Ухвала
28 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Південний» про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від
18 січня 2016 року,
встановила:
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 18 січня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Техніон-Віннер-Форд» (далі - ТОВ «Техніон-Віннер-Форд») та публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Південний» (далі - ПАТ АБ «Південний») укладено договір позики.
26 серпня 2003 року між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_5, було укладено договір застави, яка яким остання виступила майновим поручителем ТОВ «Техніон-Віннер-Форд» по вказаному договору позики. Предметом застави по зазначеному договору була квартира АДРЕСА_1. 19 квітня 2005 року ОСОБА_5 уклала з ПАТ АБ «Південний» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов якого у зв'язку з невиконанням
ТОВ «Техніон-Віннер-Форд» своїх зобов'язань перед ПАТ АБ «Південний», останній набув право на стягнення на предмет іпотеки.
Ураховуючи наведене, просила визнати недійсними договір застави від 26 серпня 2003 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ АБ «Південний», та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від
19 квітня 2005 року, укладений між ОСОБА_5 та
ПАТ АБ «Південний».
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від
16 жовтня 2013 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір застави майна від 26 серпня 2003 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ АБ «Південний», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В, зареєстрований в реєстрі за № 7398.
Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 19 квітня 2005 року між ОСОБА_5 та ПАТ АБ «Південний», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрований в реєстрі за
№ 4776.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2016 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд прийшов до правильного правового висновку про відсутність підстав, передбачених законом, визнання недійсними договорів застави майна, укладеного 26 серпня 2003 року між ОСОБА_5 та ПАТ АБ «Південний», та про задоволення вимог іпотекодержателя від 19 квітня 2005 року, укладений між тими ж сторонами.
Позивачем ОСОБА_4 не підтверджено належними доказами набуття права власності на спірну квартиру після її відчуження 8 серпня 2003 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_5 Оскільки позивач не є власником квартири, стороною оспорюваних правочинів також не був, апеляційний суд правильно зазначив про недоведення позивачем порушення його прав укладеними між ОСОБА_5 та
ПАТ АБ «Південний» договорами.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Умнова
І.М. Фаловська