29.03.2016 Справа № 904/1341/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Євстигнеєва О.С. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.
розглянувши апеляційну скаргу та заяву про відстрочення сплати судового збору публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Промекономбанк» ОСОБА_1 (м. Київ) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. у справі №904/1341/16
за позовом: публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» (м. Донецьк)
до: товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Буд ІІІ» (с. Партизанське Дніпропетровської області)
про: витребування майна з чужого незаконного володіння (ухвала про повернення позовної заяви)
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року у справі №904/1341/16 (суддя Рудь І.А.) повернуто без розгляду позовну заяву і додані до неї документи публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» (м. Донецьк) до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Буд ІІІ» (с. Партизанське Дніпропетровської області) про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду встановлено, що до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору, що в силу п. 3 ст. 97 ГПК України є підставами для повернення апеляційної скарги.
В заяві про відстрочення сплати судового збору в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Промекономбанк» просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на вищенаведену ухвалу господарського суду, посилаючись на відкриту процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Промекономбанк» та тяжке фінансове становище банку. На підтвердження майнового становища надано довідку про заборгованість по заробітній платі у сумі 1625395,12 грн. станом на 19.02.2016р. та довідку про залишки грошових коштів на рахунку №32077103301026 у сумі 1559,43 грн. станом на 19.02.2016р.
За приписами ч.1. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. N 3674-VI (із змінами і доповненнями), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Зі змісту ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається право суду, а не обов'язок щодо відстрочки або розстрочки сплати судового збору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Це проявляється і в тому, що згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Натомість, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що позивач не надав на підтвердження своїх доводів належних і допустимих доказів, як зокрема, офіційна фінансова звітність: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, відомості про залишки грошових коштів на інших рахунках банку або відсутність інших рахунків.
У заяві про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище банка зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Крім того, в заяві звернуто увагу на те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку до 01.09.2015р.відносилась до пільгових категорій та була звільнена від сплати судового збору. Тим самим особа сама визнає той факт, що в даному випадку судовий збір сплачується Фондом.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Статтею 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За викладених обставин посилання скаржника на тяжкий майновий стан банку є необґрунтованим, оскільки даний Фонд призначається у неплатоспроможного банку.
В порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору. Оскільки клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, правові підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, а отже клопотання задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене не вбачається підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI, ст.ст. 3, 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд -
Відмовити публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Промекономбанк» в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Промекономбанк» ОСОБА_1 (м. Київ) в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. у справі №904/1341/16.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Промекономбанк» ОСОБА_1 (м. Київ) повернути заявникові без розгляду.
Додаток: апеляційна скарга №236 від 18.03.2016р. з додатками на 23 аркушах.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_4