24 березня 2016 р. Справа № 922/2456/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,
при секретарі Фільшиній Н.І.,
за участю представників:
від кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" (апелянт) - ОСОБА_1 - за довіреністю від 15.12.2014р., ОСОБА_2 - за довіреністю від 21.12.2015р. № 02-36/5177,
кредитор ОСОБА_3 (особисто),
від кредитора ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - за довіреністю від 22.02.2016р.,
від інших кредиторів - не з'явились,
ліквідатор ОСОБА_5 - на підставі свідоцтва від 20.02.2013р. № 228,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх.№720 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі №922/5456/14,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекап", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекап", м. Харків,
про визнання банкрутом,
24.03.2016р. Харківським апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі №922/5456/14, за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення - без змін.
Оцінюючи матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність недоліків у діяльності кредитора, Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", щодо здійснення вказаним товариством юридичного супроводу при оскарженні судового рішення у господарському судочинстві з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Так, згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від від 17.05.2011р. року N7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").
До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.
При розгляді матеріалів справи № 922/2456/14 судовою колегією встановлено, що ПАТ "Укрсоцбанк" під час розгляду справи місцевим господарським судом не було подано скаргу від 11.06.2015р. за вих. № 08.42-136/43-02, яку подано до господарському суді апеляційної інстанції, як доказ, яким підтверджується прийняття рішення Аудиторської палати України від 24.12.2015р. № 319/5.1 за результатами перевірки порядку складення ПП "ОСОБА_6В." аудиторського висновку щодо заборгованості ТОВ "Мекап" перед громадянином України ОСОБА_3 Кредитором також не було заявлено клопотання щодо витребування зазначеного документу в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" при поданні вказаного доказу лише до господарського суду апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не надало жодного обґрунтування неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
На думку колегії суддів, вищевказані порушення, допущені Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" при розгляді справи судом апеляційної інстанції, дають підстави для висновку колегії суддів про наявність у діях даного учасника процесу зловживання своїми процесуальними правами.
Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
При перевірці матеріалів поданої ПАТ "Укрсоцбанк" апеляційної скарги на предмет їх відповідності вимогам Господарського процесуального кодексу України судовою колегією встановлено, що в якості належних доказів направлення копії апеляційної скарги іншим сторонами, а також іншим учасникам судового процесу, ПАТ "Укрсоцбанк" було надано фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист (а.с. 74-83), що є належними доказами на підтвердження вказаних обставин, що мало наслідком прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2016р., якою апеляційну скаргу прийнято до провадження та справу було призначено до розгляду, господарським судом апеляційної інстанції у відповідності до приписів щодо рівності учасників процесу (ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України), а також здійснення господарського судочинства на засадах змагальності (ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України) було створено умови щодо можливості сторонам користуватися надані їм процесуальним законодавством правами.
Разом з тим, після призначення розгляду справи кредитором ОСОБА_3 та ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекап" арбітражним керуючим ОСОБА_5 до господарського суду апеляційної інстанції подано клопотання про відкладення розгляду справи та зобов'язання ПАТ "Укрсоцбанк" надати належним чином оформлені копію апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі № 922/2456/14 про банкрутство ТОВ "Мекап", обґрунтовуючи подане клопотання неможливістю розпізнання тексту отриманого поштового відправлення та, у зв'язку з чим, надання заперечення на апеляційну скаргу.
Вказаними учасниками судового процесу також до матеріалів справи було надано оригінали тих документів (апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами), які були надіслані їм апелянтом поштовим відправленням на виконання вимог ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також відсутність заявлення учасниками судового процесу клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, мало наслідком відмову у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим вказані учасники судового процесу не надали письмових відзивів на апеляційну скаргу та заперечували проти заявлених апеляційних вимог на підставі заслуховування їх в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Зазначені вище обставини свідчать про позбавлення діями апелянта можливості учасниками судового процесу скористатися наданими їм приписами ст.ст. 22, 96 Господарського процесуального кодексу України правами, зокрема, надання відзиву на апеляційну скаргу з нормативно-правового обґрунтування своєї позиції у справі.
Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.
Враховуючи викладені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про деякі недоліки в роботі представників товариства стосовно юридичного супроводу даної справи, що є підставою для винесення окремої ухвали, якою керівництво ПАТ "Укрсоцбанк" має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних заходів щодо приведення роботи юридичного відділу у відповідність з вимогами чинного законодавства.
Керуючись статтею 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Окрему ухвалу надіслати ПАТ "Укрсоцбанк" для вжиття відповідних заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.
Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.
Роз'яснити ПАТ "Укрсоцбанк", що невиконання судового рішення (окремої ухвали) є підставою для адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 185-6 КУпАП, а також кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК України.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Здоровко Л.М.