14 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою, -
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім, обгрунтовуючи її тим, що він мешкає у комунальній квартирі АДРЕСА_1, яка складається з 7 кімнат.
ОСОБА_4 є наймачем двох кімнат № 6, 7 житловою площею
33,2 кв. м. на підставі обмінного ордеру № 3788 від 28 травня 1985 року та протягом 25 років там не проживає, комунальні послуги не сплачує.
Оскільки заявник проживає разом із матір'ю та своєю сім'єю у комунальній квартирі АДРЕСА_1 у кімнаті площею 15,6 кв. м., іншого житла не має, знаходиться на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов, тому просив суд визнати ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2012 року, заяву задоволено. Визнано ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_2, яка не була стороною у справі, звернулася із апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2012 року, у зв'язку з тим, що при ухваленні рішення суду першої інстанції питання про її права, свободи та обов'язки вирішено не було.
У касаційній скарзі посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального прав, скаржниця просить скасувати ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2015 року, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в судовому порядку рішення суду першої інстанції, після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права, свободи та обов'язки ОСОБА_2
Зокрема, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною, дві кімнати № 6 та
№ 7 згідно ордеру виділено ОСОБА_4 та складають 28/100 частин цієї квартири і на праві власності належать територіальній громаді в особі Харківської міської ради.
Будь-які житлові права мешканців цієї квартири даним рішенням не вирішувалися, судом першої інстанції ухвалено рішення тільки про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 не зазначає, які права її порушені при розгляді заяви щодо визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від
21 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання особи безвісно відсутньою, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути скаржниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Попович