29 березня 2016 рокусправа № 804/4038/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання недійсним та скасування рішення,-
Позивач Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» (далі - ПАТ «ДМКД») звернулося до суду з позовом до відповідача Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровська митниця ДФС), в якому просить скасувати визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600266/1 від 19.09.2014 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20089 від 19.09.2014 року;
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «ДМКД» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ст.49,51,52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Приписами ч.2,3 ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Із матеріалів справи вбачається, що 17.04.2014 року між ПАТ «ДМКД» та компанією «Sibuglemet Impex Limited» (Кіпр) укладено контракт № SI-DM/01-2014/14-0767-12, відповідно до якого контрагент взяв на себе зобов'язання поставляти позивачу товар енергетичне/коксуюче вугілля для переробки на власних потужностях, на підставі укладеного ним контракту №18/07/13 від 18.07.2013 року з ОАО Сибуглемет», в додатку №73 від 18.07.2013 року до якого визначено, що виробником товару є ОАО «ОФ Междуреченская», а вантажовідправником ОАО «Междуречье», а покупець ПАТ «ДМКД» зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах поставки DAP - станція Правда, Придніпровської залізниці відповідно до правил Інкотермс 2010 року.
На підставі вищезазначеного контракту позивачем на митну територію України ввезений товар - вугілля кам'яне, вугільний концентрат неагломерований, антрацит марки «АОМСШ», базова вага 900700 кг.
Для митного оформлення товару позивачем 19.09.2014 року до митного органу подана митна декларація № 110010000/2014/021747 в якій зазначена вартість товару за ціною угоди в розмірі 98 дол./США за 1 т.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до вантажної митної декларації додано наступні документи: контракт № SI-DM/01-2014/14-0767-12 від 17.04.2014 року; додаткову угоду № 1 від 17.04.2014 року; додаткову угоду № 4 від 28.07.2014 року; додаток (специфікація) до контракту № 4 від 21.08.2014 року; рахунок-інвойс № 488-14 від 26.08.2014 року; залізничні накладні; рахунки-фактури вантажовідправника товару ОАО «Междуречье»; лист ПАТ «ДМКД» щодо транспортних витрат № 062Д/1515 від 09.09.2014 року; дистрибьютерський контракт № 18/07/13 від 18.07.2013 року; сертифікат якості № 001786 від 23.08.2014 року; копія декларації країни відправлення № 10006063/200814/0012710 від 20.08.2014 року; висновок ТПП України № ГО-4256 від 16.09.2014 року.
Згідно положень ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами ч.1-3 ст. 54, 58 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу, при цьому метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Матеріалами справи встановлено, що за результатами перевірки відповідачем встановлено розбіжності в поданих позивачем документах, а саме в контракті № SI-DM/01-2014/14-0767-12 від 17.04.2014 року, інвойсі №488-14 від 26.08.2014 року, дистриб'юторському контракті №18/07/13 від 18.07.2013 року, додатку до нього №73 від 18.07.2014 року та рахунках - фактурах ОАО «Междуречье» вказано різну вартість поставленого товару, крім того у рахунках - фактурах ОАО «Междуречье» відсутні номери, дати складання та зазначення угоди за якою імпортується вантаж, а також разом з інвойсом №488-14 від 26.08.2014 року відсутні печатки та штампи російських митних органів, не надано документів стосовно відносин ОАО «Междуречье» та ОАО Сибуглемет», а також надані документи не містять в повному обсязі відомостей щодо включення до ціни товару транспортної складової, яка враховувала б усі понесенні позивачем витрати від місця виробництва товару до місця призначення.
У зв'язку з наявними розбіжностями відповідачем повідомлено позивача про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Оскільки ПАТ «ДМКД» відмовився надати витребувані митним органом додаткові документи, відповідач 19.09.2014 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600266/1 за другорядним методом 2б, що ґрунтується на раніше визначеній митним органом митної вартості подібних ( аналогічних) товарів, відповідно до якого митну вартість скоригована до 0,11 дол./США за 1 кг, відмовив позивачу в прийнятті поданої декларації, та видав картку відмови в митному оформлені товарів №110010000/2014/20089.
Матеріали справи свідчать, що товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивача за митною декларацією №110010000/2014/021751 від 19.09.2014 року.
Згідно матеріалів справи позивач листом №062/2294 від 12.11.2014 року звернувся до митного органу щодо відкликання рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600266/1 від 19.09.2014 року, та надав довідку ПАТ «Промінвестбанк» № 20-9-2/61 від 06.11.2014 року щодо оплати поставленої продукції, яка не є банківським платіжним документом, при цьому документального підтвердження повноти включення всіх складових до ціни товару з урахуванням посередницького характеру зовнішньоекономічної операції,за результатами якого проведено обчислення формування рівня митної вартості, митному органу не надано.
В силу викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування винесених Дніпропетровською митницею ДФС 19.09.2014 року рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600266/1, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№110010000/2014/20089.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е Дзержинського» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова