"24" березня 2016 р. Справа № 917/1864/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.
за участю секретаря Марченко В.А.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №2601-3 від 26.01.2016р.),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №Д-04/03-16 від 04.03.2016р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №131 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.15р. у справі № 917/1864/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси", м.Полтава,
про стягнення 25 114 310,27 грн.,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.11.2015р. (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 4780000,00 грн. основної заборгованості за умовами договору підряду №30410 від 10.04.2013р. в редакції додаткових угод: №1 від 22.05.2013р., №2 від 11.06.2013р. та 13909,30 грн. судового збору. Відмовлено в позові в частині позовних вимог щодо стягнення 8506000,00 грн. основної заборгованості, 967220,80 грн. пені, 10079217,47 грн. інфляційних нарахувань та 781872,00 грн. 3% річних.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача грошові кошти в сумі: 13286000,00 грн. основного боргу, 478296,00 грн. 0,02% пені згідно договору, 10079217,47 грн. інфляційних нарахувань, 781872,00 грн. 3% річних. Судові витрати в сумі 73080,00 грн. та 80388,00 грн. за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
Скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 800000,00 грн. за демонтаж обладнання суд послався на те, що договором передбачено альтернативну відповідальність за невиконання відповідачем зобов'язань - або стати в простій, або розпочати демонтаж. Однак, як зазначає позивач, роботи бурової бригади підрядника з простою та проведення демонтажу не можна вважати альтернативною відповідальністю, оскільки це фактично певний обсяг робіт. Навіть при простої бурова бригада виконує технологічні роботи та роботи з підтримання бурового обладнання в робочому стані та в будь-який час готова приступити до робіт з спорудження свердловини. А роботи з демонтажу та демобілізації обладнання взагалі відносяться до 6 етапу спорудження свердловини, які в будь-якому випадку мають бути виконані.
Щодо відмови в позові в частині стягнення простою, то, як зазначає апелянт, про початок простою з 05.07.2013р. відповідачу було відомо з фактичних обставин, які відбувались на той час, відсутністю попередньої оплати, листом, яким він був повідомлений про початок простою з боку позивача, актом про простій, складання якого було передбачено умовами договору, який відповідач отримав, однак ухилився від його підписання.
Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.
14.03.2016р. у судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2016р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив суд у її задоволенні відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
В вересні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" 25 114 310,27 грн., з яких 13 286 000,00 грн. - основна заборгованість за умовами договору підряду № 30410 від 10.04.2013 р. в редакції додаткових угод: № 1 від 22.05.2013 р., № 2 від 11.06.2013 р., 967 220,80 грн. - пеня, 10 079 217,47 грн. - інфляційні нарахування та 781 872,00 грн. - 3 % річних.
Позов обґрунтовано тим, що 10.04.2013р. між ТОВ "Енергофінанс", підрядником, та ТОВ "Союз-Будресурси", замовником, укладено договір підряду №30410 на виконання робіт з спорудження свердловини №5 Ярмаківської площі, згідно з яким підрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням матеріалів обох сторін та власними засобами роботи з спорудження свердловини №5 Ярмаківської площі у відповідності до робочого проекту, а замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, їх прийняти та оплатити.
Відповідно до п.4.12. договору фінансування робіт здійснюється згідно з графіком фінансування робіт. Оплата додаткових робіт, а також вартість простою, здійснюється замовником протягом 8 (восьми) календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі виконання робіт (та/або актів про кількість днів простою) шляхом перерахування замовником суми коштів, зазначеної в акті, на рахунок підрядника.
Відповідно до п.3.14. договору підрядник зобов'язаний розпочати роботи не пізніше, як за п'ять календарних днів з дати:
3.14.1. одержання ним на поточний рахунок суми попередньої оплати за 1-м платіжним етапом згідно додатку №7 до договору та
3.14.2. документів зазначених у додатку №3 до цього договору за актом передачі документів.
Підрядник має право розпочати роботи до виконання замовником своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати та передачі документів згідно вимог цього договору. У такому випадку акт про початок робіт складається на дату виконання замовником всіх своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати та передачі документів згідно вимог цього договору.
22.05.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони вирішили розпочати мобілізацію монтажу обладнання - 28.05.2013 року; замовник зобов'язався виконати вимоги п. 3.14.1. до 05.07.2013 року, а п. 3.14.2. - до 04.06.2013 року.
