іменем україни
17 лютого 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком», про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 23 жовтня 2008 року він передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 560 000 грн для внесення в касу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» в якості його внеску до статутного фонду цього товариства, що підтверджується розпискою від 23 жовтня 2008 року. Посилаючись на те, що зазначені кошти до статутного фонду товариства не внесені, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті кошти в розмірі 560 000 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом установлено, що кошти, передані позивачем відповідачу згідно розписки від 23 жовтня 2008 року, того ж дня були внесені останнім у касу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», однак не в якості сплати внеску у статутний фонд товариства, на що ОСОБА_2 був уповноважений.
У зв'язку із передачею грошових коштів повіреним, отриманих для виконання дій в інтересах довірителя, поза межами наданих йому останнім повноважень, їх стягнення з відповідача з підстав, якими обґрунтовувався позов, - набуття ним майна без достатньої правової підстави, не може бути проведене. Ці кошти отримувались повіреним правомірно, підстава їх отримання не відпала.
Позов із тих підстав, що позивачу завдані збитки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків повіреного не заявлявся і предметом розгляду не був.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні, вони не спростовують наведеного і зроблених в рішенні апеляційного суду висновків.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.І. Наумчук
Судді:В.О. Кузнєцов Г.І. Мостова