Ухвала іменем україни
23 березня 2016рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоЮровської Г.В., суддів: Коротуна В.М., Мазур Л.М., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання поруки припиненою, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2015 року,
У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриваБанк») звернулося до суду з позовом, в якому зазначало, що 08 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № OD30AN12150132 для придбання транспортного засобу марки «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 9 884,64 доларів США на термін до 07 серпня 2012 року, а ОСОБА_6 зобов'язався виконати зобов'язання з повернення кредиту, наданого у вигляді відновлюваної кредитної лінії в сумі 12 440,09 доларів США в строк з 08 серпня 2007 року до 07 серпня 2012 року включно, сплатити відсотки за користування кредитом та винагороди за надання споживчого кредиту.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 08 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 6132/р1, відповідно до умов якого останній зобов'язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов договору, станом на 22 січня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 16 632,72 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом -7 930,29 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом - 8 576,86 доларів США; заборгованість за комісією за користування кредитом - 69,20 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 56,37 доларів США.
На підставі наведеного вище ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд солідарно стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованість за кредитному договором від 08 серпня 2007 року № OD30AN12150132 у розмірі 16 632,72 доларів США, що еквівалентно 262 131 грн 67 коп., а також судові витрати.
У квітні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом, який уточнив та в якому просив суд визнати договір поруки від 08 серпня 2007 року № 6132/р1, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7, припиненим.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 08 серпня 2007 року № OD30AN12150132 у розмірі 262 131 грн 67 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 7 930,29 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом - 8 576,86 доларів США; заборгованість за комісією за користування кредитом - 69,20 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 56,37 доларів США.
Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено.
Визнано поруку ОСОБА_7 за договором поруки від 08 серпня 2007 року №6132/р1, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7, припиненою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 262 131 грн 67 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 7 930,29 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом -8 576,86 доларів США; заборгованість за комісією за користування кредитом - 69,20 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 56,37 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, частково задовольнивши позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_7 про визнання поруки припиненою, виходив з того, що порука ОСОБА_7 за кредитним зобов'язаннями ОСОБА_6 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до ст. 559 ЦК України є припиненою.
Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове рішення, яким солідарно стягнув заборгованість із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, виходив із того, що позивачем не був пропущений строк звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 як поручителя за кредитним зобов'язаннями ОСОБА_6
Такі висновки апеляційного суду є правильними та відповідають матеріалам справи.
Судами встановлено, що 08 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № OD30AN12150132 для придбання транспортного засобу марки «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 9 884,64 доларів США на термін до 07 серпня 2012 року, а ОСОБА_6 зобов'язався виконати зобов'язання з повернення кредиту, наданого у вигляді відновлюваної кредитної лінії в сумі 12 440,09 доларів США, в строк з 08 серпня 2007 року до 07 серпня 2012 року включно, сплатити відсотки за користування кредитом та винагороду за надання споживчого кредиту.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 08 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 6132/р1, відповідно до умов якого останній зобов'язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору, станом на 22 січня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 16 632,72 доларів США.
Пунктом 11 договору поруки встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (а. с. 14).
Згідно зі ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Будучи за своєю правовою природою зобов'язанням порука припиняється на загальних підставах, передбачених главою 50 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Крім того, у ст. 559 ЦК України встановлені спеціальні підстави припинення поруки.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України такий строк може бути передбачений в договорі або визначений в законі.
Договірний строк застосовується до всіх без винятку зобов'язань. Визначення строку дії поруки як припиняючого тягне певні юридичні наслідки, зокрема, його закінчення є підставою для припинення поруки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частина перша статті 530 ЦК України містить загальне правило, згідно з яким якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Водночас абзац другий ч. 1 ст. 530 ЦК України містить норму, якою встановлено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 12 договору поруки встановлено, що порука припиняється зі спливом 5 років з дня настання строку повернення кредиту за кредитним договором (а. с. 14).
За пунктом 7.1 кредитного договору строк його дії встановлено до 07 серпня 2012 року.
Тобто у договорі поруки сторони окремо встановили строк припинення поруки - після закінчення п'яти років від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором.
Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до умов кредитного договору та договору поруки, порука ОСОБА_7 за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6 не припиналася та діє протягом 5 років з дня настання строку повернення кредиту за основним зобов'язанням, тобто до 07 серпня 2017 року.
Із матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення апеляційного суду не вбачається, що судом при розгляді скарги допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК Українияк підстави для скасування рішення.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.В. Юровська
Судді: В.М. Коротун Л.М. Мазур В.А. Нагорняк Т.О. Писана