Також, додатковою угодою №1 від 22.05.2013р. сторони виклали в новій редакції додатки № 4 «Протокол погодження договірної ціни і ставки простою», № 5 «План-графік договірної тривалості та вартості робіт по спорудженню свердловини № 5 Ярмаківської площі» та № 7 «Графік фінансування робіт по спорудженню свердловини № 5 Ярмаківської площі». Доповнили договір пунктом щодо міри відповідальності за прострочення замовником строків оплати по п. 1 і 2 додатку № 7 до договору.
11.06.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою сторони вирішили розпочати буріння свердловини 25.06.2013 року. Доповнили п. 7.5.1 договору, а саме виклали його в наступній редакції: «У випадку прострочення замовником строків оплати по п. 1 зазначеного в додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" більше ніж на 1 календарний день підрядник припиняє роботи зі спорудження свердловини і на власний розсуд має право стати у простій у відповідності до п. 4.6.1. договору та вимагати сплати ставки простою до моменту здійснення замовником платежів зазначених в п. 1 і 2 додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини". У випадку прострочення замовником строків оплати по п. 1 і 2 зазначеного в додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" обох сум до 16 липня 2013 року включно підрядник припиняє роботи зі спорудження свердловини і на власний розсуд має право або 1) розпочати демонтаж обладнання або 2) стати у простій у відповідності до п. 4.6.1. договору та вимагати сплати ставки простою до моменту здійснення замовником платежів зазначених в п. 1 і 2 додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" або до моменту початку демонтажних робіт за рішенням підрядника або замовника. У разі початку демонтажу підрядником, замовник зобов'язаний протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунка відшкодувати підряднику вартість виконаних робіт (1) мобілізацію та монтаж обладнання в сумі - 3 711 000,00 грн. та 2) демонтаж, демобілізацію обладнання в сумі - 800 000,00 грн. 3) вартість етапу № 2 "Буріння під кондуктор 324 мм (0-180 м) - Спуск та кріплення обсадних труб." - 1 100 000,00 грн., вартість інших фактично виконаних робіт зі спорудження Свердловини 1) на дату початку демонтажу або 2) на дату початку простою, а також витрати підрядника в сумі 600 000,00 грн. пов'язані з розірваннями договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальникам за розірвані договори.»
Відповідно до додатку №4 до договору, у редакції додаткової угоди №2 від 11.06.2013р., договірна ціна за проведення підрядних робіт складає 28 576 000,00 грн. у тому числі ПДВ 4762 666,67 грн., ставка простою - 72 000,00 грн., в тому числі ПДВ 12 000,00 грн.
Відповідно до додатку №5 «План-графік» до договору, у редакції додаткової угоди №2 від 11.06.2013р., вартість першого етапу робіт, до якого входить завезення обладнання, монтаж бурового обладнання, придбання обсадних труб та оснастки обсадних колон, колонної головки, матеріалів, хім. реагентів, доліт, головок для відбору керну, паливно-мастильних матеріалів, НКТ, фонтанної арматури, опресовка та дефектоскопія обсадної труби, мобілізація та монтаж бурового обладнання, складає 14 496 000,00 грн. Вартість другого етапу робіт, до якого входить буріння під кондуктор, спуск та кріплення обсадних труб, складає 1 100 000,00 грн.
На виконання умов вказаного договору 30.04.2015 року відповідач перерахував частину попередньої оплати у розмірі 200 000,00 грн.
Позивач, не отримавши повної суми попередньої оплати, 24.04.2015 року приступив до виконання першого та другого етапів робіт за договором, зокрема, здійснив: мобілізацію та монтаж бурового обладнання, придбання обсадних труб, опресовку та дефектоскопію обсадної труби 324, паливно-мастильних матеріалів, буріння під кондуктор 324 мм (0-180) спуск та кріплення обсадних труб, а також придбав колонну головку ОКК та фонтанну арматуру АФК6-65x350. Вартість виконаних робіт та придбаних матеріалів склала 5 406 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт від 11.09.2013 року (а.с. 30 т.1).
Враховуючи те, що відповідач в порушення умов договору в редакції додаткових угод попередню оплату за перший та другий етап робіт не здійснив, виконані роботи не оплатив, позивач з 05.07.2013 року став у простій відповідно до умов п. 2.1 додаткової угоди № 2 та перебував у простої 90 днів.
Зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.
23.11.2015р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав роботи першого та другого етапів за вищезазначеним договором в редакції додаткових угод, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі виконаних робіт № 1 від 11.09.2013 року (а.с. 30 т.1).
До переліку виконаних робіт та інших витрат на загальну суму 5 406 000,00 грн. з ПДВ згідно додатку № 5 до договору підряду входять: мобілізація та монтаж бурового обладнання, придбання обсадних труб, опресовка та дефектоскопію обсадної труби 324, паливно-мастильних матеріалів, буріння під кондуктор 324 мм (0-180), спуск та кріплення обсадних труб та вартість придбаних на замовлення відповідача колонної головки ОКК та фонтанної арматури АФК6-65x350.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором попередню оплату перерахував частково у розмірі 200 000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач, заперечуючи проти позову надав підписаний та скріплений печатками сторін акт виконаних робіт № 1 від 08.07.2013 року з спорудження свердловини № 5 Ярмаківської площі на загальну суму 4980 000,00 грн. з ПДВ та повідомив, що така заборгованість рахується по бухгалтерському обліку. (а.с. 247 т.1).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, даний акт за змістом є аналогічним наданому позивачем, за виключенням вартості головки ОКК та фонтанної арматури АФК6-65x350 (матеріальні цінності - обладнання, які могли бути впроваджені при здійсненні наступних етапів підрядних робіт за спірним договором та здачі в експлуатацію свердловини). Підрядник до етапу налагоджувальних робіт на свердловині № 5 не приступив. Отже, відмічені матеріальні цінності не можуть бути складовою останньої.
Як зазначив позивач, колонна головка ОКК та фонтанна арматура АФК6-65x350 де-факто відповідачу не передані, притримуються ТОВ "Енергофінанс" з огляду на нездійснення замовником попередньої оплати.
З урахуванням аналізу змісту договору колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок оплати відповідача за виконані роботи настав після підписання актів виконаних робіт, з огляду на те, що за умовами договору (п.4.12.) за виконання 1-го та 2-го етапів робіт передбачена оплата згідно графіку фінансування робіт, плата за яким вже була прострочена.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання саме такого складу робіт, які зазначено в акті № 1 від 08.07.2013 року, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 4 780 000,00 грн., з урахуванням здійсненого відповідачем платежу у розмірі 200 000,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача 967220,80 грн. пені, колегія суддів зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.7.5. договору у випадку прострочення замовником строків оплати, встановлених п.4.12. договору, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,02% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, крім передбачених цим договором випадків, коли замовник має право змінити строки оплати.
Відповідно до п.4.12. договору фінансування робіт здійснюється згідно з графіком фінансування робіт. Оплата додаткових робіт, а також вартість простою, здійснюється замовником протягом 8 (восьми) календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання-передачі виконання робіт (та/або актів про кількість днів простою) шляхом перерахування замовником суми коштів, зазначеної в акті, на рахунок підрядника.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.64 т.1) до суми основного боргу, на яку ним нарахована пеня, включено: мобілізацію та монтаж бурового обладнання, придбання обсадних труб, опресовку та дефектоскопію обсадної труби діаметром 324, паливно-мастильні матеріали, буріння під кондуктор діаметром 324 мм (0-180м), спуск та кріплення обсадних труб, вартість колонної головки, ОКК, фонтанну арматуру АФК6-65х350 у розмірі 5 406 000,00 грн.; демонтаж бурового обладнання у розмірі 800 000,00 грн; витрати позивача, пов'язані з розірваннями договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальниками за розірвані договору у розмірі 600 000,00 грн; 90 днів простою у розмірі 6 480 000,00 грн., в той час, як згідно умов договору він має право нараховувати пеню лише на прострочену суму оплати за кожен день прострочення згідно графіку фінансування робіт.
З урахуванням того, що умовами договору не передбачено нарахування пені за неоплаченими актами виконаних робіт, мобілізацію та монтаж бурового обладнання, придбання обсадних труб, опресовку та дефектоскопію обсадної труби діаметром 324, паливно-мастильних матеріалів, буріння під кондуктор діаметром 324 мм (0-180м), спуск та кріплення обсадних труб, вартість колонної головки, ОКК, фонтанну арматуру АФК6-65х350, демонтаж бурового обладнання, витрати позивача, пов'язані з розірваннями договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальниками за розірвані договору, простою позовні вимоги в цій частині позову є необґрунтованими і місцевий господарський суд правомірно відмовив в їх задоволенні.
