24 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Іваненко Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» (далі ТОВ «Харків Екоресурс») звернулося з позовом, в обґрунтування якого зазначало, що з 01 січня 2013 року надає мешканцям будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 послуги з вивезення побутових відходів на підставі договору на вивезення побутових відходів, опублікованому в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Извъстия» від 27 листопада 2012 року № 142 (2580)/1.
Відповідачі не оплачують надані їм послуги, у зв'язку з чим з 01 січня 2013 року по 31 липня 2015 року утворилась заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів у сумі 882 грн 32 коп.
Відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання, а тому відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язані сплатити ТОВ «Харків Екоресурс» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Посилаючись на вищевикладене, ТОВ «Харків Екоресурс» просило суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 1 365 грн 65 коп., з яких: заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів 882 грн 32 коп.; інфляційні витрати 443 грн 53 коп.; 3 % річних від простроченої суми 30 грн 80 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн 60 коп.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2015 року, що складається з основної заборгованості у розмірі 882 грн 32 коп., інфляційних витрат у розмірі 443, 53 грн, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 30 грн 80 грн, а всього у розмірі 1 365 грн 65 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кожного на користь ТОВ «Харків Екоресурс» сплачений судовий збір у розмірі 81 грн 90 коп.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2016 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2015 року, що складається з основної заборгованості у розмірі 882 грн 32 коп., інфляційних витрат у розмірі 443 грн 53 коп., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 30 грн 80 грн, а всього у розмірі 1 365 грн 65 коп. змінено.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01 січня 2013 року по 01 травня 2014 року у розмірі 435 грн 84 коп., інфляційні витрати у розмірі 323 грн 31 грн, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 23 грн 98 грн, а всього 783 грн 13 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01 травня 2014 року по 31 липня 2015 року у розмірі 297 грн 66 коп., інфляційні витрати у розмірі 76 грн 85 грн, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 04 грн 56 грн, а всього 379 грн 07 коп.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк касаційного оскарження судових рішень з посиланням на поважність причин пропуску цього строку.
У разі пропущення строку, встановленого ч. 1 ст. 325 ЦПК України, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк (ч. 2 ст. 325 ЦПК України).
Зважаючи на те, що строк касаційного оскарження пропущений особою, яка подала касаційну скаргу, з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановивши, що впродовж місяця з дня опублікування проекту договору від 27 листопада 2012 року відповідачі про свою відмову укласти договір про надання послуг з вивезення побутових відходів до ТОВ «Харків Екоресурс» у письмовому вигляді не направляли, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачі прийняли пропозицію позивача щодо укладання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів.
Стягуючи заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів з відповідачів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ «Харків Екоресурс» надавало послуги з вивезення побутових відходів, які не були оплачені відповідачами.
Частково змінюючи рішення першої інстанції, апеляційний суд вірно врахував ту обставину, що з травня 2014 року відповідач ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_1 не проживав, послугами ТОВ «Харків Екоресурс» не користувався, оскільки працював та мешкав зі своєю родиною у Польщі.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм процесуального та матеріального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 строк касаційного оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2016 року
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Ю.Г.Іваненко