28.03.2016 року Справа № 912/3775/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання: Петровська А.В.,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 02.06.2015 р.,
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 10 від 12.01.2016 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Актабанк" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2015р. у справі
за позовом приватного підприємства "Агростар", с.Голикове, Олександрійський район, Кіровоградська область
до публічного акціонерного товариства "Актабанк", м.Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічного акціонерного товариства "2-й ім.Петровського цукровий завод", смт.Олександрівни, Олександрівського району, Кіровоградської області
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2015 р. у даній справі (суддя Колодій С.Б.) заяву приватного підприємства "Агростар" про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволено; вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.08.2015 року зареєстрованим в реєстрі за № 1693, до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням законної сили.
Згадана ухвала обґрунтована посиланням на те, що не прийняття судом заходів по забезпеченню позову, може призвести до не виконання рішення суду в майбутньому.
Не погодившись з даною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Актабанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати.
На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що позивачем у заяві про забезпечення позову згідно ст.43-3 ГПК України не зазначено обставин, якими він обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів та не додано жодних документів та доказів як того вимагають норми даної статті.
У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство «Агростар» вважає, що ухвала господарського суду є законною та ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Треті особи не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що неявка представників третіх осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду даної апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженої ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Агростар" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 29.09.2015 р. про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинений 13.08.2015 р. та зареєстрований в реєстрі за номером 1693, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням ст.88 Закону України «Про нотаріат» та п.2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, оскільки позивачу не направлялось відповідних повідомлень про усунення порушення, сума заборгованості не може вважатись безспірною, виконавчий напис вчинено з порушенням строків, визначених чинним законодавством.
Одночасно позивачем подано до господарського суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.08.2015 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1693 до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням законної сили.
Згадана заява мотивована посиланням на те, що необхідність забезпечення позову позивач пояснює тим, без вжиття заходів забезпечення позову, до закінчення розгляду справи, може відбутись фактичне виконання виконавчого напису, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду і є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Згідно з п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, і, як передбачено ст.90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.09.2015 р. відкрито виконавче провадження з виконання спірного виконавчого напису.
Таким чином, існує ймовірність примусової реалізації предмета застави - рухомого майна, що належить на праві власності позивачу.
Враховуючи те, що предметом позову є вимога про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за цим виконавчим написом відповідає зазначеній в законі меті щодо вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням того, що не вжиття саме такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі.
Колегія суддів вважає, що вживаючи заходи щодо забезпечення позову, господарський суд першої інстанції надав належну правову оцінку предмету позову, з'ясував відповідність виду забезпечення позову з позовними вимогами та дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
З урахуванням наведеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -
У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Актабанк" відмовити.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2015 р. у справі №912/3775/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді І.М.Науменко
ОСОБА_4