8.1
Іменем України
23 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/35/16
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,
за участю
секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,
та
представників сторін:
від позивача - Деріглазової М.О.,
від відповідача - Лобко М.А.,
від третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 812/35/16 за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 09.11.2015 № 0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -
18 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання незаконним та скасування рішення від 09.11.2015 № 0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування ) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
09.11.2015 Відповідачем у відношенні Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати прийнято рішення № 0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Алчевська міська дирекція була зареєстрована та розташована за адресою: м.Алчевськ, вул. Волгоградська, 132, та враховуючи вимоги Постанови НБУ № 466 від 06.08.2014 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» не мала можливості починаючи з 07.08.2014 виконувати свої зобов'язання щодо сплати єдиного соціального внеску через призупинення здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Вважає, що до Алчевської міської дирекції повинні бути застосовані вимоги Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки здійснення перерахування єдиного соціального внеску у встановлені строки було неможливим по незалежним від дирекції причинам.
Просив визнати нечинним (скасувати) рішення від 09.11.2015 № 0015441703.
Позивач в судовому засіданні доводи, зазначені в позовній заяви підтримав.
Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с. 29-31). В обґрунтування своєї позиції послався на наступне.
Алчевська міська виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності взята на облік як платник податків в ДПІ в м. Сєвєродонецьку, тому зобов'язана до 20 числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок. Щодо посилання Позивача на зміни, внесені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначив, що Алчевська міська виконавча дирекція не надавала до Відповідача ні заяви про звільнення від відповідальності, пені та штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань ні сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Тому у Відповідача були відсутні підстави для незастосування штрафних санкцій та пені по єдиному соціальному внеску.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в запереченнях, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Алчевська міська виконавча дирекція (ідентифікаційний код 26071368) у відповідності до пункту 1.4 розділу 1 Положення про районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013 № 45, є робочим органом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності без права юридичної особи (а.с. 70-73), та працездатності у відповідності до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Тому належним позивачем в даній справі є Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати (ідентифікаційний код 26071368), зареєстроване як юридична особа 01.06.1992 (а.с. 14-20).
Алчевська міська виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності взята на облік в ДПІ у м.Сєвєродонецьку 27.11.2014 у зв'язку із переходом з іншої державної податкової інспекції (а.с. 133).
09 листопада 2015 року Відповідачем прийнято рішення № 0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким Позивачу нараховано штраф у розмірі 4075,18 грн за період з 21.08.2014 до 31.10.2014, та пеню у розмірі 643,36грн (а.с. 6).
Між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття рішення від 09.11.2015 №0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а також невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Відповідно до статті 2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із частиною другою статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма статті 9 Закону № 2464).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 Закону № 2464).
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).
За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (пункт 1 Розділу VII Інструкції № 449).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу (підпункт 2.2 пункту 2 Розділу VII Інструкції № 449).
На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (пункт 5 Розділу VII Інструкції № 449).
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669).
Відповідно до статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 передбачено внесення змін до деяких законів України.
Зокрема, частиною четвертою статті 11 Закону № 1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9.3 такого змісту:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Згідно із статтею 10 Закону України № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Крім того, відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» документом - підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.
Таким чином саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України № 2464.
В силу пункту 9.3 Розділу VIII якого, Позивач може бути звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури, - надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме - є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Тобто єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем самостійно було подано до Відповідача звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіти) та самостійно визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2014 року, серпень 2014 року, за вересень 2014 року (а.с. 127-132).
Згідно інформації, зазначеній в обліковій картці Позивача, звіти надані Позивачем з порушенням терміну встановленого чинним законодавством, а саме: звіт за липень 2014 року подано 04.09.2014 - сплачено 02.10.2014; звіт за серпень 2014 року надано 22.09.2014 - сплачено частинами 02.10.2014, 06.10.2014, 17.10.2014, звіт за вересень 2014 року надано 27.10.2014 - сплачено 31.10.2014 (а.с. 34-46). Тому за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Позивача Відповідачем застосовані відповідні фінансові санкції (штрафи та пеня).
09 листопада 2015 року, на виконання вимог частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 та з дотриманням вимог пункту 1, підпункту 2.2 пункту 2, пункту 5 Розділу VII Інструкції № 449, Відповідачем прийнято рішення № 0015441703 про застосування штрафних санкцій до Позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі 4075,18 грн та пені - 658,51 грн (а.с. 6).
З матеріалів справи та на підставі пояснень сторін, наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що Позивач не звертався до Відповідача із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків визначених Законом № 2464, відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України ним не отримувався, тобто форс-мажорні обставини не підтверджені.
Зазначені обставини визнані представником позивача.
Суд критично оцінює посилання Позивача про не можливість надіслання заяви про відстрочення перерахування через призупинення з 24.07.2014 прийому поштових відправлень та не виконання своїх зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску через призупинення здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які тимчасово не контролюються українською владою, оскільки штрафні санкції до Позивача застосовані в листопаді 2015 року.
Тобто Позивач мав достатній час для виконання вимог з метою звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, визначених Законом № 2464, та дотримання законодавчо визначеної процедури як підстави для такого звільнення.
За таких обставин, у Відповідача не було жодних нормативно обґрунтованих підстав для звільнення Позивача від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.
Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем права на звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань по сплаті єдиного соціального внеску, що виникла внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки ним не надано всіх відповідні доказів настання таких обставин.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про правомірність дій Відповідача при прийнятті рішення від 09.11.2015 №0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, та, відповідно, відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку із відмовою у задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору Позивачу не відшкодовуються.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 09.11.2015 № 0015441703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2016 року.
Суддя С.М. Чиркін