"23" березня 2016 р. Справа № 922/402/13-г
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю :
прокурора - Ногіна О.М., (посвідчення №032167 від 11.02.2015р.);
від 1-го позивача - не прибув;
від 2-го позивача - не прибув;
від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полухін А.В., (за довіреністю №5196/01-25/09-14 від 01.10.2014р.);
від відповідача - Грищенюк Д.І., (за довіреністю від 01.12.2015р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури у Харківській області (вх. №101 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.15 у справі № 922/402/13-г
за позовом Харівського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі: 1) Пономаренківської сільської ради, с. Хроли;
2) Харківської райдержадміністрації, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Харківській області, м. Харків
до ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря", с. Хроли
про стягнення суми шкоди у розмірі 837 224,60 грн. та зобов"язаня звільнити та привести в придатний стан земельної ділянки,
Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Пономаренківської сільської ради до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 22га з приведенням її у придатний для використання стан.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2015р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р., позов задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Кросс-п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку орієнтовною площею 22га на території Пономаренківської сільської ради, яка незаконно використовується для зберігання відходів ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кросс-п/ф "Зоря" до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду місцевого бюджету Пономаренківської сільської ради Харківського району шкоду в сумі 837224,60 грн., заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2015 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. у справі №922/402/13-г скасовано. Справу №922/402/13-г передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
У постанові Вищого господарського суду зазначено, що судами попередніх інстанцій достеменно не встановлено порушення прав Пономаренківської сільської ради як власника спірної земельної ділянки, оскільки не вбачається її належності на праві комунальної власності відповідній місцевій територіальній громаді, що в розумінні статті 212 Земельного кодексу України могло б бути підставою для її повернення землевласнику, як самовільно зайнятої відповідачем.
На думку колегії суддів касаційної інстанції судами попередніх інстанцій належним чином не спростовано твердження відповідача про помилковість визначення прокурором позивача у справі в частині позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та те, що належним позивачем мала б бути Харківська районна державна адміністрація Харківської області.
Під час нового розгляду справи прокурором подано клопотання за вх.№42661, в якому просив залучити до участі у розгляді справи у якості другого позивача Харківську районну державну адміністрацію Харківської області.
Також, у поданому клопотанні прокурор просить вважати позовні вимоги щодо предмету спору наступного змісту: стягнути з ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду Пономаренківської сільської ради Харківського району суму шкоди завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в розмірі 837 224,60 грн. із зарахуванням на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області № 33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі (МФО 851011, КБК 24062100) з подальшим розмежуванням. Зобов'язати ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку, орієнтовною площею 22 га, на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, яка незаконно використовується для зберігання відходів ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря". Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача. Судом прийнято заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.) від 25.11.2015р. у справі № 922/402/13-г у задоволенні позову відмовлено.
Прокуратура Харківської області не погодилась з рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. та звернулась з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016р. у справі № 922/402/13-г апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 10.02.2016р. Відстрочено прокуратурі Харківської області сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою до 10.02.2016р. Зобов'язано прокуратуру Харківської області надати до початку судового засідання 10.02.2016р. докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом розмірі та порядку.
До Харківського апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшла заява (вх. 586 від 19.01.2016р.), в якій просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Від першого позивача Пономаренківської сільської ради надійшла заява (вх.1596 від 10.02.2016р.), в якій він повідомляє суд, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. у справі №922/402/13-г відкладено розгляд справи на 09.03.2016р.
09.03.2016р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№2547), в якому просить відстрочити прокуратурі Харківської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. на строк до ухвалення судового рішення у справі.
В судовому засіданні 09.03.2016р. прокурор оголосила суду зміст апеляційної скарги та пояснила, що її вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні 09.03.2016р. представник третьої особи пояснив, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити скаргу, скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні 09.03.2016р. представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Також прокурором у судовому засіданні подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги за межі строку, встановленого законодавством, та відкладення розгляду справи.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення клопотання не заперечували.
В судове засідання 09.03.2016р. перший та другий позивачі уповноважених представників не направили, про причини неявки не повідомили.
Ухвалою Харкіського апеляційного господарського суду від 09.03.2016р. задоволено клопотання прокурора про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 23.03.2016р. Відстрочено прокуратурі Харківської області сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою до 23.03.2016р.
