28 березня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ МартинюкВ.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів на дитини, що продовжує навчання,
У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3
В обґрунтування позову зазначила, що знаходилась з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 1997 року по 2015 рік. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Син проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
З 1 вересня 2013 року ОСОБА_4, навчається в державному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський індустріальний коледж» на денному відділенні.
У вересні 2015 року сину виповнилося 18 років.
Зазначала, що син в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги батька, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання в сумі 1500 грн на місяць.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн, починаючи з 29 жовтня 2015 року і до 30 червня 2018 року, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23 років.
В решті позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року, заочне рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру стягнутих аліментів в твердій грошовій сумі - 800 гривень на розмір - 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3, який підлягає стягненню з 15 грудня 2015 року.
В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач має матеріальну можливість виконувати свій обов'язок, передбачений ст. 199 СК України.
Разом з тим, змінюючи розмір аліментів з фіксованої суми на відсоткове співвідношення доходу, апеляційний суд врахував матеріальне становище сторін та третьої особи, обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу своїй хворій непрацездатній матері, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_3 аліментів саме в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку.
Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону, інтересам як платника аліментів так і повнолітньої дитини, з урахуванням матеріального утримання сина з боку позивача та її матеріального стану.
Посилання позивача на те, що відповідач має мінливі доходи, не знайшли свого підтвердження, а тому її вимоги щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є безпідставними.
Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів на дитини, що продовжує навчання, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк