Справа: № 761/18927/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Савицький А.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
22 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради в якому просило визнати протиправними бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року за №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по м.Фастів за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу виконкому Фастівської міської ради; стягнути з відповідача на користь позивача 2888249,60 грн. витрат, які поніс позивач на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем в особі відокремленого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень згідно діючого законодавства щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 01.01.2015 року по 30.04.2015 надавались послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станції міста Фастів Київської області, які користуються пільгами, на суму 2888249,60 грн.
На підтвердження розміру витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, залізницею надсилались на адресу відповідача рахунки за січень - квітень 2015 року, а також акти звіряння розрахунків та облікові форми.
Відповідач повинен був надіслати інформацію за вищезазначений період, щодо компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри. Проте, відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, не зареєстровані додаткові зобов'язання, чим порушено права позивача.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем укладено договір №1 від 08.01.2015 року про відшкодування витрат за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян.
Відповідно до п.3.8. та п.3.9. зазначеного договору залізниця зобов'язалася вести не пізніше ніж 15 числа наступного за звітним надавати управлінню рахунки на суму, яка підлягає компенсації. А Управління, на підставі поданих документів, зобов'язалось забезпечувати перерахування на рахунок Перевізника сум відшкодування по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом.
Залізниця здійснює всі дії щодо виконання договірних зобов'язань з надання послуг по перевезенню пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів. З початку поточного року до 30.04.2015 року включно залізницею надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян з вокзалу станції Фастів на суму 2 888 249,60 грн.
На підтвердження розміру своїх витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, залізницею надсилались на адресу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради за 4 місяці 2015 року акти звіряння розрахунків та облікові форми.
Разом з тим, відповідачем не проводились відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян в повному обсязі, тобто ніяких коштів УСЗН Фастівської міської ради на рахунок Козятинської дирекції залізничних перевезень ДТГО "Південно-Західна залізниця" не перерахувало.
Таким чином, заборгованість УСЗН Фастівської міської ради перед ДТГО "Південно-Західна залізниця" за перевезення пільгових категорій громадян станом на 01.05.2015 становила 2 888 249,60 грн.
Залізниця в свою чергу здійснювала дії щодо виконання зобов'язань з надання послуг на перевезення пільгових категорій громадян - мешканців Фастівського району та обліку цих пасажирів.
Внаслідок невиконання державної програми соціального захисту населення порушується законне право залізниці, як суб'єкта господарювання, внаслідок чого суб'єкт господарювання не отримує гарантовану державою та передбачену законом компенсацію понесених збитків при виконанні державної програми соціального захисту населення.
Частиною 5 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказаний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Відповідно до п. 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п.4-6 Порядку перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 18 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком.
Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Згідно статистичної та бухгалтерської звітності залізницею фактично надано послуги на загальну суму 2 888 249,60 грн. головний розпорядник коштів повинен був зареєструвати додаткові зобов'язання в сумі 2 888 249,60 грн. та надати про це інформацію фінансовому органу.
Однак, відповідач не проводив реєстрації додаткових зобов'язань та щомісячно не надсилав уточненої інформації про фактично нараховані у поточному місяці суми до фінансового органу міської ради.
Таким чином, Відповідач в цій частині не виконував вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. №256, чим порушував право ДТГО «Південно-Західної залізниці» на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею.
Отже, відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, не зареєстровані додаткові зобов'язання.
Так, відповідач погашає заборгованість в межах бюджетних асигнувань, однак погасити заборгованість у більшому розмірі відповідач як суб'єкт владних повноважень не може.
Відповідно до ст. ст. 116, 117 Конституції України забезпечення проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту населення та розробка проекту закону України "Про державний бюджет України" покладено на Кабінет Міністрів України, постанови і розпорядження якого є обов'язковими для виконання.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, використання доведених коштів на інші цілі призводить до їх нецільового використання.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України також передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України» у порядку, визначеному цим Кодексом та з врахуванням фінансової спроможності держави.
Районне управління праці та соціального захисту населення є розпорядником коштів Державного бюджету нижчого рівня, і лише в обсягах встановлених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Кошти, які надходять з державного бюджету місцевим бюджетам мають цільовий характер, а тому відповідач не має права без відповідних бюджетних призначень здійснювати додаткове або непередбачене фінансування, оскільки такі дії відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України розцінюються як нецільове використання коштів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, в порушення вимог ст. 71 КАС України, відповідачем не було надано належних доказів того, що бездіяльність відповідача була правомірною, в частині невиконання вимог п.6 Порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправними бездіяльності відповідача в частині невиконання вимог п.6 Порядку, а саме: не реєстрації за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2015 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду окремим категоріям громадян по місту Фастів, а також стягнення з відповідача на користь позивача 2888249,60 грн. витрат, які поніс позивач на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2015 року підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст рішення виготовлено 28.03.2016 р.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.