Від відповідача ПАТ "Кросс-пф "Зоря" надішло клопотання (вх 2988 від 17.03.2016р.) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 2а-12993/12/2070 за адміністративним позовом ПАТ "Кросс-пф "Зоря" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування рішень.
В судовому засіданні 23.03.2016р. представник відповідача у справі оголосив суду зміст клопотання (вх 2988 від 17.03.2016р.) про зупинення провадження у справі.
Прокурор та представник третьої особи заперечували проти заявленого клопотання.
На запитання судової колегії щодо інформації про прийняття Вищим адміністративним судом України до розгляду касаційної скарги ПАТ "Кросс-пф "Зоря" на постанову Харківського Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015р. представник відповідача відповів, що на даний час справа до розгляду не призначена.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, судова колегія не вбачає правових підстав для його задоволення, зважаючи на наступне.
Згідно із абз. 2 п.3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі: в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи у вказаній відповідачем справі №2а-12993/12/2070 за адміністративним позовом ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій незаконними, Харківським апеляційним адміністративним судом 25.08.2015 р. було прийнято постанову, якою у задоволенні позову ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" до Державної екологічної інспекції Харківської області про визнання дій незаконними - відмовлено.
Згідно ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Враховуючи вищенаведене та те, що рішення суду Харківського окружного адміністративного суду у формі постанови від 25.08.2015р. у справі №2а-12993/12/2070 набрало законної сили, суд вважає, що правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що законодавчо встановлені строки вирішення спору господарським судом є одним з основних процесуальних інститутів, який забезпечує виконання базових вимог правосуддя, закріплених Конституцією України, законами України та нормами міжнародного права.
На думку законодавця, у господарському процесі двох місяців (у загальному випадку), які ст. 69 Господарського процесуального кодексу України надає суду першої інстанції для вирішення справи по суті, має бути цілком достатньо для прийняття зваженого та законного рішення у справі будь-якого ступеня складності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Отже, судова колегія звертає увагу також і на розумність строку вирішення господарського спору. Так, відповідно до матеріалів справи, прокурор звернувся з позовом у даній справі, ще в лютому 2013р.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що у клопотанні відповідача про зупинення розгляду справи слід відмовити.
В судовому засіданні 23.03.2016р. представник прокуратури (заявника апеляційної скарги) підтримав вимоги скарги в повному обсязі та просив скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивачі не направили в судове засідання уповноважених представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник третьої особи підтримав вимоги скарги прокурора в повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник відповідача у справі заперечував проти вимог апеляційної скарги та доводів, що у ній викладені, просив відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції.
Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У п. 3.9.2. постанови пленуму ВГС України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано господарським судам наступні роз'яснення: у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї із них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду з урахуванням його продовження, належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання з розгляду справи, неодноразове відкладення розгляду справи, судова колегія не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи та вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників першого та другого позивачів. Крім того, суд звертає увагу, що сторони попереджені ухвалами про те, що у разі неявки представників сторін та ненадання витребуваних господарським судом документів справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення прокурора, третьої особи та відповідача, в межах ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.
Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.
Згідно з Законом України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час звернення прокурора з позовом), підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів громадянина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також інші форми представництва.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь - якій стадії судочинства, в порядку передбаченому процесуальним законом.
Згідно з ч.2 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як зазначає прокуратура у позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи, Харківською міжрайонною прокуратурою Харківської області у порядку здійснення правозахисної діяльності у сфері додержання вимог природоохоронного законодавства, проведено перевірку з питань поводження з відходами на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області.
Харківською міжрайонною прокуратурою в порядку статей 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" 13.09.2012р. направлено вимогу до Держекоінспекції в Харківській області про виділення фахівця для проведення спільних перевірок на території Пономаренківської сільської ради Харківського району.
За результатами спільної перевірки складено акт обстеження/дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.09.2012р. №03-30/204 та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 14.09.2012р. №03-30/204 засм., якими зафіксовано, що на земельній ділянці біля ПАТ "Крос-п/ф Зоря" допущено забруднення земельних ресурсів відходами життєдіяльності свійської птиці. Площа забруднення земельної ділянки складає 20,43470га (204347кв.м.).
З метою з'ясування впливу відходів життєдіяльності свійської птиці на ґрунт здійснено відбір відповідних проб ґрунту (акт відбору проб ґрунтів від 14.09.2012р. №10-бп/52-63). У відповідності до результатів досліджень ґрунту, оформлених протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.09.2012р. №10-бп/52-63, встановлено забруднення земельних ресурсів в результаті перевищення норм граничнодопустимих концентрацій та фонових значень по нітратам та фосфору рухомі форми у перерахунку на п'яти оксид фосфору Р205.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та зумовленої забрудненням земельних ресурсів відходами і разом з претензією №238-240 від 23.10.2012р. надіслано відповідачу, однак, останнім збитки за забруднення земельної ділянки добровільно не сплачені.
В процесі розгляду справи, Господарським судом Харківської області було призначено судову екологічну експертизу та доручено її проведення Українському науково-дослідному інституту екологічних проблем. Згідно з висновком судової екологічної експертизи розмір збитків, завданих внаслідок забруднення земельної ділянки орієнтовною площею 22га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пономаренківської сільської ради, становить 837 224,60 грн. З урахуванням вищевказаного висновку Харківською міжрайонною прокуратурою подано заяву про збільшення позовних вимог до 837224,60 грн.
На підставі зазначених актів директор ПАТ "Кросс-п/ф Зоря" ОСОБА_6 притягнута до адміністративної відповідальності, винесено постанову санепідемстанції Харківського району №96 від 26.07.2012р. про заборону скиду пташиного посліду колишнього послідосховища, надано розпорядження санепідемстанції Харківського району №657 від 26.07.2012 про усунення виявлених порушень.
Крім того, прокурором надано копію обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 директора ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря", складеного слідчим СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, затвердженого прокурором Харківської міжрайонної прокуратури, яким на думку прокурора підтверджується забруднення ПАТ "Крос - п/ф "Зоря" земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля; та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 р. у справі №2а-12993/12/2070 за позовом ПАТ "Крос - п/ф "Зоря" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій незаконними.
За результатами нового розгляду справи місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції вважав, що прокурором не доведено належними доказами факту самовільного зайняття земельної ділянки та засмічення земельної ділянки, орієнтовною площею 22 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області саме відповідачем - ПАТ "Крос-п/ф Зоря".
Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
У відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
У статтях 17, 33, 34, 351 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.
Згідно з п.п."а","з","ї","л" статті 17 Закону України "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до п."а" ч.1 статті 32 та ч.7 статті 33 Закону України "Про відходи", з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Також згідно ч.2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
У статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" вказано, що псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
Згідно ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно ст. 42, 43 Закону України "Про відходи", особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
У ст. 56 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно з п.п.3.1-3.3,3.4,3.6 Методики №149 землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.
Згідно п.3.3 Методики №149 факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Таким чином факти забруднення (засмічення) земель мають підтверджуватися вказаними доказами в їх сукупності.
Так, факт вивезення та складання пташиного посліду у безпосередній близькості від підприємства відповідача підтверджується: протоколом огляду місця події від 28.09.2012р. із фототаблицею; актом обстеження / дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.09.2012 № 03-30/204 та актом обстеження засміченої земельної ділянки з планом схемою складеним Держекоінспекцією у Харківській області.
Факт вивезення посліду саме відповідачем підтверджується актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта № 805 від 25.07.2012, постановою ДСЕС від 26.07.2012 № 96 про застосування адміністративно запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, розпорядженням головного державного санітарного лікаря Харківського району від 26.07.2012 № 657, постановою ДСЕС про накладення штрафу від 30.07.2012 № 326 щодо директора ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" ОСОБА_6, відповідно до яких, на момент перевірки, пташиний послід вивозивзя на територію підлеглу до підприємства, інформацією Пономаренківського сільського голови від 27.09.2012, актом депутатської комісії про порушення норм екологічного законодаства в с. Хороли від 28.09.2012.
