22 березня 2016 року Справа № 915/141/16
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 21.03.2016 р. № 51/25,
від відповідача представник у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Миколаївського районного відділу УМВС України в Миколаївській області,
54036, вул. Очаківська, 164, м. Миколаїв,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Дизель Плюс”,
54020, вул. 7-а Поперечна, 3/4, м. Миколаїв,
про стягнення заборгованості у сумі 41580 грн. за договором поставки від 17.05.2012 р. № 0338/T, -
Миколаївським районним відділом УМВС України в Миколаївській області, (далі - Миколаївський райвідділ міліції) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Дизель Плюс” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 41580 грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ними договором поставки від 17.05.2012 р. № 0338/T, а саме, зобов'язань щодо поставки оплаченого обсягу нафтопродуктів після жовтня 2012 року, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 18.02.2016 р. порушено провадження в даній справі.
Від ТОВ “Дизель Плюс” представник у судове засідання не з'явився, поштове відправлення з ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 02.03.2016 р. повернуто до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання, але суд виходить с того, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, так як ухвалу суду в даній справі направлено на адресу, за якою відповідача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Вислухавши думку представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно умов укладеного сторонами договору від 17.05.2012 р. № 0338/T та специфікації від 17.05.2012 р. № 1, яка є додатком № 1 до договору, ТОВ “Дизель Плюс” (продавець) зобов'язалося в обумовлені строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність позивача нафтопродукти, а саме: бензин А-80 заправка - 1400 л. на суму 14210 грн., бензин А-92 заправка - 3780 л. на суму 41580 грн., бензин А-95 заправка - 1400 л. на суму 15820 грн., загальною вартістю 71610 грн., а Миколаївський райвідділ міліції (покупець), в свою чергу, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити цей товар (п.п. 1.1, 3.4 договору, п. 1 специфікації).
Відповідно до умов договору, товар поставляється покупцеві партіями в автотранспорт позивача на автозаправних станціях продавця (перелік яких на вимогу позивача надається відповідачем) згідно талонів на товар. Талони мають термін дії, який зазначено у специфікації та видатковій накладній. Товар переходить у власність покупця в момент завантаження товару в будь-який автотранспортний засіб покупця та підписання покупцем відповідної видаткової накладної покупця (п.п. 2.1, 2.3 договору).
Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку та видаткової накладної (пп. 3.4 договору).
Строк дії договору до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору (пп. 7.1 договору).
Миколаївський райвідділ міліції згідно специфікації, видаткової накладної від 17.05.2012 р. № РНП-001313 та виставленого ТОВ “Дизель Плюс” рахунку-фактури від 17.05.2012 р. № ДП-0001378 оплатив відповідачу повну вартість бензину в сумі 71610 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.05.2012 р. № 84 (ас. 15).
ТОВ “Дизель Плюс” з моменту укладення договору і по жовтень 2012 року відпускав рідкі нафтопродукти за талонами на АЗС для заправки автомобілів, що перебувають на балансі Миколаївського райвідділу міліції, проте в жовтні 2012 року припинив прийом талонів, унаслідок чого недопоставленими залишилися нафтопродукти на суму 41580 грн.
Дана обставина підтверджується копією інвентаризаційного опису талонів на товар станом на 01.11.2015 р., а також копіями невикористаних талонів на товар (а.с. 44 - 88).
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, Миколаївський райвідділ міліції звернувся до ТОВ “Дизель Плюс” з претензією від 10.10.2015 р. № 1424 про повернення сплачених грошових коштів, направлення якої підтверджується копією опису вкладання в цінний лист та фіскальним чеком поштового відділення з від 01.12.2015 р.
Претензія ТОВ “Дизель Плюс” залишена без реагування та виконання.
Виходячи із змісту умов договору, суд вважає, що Миколаївський райвідділ міліції, оплативши за вказаних обставин грошові кошти в сумі 71610 грн., здійснив попередню оплату вартості товару, який підлягав поставці за укладеним між сторонами договором.
Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторонами у договорі не встановлено іншого порядку виконання умов укладеного договору поставки, ніж визначено законодавством України, а тому у спірних правовідносинах належить застосовувати загальні положення про купівлю-продаж.
У відповідності до положень цивільного законодавства України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.ч.1,2 ст. 693 ГК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Дизель Плюс” грошових коштів у сумі 41580 грн. є обґрунтованими і їх належить задовольнити повністю.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, витрати Миколаївський райвідділ міліції на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 29.12.2015 р. № 531 у сумі 1378 грн. належить відшкодувати за рахунок ТОВ “Дизель Плюс”.
У судовому засіданні 22.03.2016 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Миколаївського районного відділу УМВС України в Миколаївській області задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Дизель Плюс”, 54020, вул. 7-а Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 33853841, на користь Миколаївського районного відділу УМВС України в Миколаївській області, 54036, вул. Очаківська, буд.164, м. Миколаїв, Миколаївська обл., ідентифікаційний код 08674382, грошові кошти в загальній сумі 41580 (сорок одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн. - попередня оплата товару, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 28.03.2016 р.
Суддя Ю.М. Коваль.