79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.03.2016р. Справа № 914/574/16
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про:стягнення 25000 грн. 00 коп. штрафу
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Герасименко В. С.
Представники:
Позивача:Якимів О. М. - представник (довіреність від 02.01.2016 р. № 02/16)
Відповідача:не з'явився
01.03.2016 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 604 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25000 грн. 00 коп. штрафу.
Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 01.09.2015 р. у справі № 914/2164/15.
Ухвалою суду від 02.03.2016 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.03.2016 р.
Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
24.03.2016 р. до суду за вх. № 12626/16 від представника позивача поступило повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного повідомлення долучено банківську довідку від 23.03.2016 р. вих. № В-005/105 про поступлення на рахунок ТзОВ «Тропік» від ФОП ОСОБА_1 коштів за період з 01.09.2015 р. по 22.03.2016 р.
Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовні заяві та поясненнях.
Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи), причин неявки представника в судове засідання не повідомив.
Підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.09.2015 р. у справі № 914/2164/15 затверджено мирову угоду, укладено 01.09.2015 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тропік» (копію ухвали долучено до матеріалів справи). Зазначена ухвала набрала законної сили. Ухвала про затвердження мирової угоди не містить всіх даних, зазначений у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у такій не зазначено дати набрання законної сили та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а отже така ухвала не має статусу виконавчого документі у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до умов мирової угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 дійшли згоди про те, що сума грошових коштів що пі підлягає сплаті фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Тропік» становить 25000 грн. (п. 1). Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 під час підписання даної мирової угоди та винесення господарським судом Львівської області ухвали про затвердження даної мирової угоди зобов'язується сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» грошові кошти у розмірі 25000 грн. протягом 30 календарних днів з дати підписання даної мирової угоди та винесення господарським судом Львівської області ухвали про затвердження даної мирової угоди (п. 2). Після підписання мирової угоди та затвердження цієї мирової угоди судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» відмовляється від частини позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму 45649,28 грн. (п. 3).
Судом встановлено, що мирова угода підписана сторонами 01.09.2015 р. та цього ж дня затверджена ухвалою господарського суду Львівської області у справі № 914/2164/15.
Таким чином, відповідно до п. 2 мирової угоди, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 25000 грн. до 01.10.2015 р. включно.
Порушуючи умови мирової угоди, відповідач здійснив оплату позивачу лише 22.10.2015 р., що підтверджується довідкою відділення № 5 ПАТ «Банк Восток» від 23.03.2016 р. вих. № В-005/105 (долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 5 мирової угоди, у разі не виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 умов даної мирової угоди він зобов'язаний сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» штраф у розмірі 25000 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем порушено умови мирової угоди щодо сплати заборгованості у строк, встановлений у мировій угоді, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 25000 грн. штрафу.
Станом на час розгляду справи, відповідач проти позову не заперечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Статтею 78 ГПК України встановлено, що одним із засобів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка визначає їх права та обов'язки щодо предмету позову та затверджується ухвалою суду.
За своєю суттю мирова угода встановлює волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спірних правовідносин між сторонами та припинення провадження у справі.
В силу статей 11, 202 Цивільного кодексу України, затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 599, 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав умов мирової угоди у встановлений строк, а отже, відповідно до п. 5 мирової угоди, зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 25000 грн.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Перевіривши обставини справи, дослідивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25000 грн. 00 коп. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним доручення від 19.02.2016 р. № 0100033316.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 11, 202, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25000грн. 00коп. штрафу - задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 82100; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 20831737) 25000 грн. 00 коп. штрафу та 1378 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Цікало А.І.