24 березня 2016 р. Справа № 820/7640/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016р. по справі № 820/7640/15
за позовом ОСОБА_1
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ємельянової Світлани Володимирівни , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни треті особи Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області , Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області
про визнання дій незаконними,
30.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Харківського міського управління юстиції Реєстраційної служби Харківської області Ємельянової Світлани Володимирівни , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Шевцової Лариси Вікторівни, треті особи Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області , Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області , в якому просить суд визнати незаконними та скасувати рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно, а саме: №1331902 від 02.04.2013р. державного реєстратора реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича та №13632483 від 06.06.2014р. державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ємельянової Світлани Володимирівни; стягнути з відповідачів судові витрати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням вимог щодо законності та обґрунтованості, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 року, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог .
В апеляційній скарзі вказує , що суд помилково зробив висновок, що державний реєстратор мав всі наявні документи від заявника для здійснення такої реєстрації та діяв відповідно до вимог законодавства. Також, вказує , що в даному випадку ніякої державної реєстрації права власності не відбувалося, оскільки право власності на цей же будинок за цією же особою вже було зареєстровано в Державному реєстрі прав 02.04.2013р. іншим державним реєстратором.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягає на її задоволенні.
Представник Харківського міського управління юстиції - 3-ої особи у справі заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає рішення державних реєстраторів правомірними, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги , постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 16.12.2008 року ОСОБА_1 в Харківському районному відділі земельних ресурсів зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,15га за адресою розташування: Харківська обл., Харківській р-н, АДРЕСА_1, з видачею Державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_1.
26.02.2009 року на підставі рішення №02/01-12/08 від 17.12.2008 року Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Правопорядок", та виконавчого листа від 19.01.2009 року, виданого Жовтневим районним судом м. Полтава на виконання вказаного рішення, в КП "Харківське районне БТІ" за реєстраційним номером 26499191 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, збудований та розташований за Харківська обл., Харківській р-н, АДРЕСА_1.
02 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію, до якої , крім іншого, надано видану інспекцією ДАБК у Харківській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 22.01.2013 р. серія ХК номер 182130220746, технічний паспорт від 21.12.2012 р. на житловий будинок АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області, державний акт про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Харківським районним відділом земельних ресурсів 16.12.2008 р.
02.04.2013р. рішенням №1331902 державного реєстратора Харківського районного управління юстиції Радіонова О.С. здійснено державну реєстрацію права власності у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно на цей будинок за гр. ОСОБА_5 на підставі виданого ним свідоцтва про право власності №1916790 від 02.04.2013р., як на новозбудований об'єкт, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше.
Відповідно до рішень Харківської міської ради від 12.06.2013р. №390 «Про зміну та впорядкування адрес об'єктам нерухомого майна на території, що включена до меж міста Харкова» та від 03.07.2013р. №1193/13 «Про зміну та впорядкування адрес земельних ділянок на території, що включена до меж міста Харкова» адреса знаходження вказаного житлового будинку та земельної ділянки змінена на нову адресу : АДРЕСА_2
В зв'язку зі зміною адреси розташування вказаної будівлі та земельної ділянки внаслідок вищезазначених рішень Харківської міської ради, через уповноваженого представника позивач 06 червня 2014р. звернувся до Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області з заявою про внесення до Державного реєстру речових прав відповідних змін, пов'язаних зі зміною адреси розташування нерухомого майна.
Рішенням Державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ємельянової С.В. від 06.06.2014 р. за №13632483 до Державного реєстру прав внесені відповідні зміни щодо адреси розташування зазначеного житлового будинку, а саме на - АДРЕСА_2.
Крім того, державним реєстратором Ємельяновою С.В., оформлено та видано ОСОБА_1 ще одне свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок від 06.06.2014р. за індексним номером 22729510 без скасування дії попереднього свідоцтва від 02.04.2013р. №1916790, виданого державним реєстратором Радіоновим О.С.
В зв'язку з наміром позивача укласти договір купівлі - продажу вищевказаного будинку та земельної ділянки, площею 0,15га, на якій він розташований - АДРЕСА_2, та з'ясувавши наявність існування в Державному реєстрі прав записів двох записів та двох діючих свідоцтв про право власності на цей будинок, з метою приведення записів про реєстрацію об'єкта нерухомого майна у відповідність до вимого чинного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення державних реєстраторів та видача свідоцтва про право власності від 06.06.2014 № 22729510 на житловий будинок № АДРЕСА_2 в м. Харкові є законним і обґрунтованим, оскільки була зміна відомостей про нерухоме майно, а саме адреса нерухомого майна. Крім того, позивачем не було зазначено яким чином рішення відповідачів про видачу свідоцтв про права власності від 2013 року та 2014 року порушують його права, свободи та інтереси, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, згідно даних ЄДР рахується лише остаточне свідоцтво про право власності за 2014 рік, щодо свідоцтво про право власності за 2013 рік то воно вважається таким, що втратило свою силу у зв'язку з видачею свідоцтва про право власності за 2014 рік.
Однак , колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Частинами 1 та 5 ст. 12 наведеного Закону передбачено, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено , що реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.
Скасований реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об'єкту нерухомого майна.
Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.
Порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування визначені ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.
Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно врегульовано наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011року № 3502/5(далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п.2.5. вказаного Порядку для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що зміна записів поводиться у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, права власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інших речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, тобто при зміні певних ідентифікуючих його ознак, без зміни його реєстраційного номеру.
Матеріали справи свідчать , що будь-які зміни відомостей про нерухоме майно, права власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інших речових прав та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, тобто при зміні певних ідентифікуючих його ознак, без зміни його реєстраційного номеру на момент прийняття державними реєстраторами оскаржуваних рішень відсутні.
Тобто, державний реєстратор Радіонов О.С. здійснив реєстрацію Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цей будинок, як на новозбудоване майно, чим створив подвійну реєстрацію права власності на один той самий об'єкт нерухомого майна за тим же самим суб'єктом, що є порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Подані до заяви про внесення змін документи, жодним чином не надавали підстав для проведення нової державної реєстрації прав з видачею нового свідоцтва про право власності, оскільки право власності на цей об'єкт нерухомого майна №32983663251 за тим же самим власником вже було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 02.04.2013р.
Матеріали справи свідчать , що державним реєстратором Ємельяновою С. В. рішення про державну реєстрацію права власності не приймалося, отже підстав для видачі нового свідоцтва не було.
Враховуючи наведене , колегія суддів дійшла висновку , що державними реєстраторами реєстраційних служб Радіоновим О.С. та Ємельяновою С.В. при прийнятті оскаржуваних рішень про внесенні змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно фактично відбулась подвійна реєстрація права власності на один об'єкт нерухомого майна, що призвело до наявності в Державному реєстрі прав речових прав на нерухоме майно двох записів щодо права власності позивача на одне й те саме майно, а відповідно є безпідставним та неправомірним , тому такі рішення державних реєстраторів підлягають скасуванню.
Крім того , зміна свідоцтва про право власності позивача з №1916790 від 02.04.2013р. на нове свідоцтво №22729510 від 06.06.2014р. зі зміною реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна в даному випадку є безпідставною.
Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог .
Згідно ч. 1, ч.3, ч.6 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2016р. по справі № 820/7640/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича на нерухоме майно від 02.04.2013р. №1331902 та рішення державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Ємельянової Світлани Володимирівни від 06.06.2014р. №13632483.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 219,24 грн. за подання позовної заяви та у розмірі 1212,20 грн. за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань .
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 29.03.2016 р.