"25" березня 2016 р.Справа № 916/387/16
За позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод "
про стягнення 224 937, 05 грн.
Суддя господарського суду
Одеської області Грабован Л.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги від 18.02.2016р.;
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" (далі - ПАТ „Одеський нафтопереробний завод") про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 224 937, 05 грн., посилаючись на норми ст.ст. 47, 95, 116-117, 233 Кодексу законів про працю України, Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001р., Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2016р. (т. 1 а.с. 1) було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.03.2016р. У зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних судом документів, необхідних для розгляду справи, розгляд справи було відкладено ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2016р. на 25.03.2016р. (т. 1 а.с. 24-25).
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про дату та місце проведення судових засідань, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 21) та рекомендоване повідомлення про повернення поштового відправлення (т. 1 а.с. 29-30), до якого додано довідку органу зв'язку про причину повернення поштового конверту направленого на адресу відповідача «за закінченням терміну зберігання". Вимоги ухвал суду від 22.02.2016р., від 11.03.2016р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне:
Відповідно до наказу № 579-П від 18.11.2014р. (т. 1 а.с. 9) про припинення трудового договору з працівником (звільнення) ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника установки ізомеризації за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що свідчить запис у трудовій книжці (т. 1 а.с. 10-11).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27.04.2015р. по справі № 523/20619/14-ц (т. 1 а.с. 14) позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексації, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 96 233, 71 грн.
На виконання вказаного рішення Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист 19.05.2015р. (т. 1 а.с. 15).
Постановою Другого Суворовського ВДВС ОМУЮ від 29.05.2015р. ВП № 47701290 (т. 1 а.с. 34) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 19.05.2015р.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.06.2015р. (т. 1 а.с. 33) прийнято до виконання виконавче провадження № 47701290 з примусового виконання виконавчого листа від 19.05.2015р.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.06.2015р. (т. 1 а.с. 32) приєднано виконавче провадження № 47701290 з примусового виконання виконавчого листа від 19.05.2015р.
За розрахунком позивача, здійсненого на підставі довідки, виданої Публічним акціонерним товариством „Одеський нафтопереробний завод" та підписаної керівником ОСОБА_5, про середню заробітну плату (доходів) № 247 від 20.11.2014р. (т. 1 а.с. 12) невиплачений дохід після утримання податків за серпень 2014р. становить 6 450, 83 грн., за вересень - 15 384, 42 грн., за жовтень 2014р. - 9 501, 02 грн., за листопад 2014р. - 14 275, 32 грн., та всього невиплачений дохід після утримання податків - 45 611, 59 грн.; сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з лютого 2015р. по січень 2016р. становить: 45 611, 59 грн. Х (105, 3% Х 110, 8 % Х 114, 0% Х 102, 2% Х 100, 4% Х 99, 0% Х 99, 2% Х 102, 3% Х 98, 7% Х 102, 0% Х 100, 7% Х 100, 9%) = 63 972 грн.
За розрахунком позивача, здійсненого на підставі розрахункового листа (т. 1 а.с. 13) сума доходу ОСОБА_1 за вересень 2014р. після утримання податків складає 19 533, 53 грн., за жовтень 2014р. - 11 960, 00 грн.; весь час затримки розрахунку за період з 20.03.2015р. по 18.02.2016р. становить 230 робочих днів, таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку становить 699, 85 грн. Х 230 днів = 160 965, 05 грн.
Таким чином, сума заборгованості Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" перед ОСОБА_1 становить 224 937, 05 грн.
Причиною виникнення спору та відповідно предметом позову стала вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з урахуванням індексу інфляції. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а саме звільнення позивача та невиплата заборгованості по заробітній платі.
Докази, надані позивачем на підтвердження викладених у позові обставин свідчать про те, що вказані обставини мали місце, та підтверджують наявність заборгованості в сумі 224 937, 05 грн. Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин не виявлено.
Виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд кваліфікує відносини сторін як трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Однак, з врахуванням факту порушення справи №916/4747/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" згідно комп'ютерної програми „Діловодство спеціалізованого суду", справа № 916/387/16 розглядається господарським судом Одеської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Положеннями ст. 34 Закону України „Про оплату праці" передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (далі - Порядок), компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно ч. 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру заробітна плата (грошове забезпечення).
Ч. 4 Порядку передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до ч. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 63 972 грн. за період з лютого 2015р. по січень 2016р., суд встановив, що розрахунок позивачем зроблений згідно положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159.
Розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки за період з 20.03.2015р. по 18.02.2016р. в сумі 160 965, 05 грн. суд встановив, що розрахунок позивачем зроблений відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100.
Положеннями ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторона посилається, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим з Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з урахуванням індексу інфляції в розмірі 224 937, 05 грн.
Враховуючи положення абз. 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України, положення п.4.5. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України", відповідно до яких, у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору, тому витрати по сплаті судового збору в сумі 3 374, 06 грн. поклада.ться на відповідача.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 12, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Задовольнити позов повністю.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 00152282) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з урахуванням індексу інфляції в розмірі 224 937 (двісті двадцять чотири тисячі дев'ятсот триста сім) грн. 05 коп.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 00152282) в дохід Державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ - 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 374 (три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 06 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене у порядку, встановленому ст. 91 ГПК України.
Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 29 березня 2016 р.
Копію рішення надіслати відповідачу.
Суддя Л.І. Грабован