Крім того, відповідно до п. 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яку затверджено Мінприроди від 27.10.1997 № 171 факти забруднення (засмічення) земель становлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адімністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Чинне природоохоронне законодавство не визначає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення чи вирок суду у кримінальному провадженні в якості єдиного (допустимого) доказу в підтвердження факту екологічного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області та просив визнати протиправними дії Держаної екологічної інспекції у Харківській області, які полягають у проведенні позапланової перевірки на підставі листа Харківської міжрайонної прокуратури від 13.09.2012р. № 04-48-462-12.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. № 2а-12993/12/2070 вимоги ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" задоволені.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015р. у справі № 2а-12993/12/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" до Державної екологічної інспекції у Харківській області за участю Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області про визнання дій незаконними відмовлено.
Зазначеною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду встановлено правомірність дій Державної екологічної інспекції у Харківській області при проведенні перевірки на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області.
До того ж, ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" є сільськогосподарським виробником, основним видом діяльності якого є виробництво яєць курячих.
При здійснення господарської діяльності, в процесі виробництва основної продукції (яєць курячих) на птахофабриці утворюється побічна продукція - курячий послід.
Судова колегія вважає безпідставними посилання суду першої інстанції про те, що зазначені акти Державної екологічної інспекції не доводять факту засмічення спірної земельної ділянки саме відповідачем.
Так, відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, дійсно, сам по собі акт Державної екологічної інспекції не доводить факту забруднення спірної земельної ділянки саме відповідачем, однак в сукупності з іншими наявними у справі доказами, які перелічені вище, досліджені апеляційним господарським судом та яким надано належну оцінку, судова колегія колегія вважає доведеним факт забруднення земельної ділянки саме підприємством відповідача.
Як встановлено вище, ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" здійснює господарську діяльність та спірну земельну ділянку використовує для розміщення відходів без оформлення правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою, дозволу на утворення лімітів відходів для зберігання на даних землях. Наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що на усій площі земельної ділянки площею 22 га розміщено відходи - курячий послід, товщиною від 20 см до 100 см, що мало наслідком знищення родючого шару ґрунту.
Відповідно до основного Законону Держави Україна - Конституції, а саме, статті 14, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Зазначена норм закріплена також у Земельному кодексі України та Кодексі Про надра.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про правомірність вимог прокурора щодо зобов'язання ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку,орієнтовною площею 22 га на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, яка незаконно використовується для зберігання відходів ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря".
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать : 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у відповідних відсотках.
Крім того, відповідно статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень сільських рад відноситься здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворення лісів.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення отримання та подальшого розподілу коштів між рівнями бюджету, які підлягають стягненню у тому числі за порушення вимог природоохоронного законодавства, Пономаренківською сільською радою відкрито в УДКСУ в Харківському районі рахунок № 33118381700454.
Отже, на Пономаренківську сільську раду покладено обов'язок здійснення коштролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, а також надходженням коштів за їх порушення.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає правомірними позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Кросс -пф "Зоря" до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду Пономаренківської сільської ради Харківського району суму шкоди завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в розмірі 837 224,60 грн. із зарахуванням на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області № 33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі з подальшим розмежуванням.
Зважаючи на викладене, рішення господарського суду Харківської області у даній справі не відповідає нормам матеріального та процесуального права, прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для справи, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Прокурору при зверненні з апеляційною скаргою відстрочено сплату судового збору (з урахуванням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2016р.) до 23.03.2016р.
На момент винесення постанови Харківським апеляційним господарським судом, прокуратурою не сплачено судовий збір за звернення з апеляційною скаргою та не надано відповідних доказів до Харківського апеляційного господарського суду .
Відповідно до п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання прокурором апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ст. 104, 105 ГПК України, -
Апеляційну скаргу прокуратури у Харківській області задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.11.15 у справі № 922/402/13-г скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ПАТ "Кросс -пф "Зоря" до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду Пономаренківської сільської ради Харківського району суму шкоди завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в розмірі 837 224,60 грн. із зарахуванням на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області № 33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі з подальшим розмежуванням.
Зобов'язати ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використавння стан земельну ділянку, орієнтовною площею 22 га на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, яка незаконно використовується для зберігання відходів ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря".
Стягнути з ПАТ "Кросс -пф "Зоря" на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області код отримувача 37999654, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за звернення прокурора з апеляційною скаргою в сумі 15154,00 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Повний текст постанови складено 28.03.16
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.