Посилання апелянта та наданий ним розрахунок в суді апеляційної інстанції (вх. №2756 від 14.03.2016р.) (а.с.221-223 т.2), що ним здійснено нарахування пені на суму попередньої оплати відповідно до п.4.12. договору, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що фактично таке твердження апелянта спростовується матеріалами справи, а саме наведеним раніше розрахунком позовних вимог та відповідними їх обґрунтуваннями та розрахунком в самому позові.
Відповідно до положень ч.4 ст.22 ГПК України, зокрема, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Щодо стягнення з відповідача 800 000,00 грн. за демонтаж бурового обладнання, 600 000,00 грн. витрат позивача, пов'язаних з розірванням договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальнику за розірвання договору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.7.5.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 11.06.2013р. у випадку прострочення замовником строків оплати по п. 1 зазначеного в додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" більше ніж на 1 календарний день підрядник припиняє роботи зі спорудження свердловини і на власний розсуд має право стати у простій у відповідності до п. 4.6.1. договору та вимагати сплати ставки простою до моменту здійснення замовником платежів зазначених в п. 1 і 2 додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини". У випадку прострочення замовником строків оплати по п. 1 і 2 зазначеного в додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" обох сум до 16 липня 2013 року включно підрядник припиняє роботи зі спорудження свердловини і на власний розсуд має право або 1) розпочати демонтаж обладнання або 2) стати у простій у відповідності до п. 4.6.1. договору та вимагати сплати ставки простою до моменту здійснення замовником платежів зазначених в п. 1 і 2 додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" або до моменту початку демонтажних робіт за рішенням підрядника або замовника. У разі початку демонтажу підрядником, замовник зобов'язаний протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунка відшкодувати підряднику вартість виконаних робіт (1) мобілізацію та монтаж обладнання в сумі - 3 711 000,00 грн. та 2) демонтаж, демобілізацію обладнання в сумі - 800 000,00 грн. 3) вартість етапу № 2 "Буріння під кондуктор 324 мм (0-180 м) - Спуск та кріплення обсадних труб." - 1 100 000,00 грн., вартість інших фактично виконаних робіт зі спорудження Свердловини 1) на дату початку демонтажу або 2) на дату початку простою, а також витрати підрядника в сумі 600 000,00 грн. пов'язані з розірваннями договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальникам за розірвані договори.
Так само відшкодування вартості робіт за демонтаж та демобілізацію бурового обладнання у розмірі 800 000,00 грн. передбачено планом-графіком договірної тривалості та вартості робіт по спорудженні свердловини №5 Ярмаківської площі (п.6 а.с.28 (на звороті) т.1).
Позивачем в обґрунтування доказів демонтажу надано акт прийому-передачі свердловини №5 Ярмаківської площі від 01.08.2014р., акт прийому-передачі обладнання та матеріалів (а.с.30-31 т.2) та акт обстеження бурової установки від 28.11.2013р. «Уралмаш-3Д» на свердловині №5 Ярмаківської площі згідно договору підряду №30410 від 10.04.2013р. (а.с.33 т.1)
Однак, колегія суддів зазначає, що дані акти не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки акт прийому-передачі свердловини №5 Ярмаківської площі від 01.08.2014р зі сторони замовника - ТОВ «Союз-Будресурси» підписаний лише головним інженером та не підписаний директором ТОВ «Союз-Будресурси» і не скріплений печаткою товариства, акт прийому-передачі обладнання та матеріалів підписаний лише головним інженером, а зі змісту акту обстеження бурової установки від 28.11.2013р. не вбачається здійснення демонтажу та демобілізацію бурового обладнання.
Щодо стягнення 600 000,00 грн. пов'язаних з розірванням договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальникам за розірвані договори, колегія суддів зазначає наступне.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині позивач посилається на те, що
відповідно до договору поставки № 2502-13 від 25.02.2013р. та додаткових угод до нього № 1 від 14.04.2015р. та № 2 від 23.05.2013р., укладених між ТОВ "Енергофінанс" та ТОВ "Квант-Сервіс", останній зобов'язався поставити в адресу ТОВ "Енергофінанс" наступні труби: труби бурильні 0 245 Дх12 ОТТМ Вик "А" в кількості 103,33 (сто три цілих тридцять три сотих) тон по ціні за одну тону 17 800,00 (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень у тому числі ПДВ (20%) 2 966,67 гривень; труби НКТ 0 73*5,5 "Д" висаджені в кількості 24,9 (двадцять чотири цілих дев'ять десятих) тон по ціні за одну тону 18 500,67 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) гривень у тому числі ПДВ (20%) 3 083,33 гривень. Відповідно до п. 1.7. додаткової угоди № 1 від 14.04.2013р. до договору поставки № 2502-13 від 25.02.2013р. ТОВ "Енергофінанс" повинно було здійснити попередню оплату за вищевказані труби в розмірі 85% вартості труби до 15.05.2015р., але, в зв'язку з невиконанням ТОВ "Союз-Будресурси" своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати по договору підряду № 30410 на виконання робіт з спорудження свердловини № 5 Ярмаківскої площі від 10.04.2013р., ТОВ "Енергофінанс" не змогло здійснити оплату труб, а тому відповідно до пунктів 1 та 2 до додаткової угоди № 3 від 10.07.2013р. до договору поставки № 2502-13 від 25.02.2013р. ТОВ "Енергофінанс" зобов'язане сплатити ТОВ "Квант-Сервіс" штраф в розмірі 600 000,00 грн. (а.с.39 т.2).
