Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
29 березня 2016 року Справа № 927/197/16
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103",
вул. Дніпровська набережна, 19-А, м. Київ, 02081
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 16200
Про стягнення 29091,02грн.
Суддя Моцьор В.В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про стягнення 29091,02грн. боргу, з яких 25078,12грн. основної заборгованості, 3623,40грн. пені та 389,50грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №01/08/15-24 від 01 серпня 2015 року.
У судовому засіданні 16 березня 2016 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви та перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 16 березня 2016 року розгляд справи відкладався.
28 вересня 2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому представник просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних до 247,23грн. у зв'язку з уточненням розрахунку, також надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "ЦМК 103" (ідентичні клопотання надійшли на електронну адресу суду). Суд долучив документи до матеріалів справи.
Суд прийняв зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних до 247,23грн., оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач представників у судові засідання 16 березня 2016 року та 29 березня 2016 року не направив, про дату, час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд дійшов висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
Справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
01 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір оренди №01/08/15-24 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове платне користування нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме: складське приміщення площею 120 кв.м. (а.с. 25-28).
Майно передано в оренду за актом приймання-передачі від 01 серпня 2015 року (а.с. 29).
Згідно п.6.1 договору орендар сплачує орендодавцю плату за користування приміщенням орендну плату та додатково компенсує витрати по Сервісній угоді.
Відповідно до п.9.1 договору вартість оренди 1 кв.м. складського приміщення становить 33,00грн. з ПДВ на місяць. Розмір орендної плати складського приміщення за місяць складає: 3960,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 660,00грн.
01 жовтня 2015 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору, якою п.9.1 договору виклали в наступній редакції: "9.1 Вартість оренди 1 кв.м. становить 40,00грн. з ПДВ на місяць. Розмір орендної плати за місяць оренди 120 кв.м. площі приміщення складає: 4800,00грн. з урахуванням податку на додану вартість."
Оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз на місяць, не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата (п.9.3 договору).
Так, за період з 31 серпня 2015 року по 12 січня 2016 року сторони підписали акти виконання робіт (надання послуг): №784 від 31 серпня 2015 року на суму 3960,00грн; №901 від 30 вересня 2015 року на суму 3960,00грн; №1004 від 31 жовтня 2015 року на суму 4800,00грн.; №1175 від 30 листопада 2015 року на суму 4800,00грн.; №1353 від 31 грудня 2015 року на суму 4800,00грн.; №1 від 12 січня 2016 року на суму 1858,06грн. - всього на суму 24178,06грн. (а.с. 32-34).
Крім того, 01 січня 2016 року між тими ж сторонами укладено сервісну угоду №01/01/16-24С, відповідно до умов якої ТОВ "ЦМК 103" зобов'язався надавати, а ФОП ОСОБА_1 належним чином споживати, оплачувати послуги, зазначені в п. 2.1 угоди, та компенсувати або відшкодувати вартість послуг, що надаються та/або оплачуються ТОВ "ЦМК 103" у відповідності до договорів із спеціалізованими підприємствами, які необхідні для використання приміщення згідно його цільового призначення (надалі - послуги) (надалі - угода) (а.с. 37-38).
Згідно п.3.2, 3.5 угоди конкретний розмір компенсації розраховується щомісячно на підставі рахунків за фактично спожиті послуги, або у іншій термін, якщо це пов'язано з характером послуги. Компенсація (відшкодування витрат) за надані послуги здійснюється щомісячно у безготівковому порядку на банківський рахунок ТОВ "ЦМК 103" на протязі трьох днів з дати надання відповідного рахунку-фактури.
Сторони підписали акт виконання робіт (надання послуг) №2 від 12 січня 2016 року, відповідно до якого відшкодування витрат за електроенергію з 01 січня по 12 січня 2016 року становить 692,35грн., відшкодування витрат за електроенергію 30% перетікань з 01 січня по 12 січня 2016 року становить 207,71грн. - всього 900,06грн. (а.с.39).
У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно от. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
12 січня 2016 року сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору, якою припинили дію договору №01/08/15-24 від 01 серпня 2015 року з 12 січня 2016 року у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо оплати за користування приміщеннями. Крім того, в п.3 даної угоди ФОП ОСОБА_1 підтвердив наявність заборгованості в сумі 24178,06грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 30 зворотня сторона).
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
12 січня 2016 року сторони підписали акт приймання-передачі приміщення (а.с. 31).
Гарантійним листом від 20 січня 2016 року відповідач гарантував погашення заборгованості повністю протягом 10 днів до 31 січня 2016 року (а.с. 40).
Проте, на момент винесення рішення по справі відповідач доказів сплати заборгованості не надав.
Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за договором оренди №01/08/15-24 від 01 серпня 2015 року в сумі 24178,06грн. та по відшкодування витрат за електроенергію в сумі 900,06грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення 3629,92грн. пені за період з 11 серпня 2015 року по 22 лютого 2016 року та 247,23грн. 3% річних за період з 11 серпня 2015 року по 22 лютого 2016 року.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 16.1 договору сторони домовились, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язань, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо будь-який платіж (його частина) за даним договором буде прострочений орендарем, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати та відшкодуванню витрат за послуги електропостачання до приміщення.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3623,40грн. пені та 247,23грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів, які спростували б викладені позивачем обставини, не надав.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1378,00грн.
Керуючись ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16200, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" (вул. Дніпровська набережна, 19-А, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 38526690) 25078,12грн. основної заборгованості, 3623,40грн. пені, 247,23грн. 3% річних та 1378,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Моцьор