Ухвала від 24.03.2016 по справі 5-1388км16

Ухвала

іменем україни

24 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,

суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі за участю прокурора захисника засудженогоОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100020003263, за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого.

За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року вирок щодо ОСОБА_7 залишено без змін.

Відповідно до судових рішень ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він у невстановлені органами досудового розслідування час та місці у невідомої особи незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який став незаконно зберігати у невстановленому місці з метою збуту, а в подальшому у 2015 році біля будинку АДРЕСА_2 незаконно продавав його ОСОБА_8 , а саме:

- 16 квітня приблизно о 13.00 год. за 250 грн - вагою 0,152 г;

- 17 квітня приблизно о 17.30 год. повторно за 250 грн -вагою 0,064 г;

- 24 квітня приблизно о 18.30 год. повторно за 200 грн -вагою 0,12 г.

До того ж, під час проведення обшуку за місцем проживання

ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_3 було виявлено шприц з речовиною, яка в своєму складі містила наркотичний засіб - опій ацетильований вагою 1,18 г, який винний зберігав з метою збуту.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотними порушеннями процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 69 КК України, що потягло за собою невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та його особі. Крім того зазн ачив, що апеляційний суд не дотримався положень ст. 419 КПК України, залишивши без задоволення його апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, засудженого та захисника, які заперечили проти задоволення касаційної скарги та просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Так, відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

За ст. 419 КПК України у мотивувальній частині апеляційного суду має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необгрунтованою.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, зазначених вимог закону

в цій справі належним чином не було виконано.

З матеріалів кримінального провадження видно, що апеляційний розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 проводився за апеляційною скаргою прокурора.

При цьому апеляційний суд усупереч ст. 419 КПК України, залишаючи цю скаргу без задоволення, не надав вичерпної відповіді, на яких підставах, передбачених процесуальним чи матеріальним законами, він визнав наведені у ній доводи неспроможними.

При цьому як видно зі змісту апеляційної скарги прокурора, він порушував питання про необхідність скасування вироку щодо

ОСОБА_7 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного обвинуваченому покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винного унаслідок м'якості, у зв'язку з чим просив апеляційний суд постановити новий вирок.

При цьому, основною тезою апеляційної скарги прокурора була безпідставність застосування до ОСОБА_7 положень ст. 69 КК України, оскільки матеріали справи не містили даних, які б підтверджували наявність у винного обставин, які б пом'якшували його покарання саме за незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу (ч. 2 ст. 307 КК України).

Проте, залишаючи цю скаргу прокурора без задоволення, суд апеляційної інстанції жодним чином на означив підстав, на яких він визнав цю скаргу необґрунтованою, не спростував наведених у ній доводів щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, обмежившись загальними фразами щодо правильності та справедливості виду й розміру покарання, призначеного ОСОБА_7 .

Суд апеляційної інстанції фактично проігнорував доводи прокурора щодо відсутності правових та фактичних обставин для призначення ОСОБА_7 більш м'якого покарання ніж передбачено законом, тобто наявності у винного обставин, які б пом'якшували його покарання саме за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, обмежившись загальними фразами щодо законності оскаржуваного в апеляційному порядку вироку суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на наведене рішення апеляційного суду через порушення ним вимог ст. 419 КПК України не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд повинен урахувати наведене в цій ухвалі, перевірити всі доводи, викладені в поданій апеляційній скарзі прокурора, оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв'язку, після чого ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог процесуального та матеріального законів.

Якщо у результаті нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції суд не встановить нових позитивних даних про особу винного чи нових обставин, що пом'якшують його покарання, то рішення про призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом на підставі ст. 69 КК України, слід вважати незаконним, необгрунтованим та явно несправедливим унаслідок м'якості.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження за його обвинуваченням у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

_______________ ОСОБА_1 __________________ ОСОБА_2 _________________ ОСОБА_3

Попередній документ
56786588
Наступний документ
56786590
Інформація про рішення:
№ рішення: 56786589
№ справи: 5-1388км16
Дата рішення: 24.03.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: