн.,
за жовтень 2014 року у сумі 3 152,00 грн.
п. 185.1 ст.185., п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.4 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, п.10 розділу І, п.14 розділу III, п.6 розділу V Наказу міністерства доходів і зборів №678 від 13.11.2013 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та п.8 розділу І, п.10 розділу ІІІ, п.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 177064,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 177064,00 грн.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003332201 від 01.12.2015р., яким ПАТ "Одесавтотранс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1783978,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 891989,00 грн. (т.1, а.с. 17).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що копію наказу державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 1432 від 27.08.2015р. надіслано на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отримано представником ПАТ "Одесавтотранс".
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003332201 від 01.12.2015р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п. 198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.4 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, п.10 розділу І, п.14 розділу III, п.6 розділу V Наказу міністерства доходів і зборів №678 від 13.11.2013 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», та п.8 розділу І, п.10 розділу ІІІ, п.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р.
Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 188.1 ст. 188 зазначеного Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до складу податкового кредиту зазначеного платника.
Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.1. ст. 201 ПК України. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України (у редакції чиннім на момент правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із таких способів: в паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Відповідно до вимог п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних покупця.
За приписами п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що перевіркою достовірності відображених показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» показників за період 01.07.2012р. по 31.12.2012р. в загальній сумі 7000713,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із придбання ТМЦ, придбання основних фондів в межах договорів купівлі-продажу, а також проведення їх обслуговування; поліпшення основних фондів; придбання інших виробничих та адміністративних послуг, що включають витрати на утримання приміщень, зв'язок тощо (т.1, а.с.66).
Проведеною перевіркою відображеного показника в розрізі відповідних (звітних) періодів в сумі 7000713,00 грн. на підставі оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 333 «Інші грошові кошти», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 377.2 «Розрахунки з іншими дебіторами», договорів, контрактів, рахунків-фактур, специфікацій до укладених договорів, видаткових накладних, податкових накладних, чеків реєстраторів розрахункових операцій, виписок банку про рух коштів, касових книг, реєстрів отриманих податкових накладних, додатків № 5 до Декларацій, встановлено завищення, задекларованих ПАТ "Одесавтотранс" показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» на загальну суму 1 795 916,00 грн. (т.1, а.с. 65).
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відповідачем зазначається, що під час перевірки позивачем не були надані податкові накладні, що підтверджували б придбання товарів/робіт на загальну суму 1 795 916 грн., у тому числі: за липень 2012 року у сумі 493,00 грн.; за вересень 2012 року у сумі 265,00 грн.; за грудень 2012 року у сумі 5 209,00 грн.; за квітень 2013 року у сумі 4 002,00 грн.; за травень 2013 року у сумі 146 692,00 грн.; за червень 2013 року у сумі 628 258,00 грн.; за липень 2013 року у сумі 231 430,00 грн.; за серпень 2013 року у сумі 263 059,00 грн.; за листопад 2013 року у сумі 172 747,00 грн.; за грудень 2013 року у сумі 132 201,00 грн.; за січень 2014 року у сумі 129 136,00 грн.; за квітень 2014 року у сумі 560,00 грн.; за травень 2014 року у сумі 12 689,00 грн.; за червень 2014 року у сумі 8 902,00 грн.; за липень 2014 року у сумі 19 041,00 грн.; за серпень 2014 року у сумі 9 040,00 грн.; за вересень 2014 року у сумі 16 803,00 грн.: за жовтень 2014 року у сумі 3 152,00 грн.; за листопад 2014 року у сумі 12 237,00 грн. (т.1, а.с. 70)
З урахуванням наведеного відповідачем зроблено висновок, що ПАТ "Одесавтотранс" безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами правовідносин з МПП «ВПІ», ТОВ «АЙПІЛЕНД», ТОВ «Веста Сервіс», ТОВ «Агенція - 2000», ТОВ «ПРОМПОСТАВКА-8», ТОВ «ГЕ-ВИН», ТОВ «Інтерія ЛТД», ТОВ «Торговий Дім «ОРЛАН», ТОВ «СЕНТІНЕЛ ЮГ», ТОВ «ЮСТ-2012», ТОВ «ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ».
