Ухвала іменем україни 24 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретаріОСОБА_4 ,
розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42015080000000079 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 2 грудня 2015 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця
м. Мар'янка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27,
ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю прокурораОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого, просить судові рішення змінити, пом'якшити покарання ОСОБА_6 застосувавши положення ст. 69
КК України та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи своє прохання, зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання належним чином не було враховано особу засудженого, який раніше не судимий, має поганий стан здоров'я, вищу освіту, позитивні характеристики та численні подяки, не враховано роль ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, те, що він має міцні соціальні зв'язки, є військовим пенсіонером, на його утриманні знаходиться малолітня дитина та хвора матір, також безпідставно не враховано, як пом'якшуючу обставину - «вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин». ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового розгляду провадження давав показання, допомагав слідству, визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому. Стверджує, що засуджений вчинив злочини внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, оскільки потрібні були кошти для лікування матері, яку він утримував і саме бажання врятувати їй життя штовхнуло на вчинення злочинів. Крім того, ОСОБА_6 , має малолітню дитину і доньку (студентку), а його дружина є військовослужбовцем та приймала участь в АТО. Вважає, що з урахуванням зазначених пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та суспільну небезпеку винного, суд може призначити ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3
ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69
КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_6 визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 2 (два) місяці з конфіскацією всього майна.
Вироком суду також засуджено ОСОБА_8 , судові рішення щодо якого не оскаржуються. Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат.
Згідно з вироком суду, у 2014 році ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Мелітополі Запорізької області домовилися здійснювати контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу із м. Мелітополя Запорізької області до Російської Федерації для його продажу.
Відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_8 повинен був здійснювати придбання канабісу і підшукувати осіб, які будуть перевозити канабіс на територію Російської Федерації та збувати його покупцям, а ОСОБА_6 підшукувати осіб, яким на території Російської Федерації буде збуватись наркотичний засіб. При цьому засуджені дійшли згоди, щодо спільного зберігання канабісу у заздалегідь підготовленому місці.
У листопаді 2014 року ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9 перевозити канабіс з м. Мелітополя Запорізької області на територію Російської Федерації та передавати його безпосереднім покупцям, з отриманням від них оплати за канабіс, на що він погодився. Крім того, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 з квітня 2014 року орендували у ОСОБА_10 гараж № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Автомобіліст Юг», що за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Героїв Сталінграду, 1, який використовували для зберігання канабісу та підготовки його для перевезення.
Крім того, ОСОБА_6 , знайшов невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які виявили бажання купувати канабіс на території Російської Федерації та домовився про умови поставки канабісу та оплати.
Таким чином, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 , розділивши ролі та обов'язки у вчиненні кримінального правопорушення, знайшовши джерела придбання предмету злочину та місце його зберігання, підшукавши виконавця та осіб, яким будуть збуватись наркотичні засоби на території Російської Федерації, домовившись між собою про спосіб вчинення злочину, організували вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів.
Приблизно у березні 2015 року ОСОБА_8 з метою реалізації злочинного наміру та виконання своєї ролі у спільній злочинній діяльності, діючи умисно з метою подальшої контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу на територію Російської Федерації, при невстановлених обставинах придбав 2412,425 г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
15 березня 2015 року ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 перебуваючи в гаражі № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Автомобіліст Юг», з метою подальшого незаконного переміщення через митний кордон України канабісу, з приховуванням від митного контролю, виготовили тайник в автомобілі, а саме - демонтували запасне колесо, в камеру якого помістили канабіс, вагою 2412, 425 г.
Цього ж дня, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку № 59 по вул. Шмідта у м. Мелітополі Запорізької області, передали ОСОБА_9 запасне колесо, в камері якого знаходився канабіс, яке ОСОБА_9 помістив до багажнику автомобіля марки «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_2 , яким він користується на підставі довіреності.
В подальшому, 18 березня 2015 р. ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на контрабанду особливо небезпечних наркотичних засобів з території України через територію Автономної Республіки Крим до Російської Федерації, поїхав на вказаному автомобілі, в напрямку Автономної Республіки Крим.
Проте, ОСОБА_9 даний злочин не був доведений до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки 18 березня 2015 року приблизно о 16.30 год., в с. Чонгар Генічеського району Херсонської області біля контрольного пункту в'їзду-виїзду «Чонгар», в ході проведення обшуку автомобіля марки «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_9 , було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 2412, 425 г, що є великим розміром.
Крім того, 19 березня 2015 року у період часу з 16.50 год. до 17.10 год., ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 , перебуваючи у буд. АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_11 , придбали у останнього особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, та у період часу з 17.10 год. до 17.25 год. перевезли його на автомобілі «Ланос» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_3 до гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Автомобіліст Юг», де незаконно його зберігали до проведення обшуку. Цього ж дня, ОСОБА_8 в приміщенні кафе «Фортуна» в с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області у період часу з 20.20 год. до 20.25 год. передав ОСОБА_11 6 000 грн за отриманий наркотичний засіб.
Під час проведення обшуку, 19 березня 2015 року, у гаражі № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Автомобіліст Юг», що за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 1, м. Мелітополь, працівниками правоохоронних органів було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину складає 6300, 26 г, що є особливо великим розміром.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 2 грудня 2015 року вирок районного суду залишено без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, яка підтримала подану нею касаційну скаргу та просила її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України в касаційній скарзі захисником не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349
КПК України.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_5 про невідповідність призначеного покарання внаслідок надмірної суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки апеляційного суду щодо призначеного засудженому покарання.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, при цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Зі змісту ч. 1 ст. 69 КК України вбачається, що перехід до іншого, більш м'якого виду покарання можливий лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Таке рішення має бути належним чином умотивовано.
Як убачається із вироку, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції, з висновками якого також погодилась колегія апеляційного суду, в повному обсязі врахував, ступень тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є військовим пенсіонером, за місцем роботи та постійним місцем проживання характеризується позитивно, має численні подяки за роки військової служби, має двох дітей, одна з них малолітня дитина, мати похилого віку, яка знаходиться на обліку в онкодиспансері, також враховано стан здоров'я засудженого та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнав: повне визнання ОСОБА_6 своєї вини і щире каяття у вчиненому, сприяння слідству та суду у розкритті злочинів та встановленні істини по справі, перебування на його утриманні доньки 1993 року народження, яка є студенткою, та малолітньої дитини 2006 року народження. Обставин, які обтяжують покарання обставин судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, про призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 2 (два) місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На думку колегії судів, призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому підстави для задоволення касаційної скарги захисника щодо пом'якшення покарання засудженому або звільнення від його відбування, відсутні.
Істотних порушень кримінального процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 433, 434, 436
КПК України, суд,
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 2 грудня 2015 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3