14 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що в ході розгляду цивільної справи за позовом
ОСОБА_3 до нього про поділ майна подружжя судом у порядку забезпечення позову накладено арешт на автомобіль Skoda Oktavia, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Державний виконавець вилучив у позивача вказаний автомобіль та передав його ОСОБА_3 на зберігання. За півтора року недбалого зберігання автомобіля під відкритим небом транспортний засіб прийшов у непридатний для використання стан, унаслідок чого позивач з вини ОСОБА_3 поніс витрати на відновлювальний ремонт автомобіля та зазнав душевних страждань.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 6 690 грн майнової шкоди та 100 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області
від 17 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року, у задоволенні позову
ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ознайомившись із змістом касаційної скарги та судовими рішеннями, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України) дійшли до вірного висновку, що підстави, передбачені законом для відшкодування матеріальної та моральної шкоди відсутні, оскільки достатніх та об'єктивних доказів про понесення позивачем витрат на ремонт транспортного засобу, а також доказів протиправної поведінки ОСОБА_3, що знаходиться у прямому причинному зв'язку із завданням йому майнової шкоди та понесення у зв'язку з цим душевних страждань суду не надано.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Так під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за
ст. ст. 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Згідно з п. 3 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України
від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Разом з тим, при розгляді даної справи заходи забезпечення позову були вжиті судом правомірно, тому підстави для відшкодування збитків, передбачених ст. 155 ЦПК України відсутні.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими та ґрунтуються на законі, зокрема ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60, ст. 155 ЦПК України та доводами касаційної скарги не спростовані.
Суди попередніх інстанцій вірно визначилися з характером спірних правовідносин, які виникли між сторонами, надали їм належну правову оцінку, правильно застосували норми права до спірних правовідносин та обгрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням матеріального права.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Попович