Зі змісту акту перевірки вбачається, що ПАТ "Одесавтотранс" до перевірки не надано відповідних актів виконаних робіт, актів прийому-передачі, в тому числі №КБ-2в та №КВ-3, договорів, контрактів, довідок вартості виконаних робіт по ремонту асфальтного покриття та крівлі на автостанції «Рені» за адресою: м.Рені, вул.Пролетарська, 23, ремонту крівлі на автостанції «Любашівка», за адресою: смт. Любашівка, вул.Київська, 18, ремонту нежитлових приміщень центрального автовокзалу за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 52, ремонту приміщення автостанції «Кілія» за адресою: м. Кілія, вул. Пролетарська, 42 а.
Враховуючи наведене, а також службову записку державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, згідно якої у ТОВ «Інтерія ЛТД», код ЄДРПОУ 38018040, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також посилаючись на відкрите кримінальне провадження № 32014160000000077 від 02.04.2014р., податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.138.1 ст.138. п.п.138.5.1. п.138.5 ст.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.139.1.9 ст. 139, п. 146.12 ст.146 Податкового кодексу України, та відповідно про завищення позивачем суми витрат по рядку 06.4.40 Декларацій «Сума витрат на ремонт та поліпшення необоротних активів, що надані в оперативну оренду відповідно до пункту 146.12» статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» на загальну суму 995 016,00 грн., у тому числі за 2013 рік у розмірі 995 016,00 грн. (т.1, а.с. 29). Крім того, посилаючись в тому числі на вищезазначені порушення, відповідач дійшов висновку про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Інтерія ЛТД» (т.1, а.с. 72).
Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 04.05.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 17/13-П (т.1, а.с. 153-155).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 6097 від 31.05.2013р. (т.1, а.с. 179).
Як вбачається з матеріалів справи, роботи за договором № 17/13-П від 04.05.2013р. ТОВ «Інтерія ЛТД» виконані в повному обсязі та прийняті ПАТ "Одесавтотранс", що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в). На підтвердження факту виконання в повному обсязі робіт за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Інтерія ЛТД» надано також копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), підсумкової відомості, локального кошторису (т.1, а.с. 156-178).
07.05.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 18/13-П (т.1, а.с. 180-182).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 6101 від 31.05.2013р., № 6103 від 31.05.2013 р., № 6104 від 31.05.2013 р. (т.1, а.с. 231-233).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 18/13-П від 07.05.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (форми №КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за травень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.1, а.с.183-230).
04.05.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 19/13-П (т.1, а.с. 234-236).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 6099 від 31.05.2013р. (т.2, а.с. 22).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 19/13-П від 04.05.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (форми №КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за травень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.1, а.с.237-250; т.2, а.с. 1-21).
13.05.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 20/13-П (т.2, а.с. 23-25).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 6098 від 31.05.2013р., № 6102 від 31.05.2013р. (т.2, а.с. 55, 56).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 20/13-П від 13.05.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (форми №КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за травень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.2, а.с. 26-54).
22.05.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 21/13-П (т.2, а.с. 57-59).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 6096 від 31.05.2013р., № 6100 від 31.05.2013р. (т.2, а.с. 120, 121).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 20/13-П від 22.05.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (форми №КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за травень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.2, а.с. 60-119).
06.06.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 21/13-П (т.2, а.с. 122-124).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5830 від 30.06.2013р., № 5831 від 30.06.2013р., № 5832 від 30.06.2013р., № 5833 від 30.06.2013р., № 5834 від 30.06.2013р., № 5836 від 30.06.2013р. (т.2, а.с. 224-229).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 21/13-П від 06.06.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за червень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.2, а.с. 125-223).
25.06.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 26/13-П (т.2, а.с. 230-232).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 5835 від 30.06.2013р. (т.2, а.с. 233).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 26/13-П від 25.06.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за червень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.2, а.с. 234-250; т.3, а.с. 1-2).
01.07.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 35/13-П (т.3, а.с. 3-5).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 6099 від 31.07.2013р., № 6097 від 31.07.2013р., № 6101 від 31.07.2013р. (т.3, а.с. 6-8).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 35/13-П від 01.07.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за липень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.3, а.с. 9-62).
18.07.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 36/13-П (т.3, а.с. 63-65).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 6095 від 31.07.2013р., № 6096 від 31.07.2013р. (т.3, а.с. 109-110).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 36/13-П від 18.07.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за липень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.3, а.с. 66-108).
15.08.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 38/13-П (т.3, а.с. 111-113).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5879 від 30.08.2013р., № 5877 від 30.08.2013р., № 5876 від 30.08.2013р., № 5875 від 30.08.2013р. (т.3, а.с. 179-182).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 38/13-П від 15.08.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за серпень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.3, а.с. 114-178).
09.08.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Підрядник) укладено договір підряду № 39/13-П (т.3, а.с. 111-113).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманої від контрагента податкової накладної: № 5878 від 30.08.2013р. (т.3, а.с. 186).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 39/13-П від 09.08.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за серпень 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.3, а.с. 187-205).
04.11.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Замовник) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Виконавець) укладено договір підряду № 72/13-П (т.3, а.с.206-208).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5430 від 28.11.2013р., № 5815 від 29.11.2013р., № 5664 від 29.11.2013р. (т.3, а.с. 209-211).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 72/13-П від 04.11.2013р. позивачем надано засвідчені копії: актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (форми №КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт за та витрат за листопад 2013 року (форма №КБ-3), договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису (т.3, а.с. 209-250; т.4, а.с.1-12).
26.08.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Покупець) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 40/13-КП (т.4, а.с.13-17).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5880 від 30.08.2013р., № 5608 від 29.05.2013р. (т.4, а.с. 20-22; 114).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 40/13-КП від 26.08.2013р. позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: №8 від30.08.2013р., № 6 від 29.05.2013р. (т.4, а.с.18-19, 115).
26.05.2013р. між ПАТ "Одесавтотранс" (Покупець) та ТОВ «Інтерія ЛТД» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 40/13-КП (т.4, а.с.23-26).
За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5614 від 29.05.2013р., № 5610 від 29.05.2013р., № 5611 від 29.05.2013р., № 5612 від 29.05.2013р., № 5613 від 29.05.2013р., № 5909 від 29.05.2013р. (т.4, а.с. 33-39).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 40/13-КП від 26.05.2013р. позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № 1 від 29.05.2013р., № 2 від 29.05.2013р., №3 від 29.05.2013р., № 4 від 29.05.2013р., № 5 від 29.05.2013р., №7 від 29.05.2013р. (т.4, а.с.27 -32).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 326 від 01.11.2013р., укладеного між ПАТ "Одесавтотранс" та ТОВ «АЙПІЛЕНД», позивачем надано засвідчену копію видаткової накладної: № 244 від 06.11.2013р. (т.4, а.с.40).
Для підтвердження факту виконання умов договору № 326 від 01.11.2013р., укладеного між ПАТ "Одесавтотранс" та ТОВ «Веста Сервіс», позивачем надано засвідчену копію видаткової накладної: № 1447 від 30.09.2012р. (т.4, а.с.41).
Для підтвердження факту виконання умов договору від 18.06.2013р., укладеного між ПАТ "Одесавтотранс" та ТОВ «Торговий Дім «ОРЛАН», позивачем надано засвідчену копію видаткової накладної: № PH-PЛ17690 від 25.06.2013р. (т.4, а.с.42).
Для підтвердження факту виконання умов договору, укладеного між ПАТ "Одесавтотранс" та ТОВ «ЮСТ-2012», позивачем надано засвідчену копію видаткової накладної: № 61 від 11.04.2013р. (т.4, а.с.43).
Для підтвердження факту виконання умов договору, укладеного між ПАТ "Одесавтотранс" та ТОВ «СЕНТІНЕЛ ЮГ», позивачем надано засвідчену копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000002 від 26.04.2013р. (т.4, а.с.87).
01.02.2014р. між між ПАТ "Одесавтотранс" (Покупець) та ТОВ «ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ» (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № ОД-194/Т (т.4, а.с.44-49).
Для підтвердження факту виконання умов договору № ОД-194/Т від 01.02.2014р. позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: № 483 від 19.03.2014р., № 3923 від 23.05.2014р., № 5536 від 20.06.2014р., № 5534 від 20.06.2014р., № 6834 від 30.06.2014р., № 6704 від 11.07.2014р., № 162 від 21.07.2014р., № 7021 від 21.07.2014р., № 8245 від 13.08.2014р., № 8369 від 15.08.2014р., № 10121 від 12.09.2014р., № 10726 від 26.09.2014р., № 10727 від 26.09.2014р., №11744 від 14.10.2014р. (т.4, а.с. 50-63); накладних на повернення від покупця: № 697 від 04.12.2014р., № 696 від 04.12.2014р., № 1183 від 04.04.2014р., № 2466 від 24.04.2014р. (т.4, а.с.64 -67).
01.02.2014р. між між ПАТ "Одесавтотранс" та ТОВ «ЛОТОС-ЕНЕРГІЯ» укладено договір поставки № ОД-199/К (т.4, а.с.68-75).
Для підтвердження факту виконання умов договору № ОД-199/К від 01.02.2014р. позивачем надано засвідчені копії видаткових накладних: №1668 від 31.03.2014р., №3141 від 30.04.2014р., №4745 від 31.05.2014р., №6206 від 30.06.2014р., №7833 від 31.06.2014р., №9598 від 31.08.2014р., №12797 від 31.10.2014р., №13062 від 19.11.2014р., №11303 від 30.09.2014р. (т.4, а.с.76-84).
Суд зазначає, що висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, та твердження представника відповідача в письмових запереченнях щодо ненадання позивачем під час перевірки документів, що підтверджують придбання товарів/робіт на загальну суму 1 795 916 грн., є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
З додатку 4 до акту перевірки (т.1, а.с. 109-112) вбачається, що податкові накладні були надані до перевірки суцільним порядком.
Як вбачається з матеріалів справи, на запит державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо надання копій вищенаведених документів (т.4, а.с. 126) позивачем останні були надані, про що свідчить підпис О.П. Пужайло «отримав». Так, 05.10.2015р. позивач надав до перевірки завірені копії наступних документів:
журнали-ордери по рахунках бухгалтерського обліку № 10, №11, № 12, №13, № 15, № 20, №22, № 23, № 26, № 311, № 312, № 37, № 30, № 361, № 362, № 631, № 362, № 631, № 632, № 50, №60, № 64, № 685, № 70, № 71, № 79, № 90, № 91, № 92, № 93, № 94, №95 та інші, що стосуються фінансово-господарської діяльності;
договори надання послуг покупцям, у тому числі договори оренди приміщень;
договори отриманої фінансової допомоги та договори наданої фінансової допомоги;
договори оренди майна, витрати по яких включено у податковому обліку;
договори, податкові накладні, виписки банку, акти введення в експлуатацію та інші первинні документи з питання формування витрат на поліпшення основних фондів;
розрахунок та дані про проведену та залишкову балансову вартість;
вартість основних фондів станом на 31.03.2011р. для визначення тимчасової податкової різниці, що виникла за результатами інвентаризації;
дані про відкриті або які використовувалися в періоді з 01.07.2012р. по 31.12.2014р. банківські рахунки та відповідні виписки по них про рух коштів або довідки про відсутність руху;
кредитні договори, договори позик та інші цивільно-правові договори займу, які укладались ПАТ "Одесавтотранс" або діяли протягом періоду з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.;
відомості зарахування та виплати заробітної плати за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.;
догори, укладені з нерезидентами, в тому числі договори займу, кредиту, які були укладені або діяли протягом періоду з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.;
аналітичний облік залишків та руху основних засобів за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.;
касові книги, книги обліку розрахункових операцій для РРО, розрахункові книги та контрольні стрічки за період діяльності з 01.07.2012р. по 31.12.2014р.;
розрахунок або порядок формування вартості реалізованих проїзних білетів відповідно до укладених договорів, з урахуванням встановлених тарифів на перевезення пасажирів;
догоговори, накладні, податкові накладні, виписки банку щодо реалізації основних засобів за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., а саме: автомобілів «І-VAN» 07а1, БАЗ А079.23, нежитлових приміщень «Адміністративний корпус», «Бокс», «Цех РТІ», «Склад», «ОАС» перший та другий поверх та ін.;
податкові накладні, чеки РРО, договори на перевезення, дані аналітичного обліку операцій з перевезення пасажирів, які не оподатковуються податком на додану вартість (т.4, а.с. 126).
