23 березня 2016 року Справа № 803/207/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Федорчук І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо організації та проведення документальної планової перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2016 року № 0000241700, № 0000201700, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18 січня 2016 року № Ф-0000171700, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 січня 2016 року № 0000181700.
Ухвалою суду від 23 березня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання Ківерцівської ОДПІ про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо організації та проведення документальної планової перевірки.
Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.
Ківерцівською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 1705/1700/2444407652 від 11 грудня 2015 року.
Відповідно до висновків вказаного акта, контролюючим органом виявлено порушення вимог пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід за 2014 рік на загальну суму 2 298 584 грн. 89 коп., а тому підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік в сумі 384 752 грн. 51 коп.; порушення статті 7, пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (Закон № 2464), внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2014 рік на загальну суму 79 086 грн. 05 коп.; порушення пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України - неведення книги обліку доходів і витрат за перевірений період.
На підставі акта перевірки від № 1705/1700/2444407652 від 11 грудня 2015 року Ківерцівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року № 0000241700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 480 940 грн. 64 коп. (384 752 грн. 51 коп. за основним платежем, 96 188 грн. 13 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000201700, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн. за неведення книги обліку доходів та витрат; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 січня 2016 року № Ф-0000171700 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 79 086 грн. 05 коп.; рішення № 0000181700 від 18 січня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 7 908 грн. 61 коп.
Позивач вважав протиправними дії відповідача щодо організації та проведення документальної планової перевірки, а також вважав протиправними і просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року № 0000241700, № 0000201700, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 січня 2016 року № Ф-0000171700, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 січня 2016 року № 0000181700 з наступних підстав.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення і вимога від 18 січня 2016 року, прийняті контролюючим органом на підставі акта перевірки 11 грудня 2015 року з порушенням строку, визначеного пунктом 86.8 статті 86 ПК України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (Закон № 71-VIII) протягом 2015, 2016 років введено обмеження (мараторій) на проведення перевірок контролюючими органами, дія якого поширюється на підприємця ОСОБА_3 У зв'язку із наведеним позивач вважав протиправними дії Ківерцівської ОДПІ щодо організації та проведення документальної планової перевірки.
Висновок контролюючого органу про завищення підприємцем валових витрат за 2014 рік на 2 298 584 грн. 89 коп. ґрунтуються на припущеннях без чіткого визначення підстав для виключення вказаної суми із витрат та збільшення оподатковуваного доходу. Вважав помилковими висновки акта перевірки про порушення пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, статті 7, пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 9 Закону № 2464-VI оскільки відповідачем не було досліджено суми валових витрат по кожній конкретній господарській операції, які носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства.
Керуючись наведеним, позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо організації та проведення документальної планової перевірки, визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій.
Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 16 березня 2016 року (а.с. 125-126) відповідач його вимог не визнав і просив в задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
Ківерцівська ОДПІ планову виїзну перевірку підприємця ОСОБА_3 проводила з 16 листопада 2015 року по 04 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 11 грудня 2015 року. Для вручення акта перевірки підприємець ОСОБА_3 в Ківерцівську ОДПІ не прибув, а тому 14 грудня 2015 року відповідачем вказаний акт було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його зареєстрованим місцем проживання. За результатами відстеження пересилання поштового відправлення на веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" станом на 16 січня 2016 року поштове відправлення не було вручене ОСОБА_3, знаходилось на зберіганні у відділенні поштового зв'язку. За результатом звернення 18 січня 2016 року Ківерцівської ОДПІ до відділення поштового зв'язку для надання інформації щодо вручення підприємцю поштового відправлення, відповідачу стало відомо, що лист ОСОБА_3 вручено 29 грудня 2015 року. У зв'язку із наведеним оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій було прийнято саме 18 січня 2016 року.
Посилання позивача як на підставу протиправності дій щодо організації та проведення перевірки, на Закон № 71-VIII, відповідно до якого визначено певні обмеження щодо перевірок контролюючими органами суб'єктів підприємницької діяльності протягом 2015 року, Ківерцівська ОДПІ спростовувала тим, що такі обмеження не поширюються на перевірки повноти нарахування сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску.
В ході перевірки підприємця ОСОБА_3 контролюючим органом встановлено, що за 2014 рік його витрати сформовано касовим методом за результатом оплати придбаних товарів, чим порушено пункти 138.1, 138.4 статті 138 ПК України, оскільки витрати, що формують собівартість реалізованих товарів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів. Ківерцівською ОДПІ встановлено, що документально підтверджені витрати позивача, пов'язані із отриманням доходу за 2014 рік, складають 4 010 717 грн. 11 коп., таким чином завищення валових витрат за перевірений період становить 2 298 584 грн. 89 коп., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 384 752 грн. 51 коп. У зв'язку із донарахуванням позивачу податку на доходи фізичних осіб, Ківерцівською ОДПІ, на підставі пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, 18 січня 2016 року сформовано і направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 79 086 грн. 05 коп. і прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 7 908 грн. 61 коп. Також, контролюючим органом виявлено факт неведення підприємцем книги обліку доходів та витрат, а тому на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України було накладено штраф в розмірі 510 грн. .
