про залишення позовної заяви без руху
22 березня 2016 року № 810/961/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Адвокатського бюро Скринника до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Адвокатське бюро Скринника з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009261502 від 12.10.2015.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п.3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Саме така правова позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (295,55 грн. х 1,5 % = 4,39 грн., що є менше одного розміру мінімальної заробітної плати), в той час як доказів про сплату судового збору до суду не було надано.
В той же час, позивачем до адміністративного позову додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно якого позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду до ухвалення судового рішення по даній справі.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що наразі останній має скрутне фінансове становище, а станом на час подання позову кошти на розрахунковому рахунку повністю відсутні, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача, а інших банківських рахунків позивач не має.
Розглядаючи дане клопотання по суті суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач стверджує про незадовільний майновий стан, який унеможливлює сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, в підтвердження чого надає виписку по банківському рахунку позивача (№26008201367137) від 15.03.2016 за період з 01.11.2015 по 15.03.2016.
В той же час суд зазначає, що вказана виписка не є беззаперечним доказом, що свідчить про скрутне матеріальне становище позивача, позаяк, остання лише підтверджує факт відсутності на одному рахунку позивача коштів на сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду.
Більш того, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності / відсутності у позивача інших рахунків у банківських установах, крім пояснень про це в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, що свою чергу позбавляє суд можливості встановити факт відсутності у позивача коштів на сплату судового збору за подання позову до суду.
Не надано позивачем й доказів відсутності готівкових коштів у касі підприємства, за рахунок яких може бути сплачений судовий збір.
Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими доказами, що свідчать про рівень матеріального становища підприємства є документи бухгалтерського обліку підприємства (балансові звіти тощо), податкова звітність позивача та інші.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
А тому суд приходить до висновку, що позивачем не надано всіх належних доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище позивача, що унеможливлює сплату судового збору за подання даного адміністративного позову до суду, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;
код банку отримувача (МФО):821018 ;
рахунок отримувача: 31213206784001;
код класифікації доходів бюджету: 22030001.
У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Суд зазначає, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на акт перевірки №1339/15-02/38907779 від 12.10.2015, однак до адміністративного позову додано лише копію першої сторінки даного акту, що позбавляє суд можливості встановити висновки акту перевірки, наявність підпису посадових осіб відповідача, що проводили перевірку, підпису позивача в даному акті тощо.
А тому позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належним чином завірену копію акту перевірки №1339/15-02/38907779 від 12.10.2015 у повному обсязі та копію такого акту для відповідача.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків до 15.04.2016.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Адвокатського бюро Скринника про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду до ухвалення судового рішення по справі - відмовити.
2. Позовну заяву Адвокатського бюро Скринника до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009261502 від 12.10.2015 - залишити без руху.
3. У строк до 15 квітня 2016 року усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного доручення) або обґрунтоване клопотання про відстрочення сплати судового збору із відповідними доказами скрутного матеріального ставновища;
- належним чином завірену копію акту перевірки №1339/15-02/38907779 від 12.10.2015 у повному обсязі та копію такого акту для відповідача.
4. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/961/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кушнова А.О.