Ухвала
іменем україни
02 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
КоротунаВ.М., Мазур Л.М., ПисаноїТ.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року,
У січні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у квітні 2012 року вона прийняла на роботу на посади продавців у магазині «Продтовари» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 й уклала з ними договори про повну матеріальну відповідальність. Зазначала, що за результатами проведеної 29 жовтня 2014 року інвентаризації було виявлено нестачу майна та грошових коштів у касі на загальну суму 83 809 грн, про що складено відповідний акт. Вказувала, що відповідачі свою вину визнали та склали відповідні розписки від 31 жовтня 2014 року, однакдобровільно не відшкодували зазначену шкоду.
Враховуючи викладене, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд стягнути з відповідачів на її користь по 43 404 грн 50 коп. матеріальної шкоди та по 5 000 грн завданої їй моральної шкоди з кожної.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 43 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 43 000 грн.
У іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 43 000 грн та судового збору скасовано.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року в частині вирішення позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року змінено, виключено з мотивувальної частини посилання на новацію боргу.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з неї на користь позивача грошових коштів та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, встановивши, що між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 було укладено письмові договори про повну матеріальну відповідальність, дійшов правильних висновків про стягнення з відповідачів суми недостачі.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи неприпустимо.
Отже, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України це рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Коротун
Л.М.Мазур
Т.О.Писана