29 березня 2016 року
Справа № 803/144/16
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши заяву Державного підприємства «Підприємство Маневицької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№42)» про повернення судового збору,
12.02.2016 року Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Маневицької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№42)» (далі - Підприємство Маневицької виправної колонії (№42)) про стягнення податкового боргу в розмірі 221159,91 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), а саме: не надано суду доказів сплати судового збору (оригіналу платіжного доручення чи іншого платіжного документа), та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 25.02.2016 року.
25.02.2016 року Ківерцівською ОДПІ було надано лист на усунення недоліків позовної заяви, до якого додано копії платіжних доручень від 03.02.2016 року №417, №27, від 22.02.2016 року №444 про сплату судового збору у загальному розмірі 3317,39 грн., з яких вбачалося, що платником судового збору є Підприємство Маневицької виправної колонії (№42), а відтак ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2016 року позовну заяву Ківерцівської ОДПІ до Підприємства Маневицької виправної колонії (№42) про стягнення податкового боргу повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України - не усунено недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
28.03.2016 року Підприємство Маневицької виправної колонії (№42) звернулося із заявою про повернення судового збору в розмірі 3317,39 грн. згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір», мотивуючи тим, що останнім помилково було сплачено вищезазначений судовий збір, так як платником судового збору в даному випадку є Ківерцівська ОДПІ, оскільки саме вона зверталася до суду із вказаним адміністративним позовом.
Заява Підприємства Маневицької виправної колонії (№42) про повернення судового збору не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
В даному випадку заявником помилково було сплачено судовий збір, водночас Законом України «Про судовий збір» та КАС України не передбачено механізму повернення помилково сплаченого збору.
Таке повернення судового збору врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили (пункт 5 Порядку).
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» контроль за справлянням надходжень бюджету у вигляді судового збору, серед інших суб'єктів, здійснює Державна судова адміністрація України.
Як слідує із постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір»», якою доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», у разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, які передбачені статтею 7 цього Закону, це питання вирішується у позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів». Тобто суди першої та апеляційної інстанцій можуть лише надати відповідну довідку органам Державної судової адміністрації України про те, що документ, за який сплачено судовий збір, до суду не надходив.
Таким чином, повернення судового збору ухвалою суду можливе тільки з підстав, які визначені у статті 7 Закону України «Про судовий збір» для його повернення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що про відсутність підстав для повернення судового збору Підприємству Маневицької виправної колонії (№42).
Керуючись статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд
В задоволенні заяви Державного підприємства «Підприємство Маневицької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області (№42)» про повернення судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.Б.Плахтій