Керуючись наведеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримує повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов безпідставний, а в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору судом дії щодо організації та проведення документальної планової перевірки, податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року № 0000241700, № 0000201700, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18 січня 2016 року № Ф-0000171700, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 січня 2016 року № 0000181700, вчинені і прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваних дій, податкових повідомлень-рішень, вимоги і рішення, а тому, в задоволенні позову про визнання їх протиправними і скасування слід відмовити.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 09 лютого 2004 року зареєстрований як суб'єкт господарювання, місце проживання якого: 45260, Волинська обл., Ківерцівський район, село Дерно, вулиця Жовтнева, будинок 23. З 09 лютого 2014 року перебуває на податковому обліку в Ківерцівській ОДПІ, основними видами економічної діяльності є: діяльність автомобільного транспорту, оптова торгівля м'ясопродуктами, роздрібна торгівля м'ясопродуктами в неспеціалізованих магазинах (а.с. 13 зворот).
Відповідно до наказу Ківерцівської ОДПІ № 499 від 02 листопада 2015 року (а.с. 137), плану графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2015 року, відповідачем з 16 листопада 2015 року по 04 грудня 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.
Повідомлення від 02 листопада 2015 року № 7/1701 про проведення перевірки, копію наказу № 499 від 02 листопада 2015 року підприємець ОСОБА_3 отримав 02 листопада 2015 року, що стверджено розпискою № 7/1701 і не заперечено позивачем (а.с. 12).
Результати вказаної перевірки викладено в акті № 1705/1700/2444407652 від 11 грудня 2015 року (а.с. 13-22). Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом виявлено порушення вимог пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід за 2014 рік на загальну суму 2 298 584 грн. 89 коп., а тому підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік в сумі 384 752 грн. 51 коп.; порушення статті 7, пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 9 Закону № 2464-VI, внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2014 рік на загальну суму 79 086 грн. 05 коп.; порушення пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України - неведення книги обліку доходів та витрат за перевірений період.
На підставі акта перевірки № 1705/1700/2444407652 від 11 грудня 2015 року Ківерцівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року № 0000241700, № 0000201700, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 січня 2016 року № Ф-0000171700, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 січня 2016 року № 0000181700 (а.с. 8, 9, 10, 11).
Надаючи правову оцінку діям Ківерцівської ОДПІ щодо організації та проведення перевірки підприємця ОСОБА_3 суд виходив з наступного.
Право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 3 Розілу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (Закон № 71-VIII) установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, відповідно до Закону № 71-VIII у 2015 році введено обмеження щодо перевірок контролюючими органами фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, однак вони не стосуються перевірок повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску.
Таким чином, доводи позивача про протиправність дій Ківерцівської ОДПІ щодо організації та проведення перевірки у зв'язку із дією заборони (мараторію) спростовано та судом до уваги не взято.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.
Як встановлено судом, підприємець ОСОБА_3 11 грудня 2015 року в Ківерцівську ОДПІ для вручення акта перевірки № 1705/1700/2444407652 від 11 грудня 2015 року не прибув, про що складено акт № 17/1700/2444407652 від 11 грудня 2015 року (а.с. 157). Вказаний акт підприємцю було надіслано рекомендованою кореспонденцією 14 грудня 2015 року (а.с. 131). Станом на 16 січня 2016 року невручений лист знаходився на зберіганні у відділенні поштового зв'язку села Дерно Ківерцівського району, що відповідач підтвердив результатами відстеження пересилання поштового відправлення на веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с. 132). Обставини щодо вручення підприємцю вказаного поштового відправлення 29 грудня 2015 року Ківерцівській ОДПІ стали відомі 18 січня 2016 року за результатами письмового звернення до центрального відділення потового зв'язку Ківерцівського району від 18 січня 2016 року (а.с. 159, 160).
Таким чином, акт перевірки позивачу вручено 29 грудня 2015 року, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято 18 січня 2016 року, тобто, на 11 робочий день після його вручення, пропуск встановленого стоку для їх прийняття на 1 робочий день відбувся не з вини контролюючого органу, а тому встановлені обставини не можуть бути підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваних рішень.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є платником податку на доходи фізичних осіб в силу статті 162 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин), як резидент, який отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 ПК України).
Абзацом четвертим пункту 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Згідно із пунктами 177.2, 177.11 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу.
Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 134 ПК України).
