04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" березня 2016 р. Справа№ 910/32508/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.
за участю представників
від позивача: Гоголь О.Я. - дов. від 02.02.2016 року № 03-і/в
від відповідача: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2016 року
у справі № 910/32508/15 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" (м. Київ)
до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" (м. Київ) про стягнення 26 930 грн. 85 коп.
До господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Страхування" з позовом до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 26 930 грн. 85 коп.
Рішенням від 09.02.2016 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з АТ „СК „Нова" на користь АТ „СК „АХА Страхування" 26 930 грн. 85 коп. виплаченого страхового відшкодування та 1 218 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду з АТ „СК „Нова" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2016 року по справі № 910/32508/15 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 року АТ „СК „Нова" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/32508/15 у судовому засіданні за участю представників сторін на 24.03.2016 року.
В судове засідання 24.03.2016 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
В судовому засіданні 24.03.2016 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідки Відділення ДАІ з обслуговування Вишгородського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Київській області та постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 26.09.2014 року у справі № 760/18568/14-п, 24.08.2014 року о 19 год. 30 хв. на а/д Київ-Вишгород-Рівне 16 км ОСОБА_3, керуючи автомобілем Дачіа, д.н. НОМЕР_3, не дотримався безпечної дистанції, не переконався, що це буде безпечним, здійснюючи обгін на перехресті здійснив зіткнення з автомобілем Сітроен, д.н. НОМЕР_4, чим порушив п. 13.1, 14.6 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 26.09.2014 року у справі № 760/18568/14-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Сітроен, д.н. НОМЕР_4.
Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 14.10.2013 року № 268820Га/13к.
Згідно рахунку-фактури від 29.08.2014 року № J8500009753 вартість ремонту пошкодженого автомобіля Сітроен, д.н. НОМЕР_4 склала 31 236 грн. 61 коп.
Як вбачається зі страхового акту від 25.09.2014 року № 1.001.14.14100/VESKO27568 позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 26 930 грн. 85 коп.
Зазначені кошти в розмірі 26 930 грн. 85 коп. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 26.09.2014 року № 132507.
Статтею 27 Закону України „Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем Дачіа, д.н. НОМЕР_3, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю Сітроен, д.н. НОМЕР_4, керував ОСОБА_3.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля Дачіа, д.н. НОМЕР_3 була застрахована в Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова", про що було укладено договір (поліс) № АС/6758214 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля Дачіа, д.н. НОМЕР_3, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 26 930 грн. 85 коп.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 14.10.2013 року № 268820Га/13к вигодонабувачем є ПАТ КБ „Правекс-Банк", а в матеріалах справи немає будь-яких доказів того, що вигодонабувач відмовився від отримання страхового відшкодування.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такі посилання відповідача безпідставними, оскільки в листі від 16.02.2015 року № АХА-1460 АГ позивач направив відповідачу копію листа вигодонабувача (п. 13 додатку), а під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував проти позову з цих підстав.
Позивач до відзиву на апеляційну скаргу долучив копію листа ПАТ КБ „Правекс-Банк", відповідно до змісту якого водій автомобіля Сітроен, д.н. НОМЕР_4, ОСОБА_4 виконав усі зобов'язання за кредитним договором від 14.10.2013 року № 048RNCA132870001 в зв'язку з чим договір застави припинив свою дію.
Колегія суддів приймає даний доказ в порядку ст. 101 ГПК України, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не ставив питання щодо правомірності виплати страхового відшкодування на СТО замість вигодонабувача і необхідності в дослідженні цієї обставини не було.
Так як майнові інтереси ПАТ КБ „Правекс-Банк" на момент перерахунку страхового відшкодування були задоволені, то у страховика були відсутні перешкоди в перерахуванні страхового відшкодування на СТО для здійснення ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги АТ „СК „АХА Страхування" до АТ „СК „Нова" є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2016 року у справі № 910/32508/15 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2016 року у справі № 910/32508/15 залишити без змін.
3. Справу № 910/32508/15 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
С.А. Гончаров