Таким чином, зазначені документи отримано в період перевірки позивача головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Пужайло Олегом Миколайовичем, про що свідчить підпис останнього на копії вказаного листа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з контрагентами здійснення господарських операцій достовірно підтверджені договорами, первинними обліковими документами у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", іншими первинними документами, податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від вищезазначених контрагентів податкових накладних.
Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат від операційної діяльності включається собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, інших витрат та витрати банківських установ.
Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.
Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.
Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.
Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.
Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з підрядниками здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням робіт з метою подальшого використання їх в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що операції з виконання робіт контрагентом позивача ТОВ «Інтерія ЛТД» мали нетоварний характер, оскільки останній не мав можливостей виконувати операції в силу відсутності основних фондів, відповідного технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та матеріальних ресурсів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято роботи, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.
Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.
Позивачем доведено надання відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому, як вбачається з акта перевірки та протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлена.
Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.
Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ПАТ "Одесавтотранс" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт виконання робіт. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.
Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.
Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період, вказаний в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основний вид економічної діяльності ПАТ "Одесавтотранс" (ЄДРПОУ 22479374) 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту (т.1, а.с.19-21).
При цьому, згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний); код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Згідно ч.1 ст.318 Господарського кодексу України, ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Згідно ч.2 ст.319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
За приписами ч.1 ст.323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009р. «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (чинного на момент здійснення правовідносин) затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".
Суд враховує, що позивачем надано копії первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3"Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" по договорах підряду, укладених з контрагентами.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з його контрагентами обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання умов договорів, укладених позивачем з контрагентами, та, як наслідок, відсутні умови для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Водночас, як встановлено судом, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з контрагентами.
Щодо посилання відповідача на відкрите кримінальне провадження № 32014160000000077 від 02.04.2014р. стосовно ТОВ «Інтерія ЛТД», суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Крім того, як зазначено представником позивача, в ході розгляду адміністративної справи № 815/2581/14 за позовом ТОВ "Інтерія ЛТД" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вичинити певні дії, представник ТОВ "Інтерія ЛТД" зазначав, що діяльність вказаного підприємства є прибутковою. За період січень-лютий 2014 року до бюджету сплачено ПДВ на суму 1 367 801,00 грн., бюджетного відшкодування ПДВ не відбувалось. При цьому, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області зазначені обставини не спростовувались та не заперечувались.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 7757/15-53-22-01/22479374 від 04.11.2015р. безпідставні та спростовуються документально.
Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що ПАТ "Одесавтотранс" порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що відповідно до звітності контрагента у нього відсутні засоби для виконання умов договору. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентом позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на зазначене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0003332201 від 01.12.2015р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Одесавтотранс" підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Одесавтотранс" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003332201 від 01.12.2015р.,- задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0003332201 від 01.12.2015р.
Стягнути з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства "Одесавтотранс" (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, ЄДРПОУ 22479374) судовий збір у розмірі 40139,50 грн. (сорок тисяч сто тридцять дев'ять гривень 50 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.03.2016р.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.