В обґрунтування наведеного позивачем до матеріалів справи надано договір та додаткові угоди до нього (а.с.96-105 т.2).
Відповідно до п.1.10. додаткової угоди №1 від 14.04.2013р. до договору поставки №2502-13 від 25.02.2013р.п.8.10. договору викладено в наступній редакції: «п.8.10. У разі односторонньої відмови покупця від поставки за 15 днів до строку поставки товару-2 та/або товару-3 та/або не сплати попередньої оплати до вказаного строку, то покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у сумі 400 000,00 грн. за товар-2 та штраф у сумі 200 000,00 грн. за товар-3» (а.с.102 т.2).
Відповідно до п.1 додаткової угоди №3 від 10.07.2013р. до договору поставки №2502-13 від 25.02.2013р. у зв'язку з несплатою покупцем попередньої оплати за товар-2 та товар-3 у строк до 07 липня сторони констатують настання умов передбачених в п.8.10. договору. Таким чином покупець зобов'язується відшкодувати продавцю штраф у сумі 400 000,00 грн. за товар-2 та штраф у сумі 200 000,00 грн. за товар-3» (а.с.105 т.2).
Дослідивши надані до матеріалів справи документи, надані в обгрунтування цієї частини позовних вимог, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які б свідчили про витрати здійснені ним в зв'язку з розірванням договорів, оскільки в даних додаткових угодах визначено питання відповідальності позивача в зв'язку з несплатою попередньої оплати. І крім того, доказів здійснення позивачем витрат, згідно п.1. додаткової угоди №3 від 10.07.2013р., до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення 800 000,00 грн. за демонтаж бурового обладнання та 600 000,00 грн. витрат, пов'язаних з розірванням договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальнику за розірвання договору.
Щодо стягнення 6 480 000,00 грн. простою, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалось, відповідно до п.7.5.1. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 11.06.2013р., у випадку прострочення замовником строків оплати по п. 1 зазначеного в додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" більше ніж на 1 календарний день підрядник припиняє роботи зі спорудження свердловини і на власний розсуд має право стати у простій у відповідності до п. 4.6.1. договору та вимагати сплати ставки простою до моменту здійснення замовником платежів зазначених в п. 1 і 2 додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини". У випадку прострочення замовником строків оплати по п. 1 і 2 зазначеного в додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" обох сум до 16 липня 2013 року включно підрядник припиняє роботи зі спорудження свердловини і на власний розсуд має право або 1) розпочати демонтаж обладнання або 2) стати у простій у відповідності до п. 4.6.1. договору та вимагати сплати ставки простою до моменту здійснення замовником платежів зазначених в п. 1 і 2 додатку № 7 "Графік фінансування робіт по спорудженні свердловини" або до моменту початку демонтажних робіт за рішенням підрядника або замовника. У разі початку демонтажу підрядником, замовник зобов'язаний протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунка відшкодувати підряднику вартість виконаних робіт (1) мобілізацію та монтаж обладнання в сумі - 3 711 000,00 грн. та 2) демонтаж, демобілізацію обладнання в сумі - 800 000,00 грн. 3) вартість етапу № 2 "Буріння під кондуктор 324 мм (0-180 м) - Спуск та кріплення обсадних труб." - 1 100 000,00 грн., вартість інших фактично виконаних робіт зі спорудження Свердловини 1) на дату початку демонтажу або 2) на дату початку простою, а також витрати підрядника в сумі 600 000,00 грн. пов'язані з розірваннями договорів на поставку матеріалів та реагентів та які виплачуються як неустойка постачальникам за розірвані договори.