Таким чином, витрати позивача на придбання товарів та послуг у постачальників належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, а відтак умовами їх врахування при зменшенні оподатковуваного доходу платника є: факт понесення цих витрат у процесі реальної господарської діяльності платника, документальна підтвердженість цих витрат, декларування доходу, отриманого як результат понесення цих витрат. Такі витрати визнаються у тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до відомостей, що містяться в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, поданій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 06 лютого 2015 року в електронній формі в Ківерцівську ОДПІ (а.с. 143-146, 147, 148), сума одержаного доходу становить 6 519 473 грн. 40 коп.; вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей становить 6 309 302 грн.; витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 41 013 грн. 29 коп.; інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 148 600 грн.; сума чистого оподатковуваного доходу - 20 558 грн. 11 коп.
Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, відображеного підприємцем в податковій звітності, порушень не встановлено.
Собівартість реалізованої продукції позивачем протягом 2014 року становить 4 010 717 грн. 11 коп. за видом діяльності "оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами", 189 613 грн. 29 коп. - витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, витрати за видом діяльності "діяльність автомобільного транспорту", всього - 4 200 330 грн. 40 коп.
Таким чином, позивачем завищено витрати за 2014 рік на 2 298 584 грн. 89 коп., оскільки, відповідно до вимог пункту 138.4 статті 138 ПК України, витрати для цілей оподаткування визнаються в момент отримання доходу, якого вони стосуються, при їх документальному підтверджені.
На підтвердження обставин щодо здійснення господарської діяльності з придбання і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг позивачем надано копії договорів купівлі-продажу товарів, договорів поставки, видаткових накладних (а.с. 41-123), які також було надано під час проведення перевірки. Реальність здійснення господарської діяльності контролюючим органом не заперечено. При цьому, 03 грудня 2015 року позивач відмовився проводити інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей - м'ясопродукції для встановлення залишків, пов'язаних із господарською діяльністю щодо їх придбання у перевіреному періоді, про що Ківерцівською ОДПІ складено акт (а.с. 129, 130).
У зв'язку із встановленим завищенням витрат за 2014 рік на 2 298 584 грн. 89 коп. відбулось заниження оподатковуваного доходу (різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця) позивача на 2 298 584 грн. 89 коп. (2 319 143 грн. встановленого чистого оподатковуваного доходу - 20 558 грн. 11 коп. задекларованого чистого оподатковуваного доходу підприємцем), що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік на 384 752 грн. 51 коп.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як встановлено пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ від 18 січня 2016 року № 0000241700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 480 940 грн. 64 коп. (384 752 грн. 51 коп. за основним платежем, 96 188 грн. 13 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями) прийняте контролюючим органом в межах визначених повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому є правомірним.
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Як встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки, підтверджено поясненнями представника позивача в судовому засіданні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 протягом перевіреного періоду Книга обліку доходів і витрат не велась.
Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ від 18 січня 2016 року № 0000201700, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн. за неведення Книги обліку доходів та витрат, прийняте контролюючим органом в межах визначених повноважень та відповідно до чинного законодавства, а тому є правомірним.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Позивач, як платник єдиного внеску, відповідно до статті 6 Закону № 2464 зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Частиною третьою статті 7 Закону № 2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Як встановлено пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 2464 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Відповідно до частини одинадцятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік сума чистого оподатковуваного доходу позивача за 2014 рік становить - 20 558 грн. 11 коп., яка була базою нарахування єдиного внеску в розмірі 7 133 грн. 71 коп. за ставкою 34,7% (а.с. 151-152, 153).
Таким чином, оскільки судом встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу за 2014 рік на 2 298 584 грн. 89 коп., який фактично становить 2 319 143 грн. і є базою нарахування єдиного внеску за ставкою 34,7%, враховуючи вимоги частини третьої статті 7 Закону № 2464 щодо здійснення нарахування єдиного внеску в межах максимальної величини бази нарахування, встановленої цим Законом, яка становить сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 218 грн. х 17 = 20 706 грн.), сплату суми єдиного внеску за даними звітів в розмірі 7 133 грн. 71 коп., суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 січня 2016 року № Ф-0000171700 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 79 086 грн. 05 коп.
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції - накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення № 0000181700 від 18 січня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 7 908 грн. 61 коп. є правомірним.
За таких обставин, судом встановлено правомірність дій щодо організації та проведення перевірки підприємця ОСОБА_3, правомірність висновків контролюючого органу про порушення останнім пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, в результаті чого було занижено чистий оподатковуваний дохід за 2014 рік на загальну суму 2 298 584 грн. 89 коп.; порушення статті 7, пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 9 Закону Закон № 2464, внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2014 рік на загальну суму 79 086 грн. 05 коп.; порушення пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України - неведення книги обліку доходів та витрат за перевірений період, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 березня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А. Александрова