Ухвала
іменем україни
28 березня 2016 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ознайомившись з касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 4 лютого 2016 року щодо ОСОБА_5 ,
Вказаним вироком місцевого суду засуджено
ОСОБА_5 , 1952 р.н., громадянина України, не судимого, уродженця села Іванів, Калинівського району Вінницької області, мешканця міста Калинівка, Вінницької області,
- за ч. 1 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 500 000 грн.
Згідно вироку ОСОБА_5 17.06.2015 о 16:30 в приміщенні Калинівської центральної районної клінічної лікарні по вул. Чкалова, 6 в м. Калинівка Вінницької області, на ґрунті особистих неприязних відносин, пов'язаних з роботою, 7 разів ударив ОСОБА_7 ножем в грудну клітину та область живота, умисно вбивши його.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04.02.2016 вказаний вирок змінено, призначене ОСОБА_5 покарання пом'якшено до 13 років 6 місяців позбавлення волі. У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 17.06.2015 по 04.02.2016, в решті вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вказані судові рішення й пом'якшити призначене засудженому покарання до 7 років позбавлення волі, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 70 000 грн.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про суворість призначеного засудженому покарання необґрунтовані.
Так, призначаючи покарання суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, спосіб та мотиви його вчинення, думку потерпілої, якій шкода не відшкодована, про призначення суворого покарання та дані про особу засудженого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся. Врахував суд й його позитивну характеристику за місцем проживання та посередню характеристику за місцем роботи, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Всупереч доводам захисника, апеляційним судом були враховані й інші дані про особу засудженого, а саме його похилий вік та стан здоров'я.
Разом з тим, посилання захисника на наявність афективної реакції у засудженого спростовується висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 113 від 11.09.2015, згідно з яким ОСОБА_5 в період часу вчинення кримінального правопорушення хронічним психічним розладом, недоумством, іншим, в тому числі тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Доводи захисника про неправильне вирішення судом цивільного позову в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди необґрунтовані.
Розмір вказаного відшкодування визначений судом з урахуванням вимог ст.ст. 1167, 1168 Цивільного кодексу України і є обґрунтованим, а в касаційній скарзі відсутні посилання на достатні підстави для зменшення його суми.
Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано змінив вирок першої інстанції та призначив ОСОБА_5 покарання, яке є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.
Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 4 лютого 2016 року щодо ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_9