Відповідно до п.9.1. договору у випадку порушення однією з сторін власних зобов'язань, внаслідок яких виник простій, сторони складають двосторонній акт з визначенням причин такого простою та сторони, яка несе за це відповідальність.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.05.2013р. замовник зобов'язався виконати вимоги п. 3.14.1. договору до 05.07.2013 року, однак, як вже зазначалось відповідачем свої зобов'язання в цій частині виконані не були.
Позивачем на підтвердження доказів простою надано лист №0807-2 від 08.07.2013р. щодо фінансування спорудження свердловини №5 Ярмаківської площі, в якому зазначено, що ТОВ «Енергофінанс» прийняло рішення стати у простій з 05.07.2013р. На час перебування у простою ТОВ «Союз-Будресурси» сплачує ТОВ «Енергофінанс» добову ставку простою в розмірі 72000,00 грн. з ПДВ та витрати ТОВ «Енергофінанс» на енергоносії за час перебування у простою. (а.с.140 т.2). Зазначений лист отримано директором ТОВ «Союз-Будресурси» 09.07.2013р.
Крім того, надано акт простою від 28.11.2013р., який отримано директором ТОВ «Союз-Будресурси» 28.11.20136р. (а.с.141 т.2). В зазначеному акті зазначено, що тривалість простою з 00:00 год. 05.07.2013р.-24:00 год. 28.11.2013р.; лист ТОВ «Союз-Будресурси» б/н від 08.08.2013р. (а.с.139 т.2), направлений позивачу, в якому відповідач зазначив, що акт простою направлено до осіб, відповідальних за фінансування спорудження свердловини №5 Ярмаківської площі. Також відповідач просив не проводити демонтаж обладнання, оскільки питання фінансування робіт буде вирішено в найближчі строки, акт простою буде підписано після узгодження з технічними службами.
Як було встановлено раніше, відповідач у строк, встановлений графіком фінансування робіт, до 05.07.2013р. (а.с.29 т.2) оплату за перший етап не здійснив та надав відповідні акти простою позивачу, з урахуванням чого колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 6 480 000,00 грн. простою за період з 05.07.2013р. по 28.11.2013р. (90 днів) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову щодо стягнення 6 480 000,00 грн. простою.
Щодо стягнення 10 079 217,47 грн. інфляційних нарахувань та 781 872,00 грн. 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.3.1. Постанови Вищого господарського суду України №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Як було встановлено раніше, обов'язок оплати виник у відповідача після підписання акту виконаних робіт. За таких умов нарахування позивачем інфляційних і 3% річних на суму 4 780 000,00 грн., яка була стягнута місцевим господарським судом за період заявлений позивачем з 11.09.2013р. по 27.08.2015р. є законним та обґрунтованим. В зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову частково, а саме про стягнення з відповідача 3 559 022,55 грн. інфляційних та 281 299,73 грн. 3% річних. В частині стягнення 19806194,92 грн. інфляційних нарахувань та 500572,27 грн. 3 % річних слід відмовити.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.15р. у справі № 917/1864/15 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та простою з прийняттям в цій частині нового рішення, яким позов в цій частині підлягає задоволенню частково.
Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.
Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.15р. у справі № 917/1864/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних, простою та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" (36020, м. Полтава, вул. Жовтнева, 19 код ЄДРПОУ 33458044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" (місцезнаходження: 03127, АДРЕСА_1; поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24, оф. 25-26, код ЄДРПОУ 24594033) 3 559 022,55 грн. інфляційних нарахувань, 281 299,73 грн. 3 % річних, 6 480 000,00 грн. простою, та 43 940,35 грн. судового збору за подання позовної заяви.
В частині стягнення 19806194,92 грн. інфляційних нарахувань та 500572,27 грн. 3% річних відмовити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.15р. у справі № 917/1864/15 щодо задоволення позову в частині стягнення 4 780 000,00 грн. основної заборгованості та відмову в частині позовних вимог щодо стягнення 967 220,80 грн. пені та демонтажу у розмірі 800000,00 грн. залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" (36020, м. Полтава, вул. Жовтнева, 19 код ЄДРПОУ 33458044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" (місцезнаходження: 03127, АДРЕСА_1; поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24, оф. 25-26, код ЄДРПОУ 24594033) 48334,38 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.
Повний текст постанови складено 29.03.2016р.
Головуючий суддя Білоусова Я.О.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Пуль О.А.