м. Вінниця
28 березня 2016 р. Справа № 802/252/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Горобця Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_3
до: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельтабанк" Кадирова Владислава Володимировича
про: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельтабанк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
В судовому засіданні представником позивача подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до винесення Конституційним судом України рішення за результатами розгляду конституційного подання Верховного суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст.. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України. Обґрунтовуючи дане клопотання представник відповідач зазначив, що за результатами розгляду даного подання правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного суду, може змінитися.
Представник позивача в судовому засідання проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.
Суд, ознайомившись із клопотання представника відповідача, заслухавши з цього приводу думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Так, у пункті 3 частини першої статті 156 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування правової позиції позивача щодо визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельтабанк" Кадирова В.В. засноване переважно на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Разом з тим, як вказує представник відповідач, Конституційним судом України розглядається справа за конституційного подання Верховного суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, невідповідність правових актів Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті відповідно до статті 15 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року №422/96 (далі - ЗУ № 422/96) є підставою для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах.
Згідно з частиною другою статті 61 ЗУ № 422/96, Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.
Відповідно до положень частини третьої статті 61 Закону України "Про Конституційний Суд України", в разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
В свою чергу, частина друга статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначає, що в разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність.
Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Відповідно до пункту 4 частини шостої Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року у справі №1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, враховуючи особливість юридичних наслідків визнання неконституційним нормативно-правового акта (передовсім те, що положення закону не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність, саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність), суд доходить висновку, що імовірне ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не вплине на результат розгляду даної справи, оскільки оцінка спірним правовідносинам надається судом на підставі норми, яка на момент її застосування не визнана неконституційною.
Отже, подання Верховного Суду України до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 156, 160, 165, 254 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у адміністративній справі № 802/252/16-а - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар: