ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.03.2016Справа №910/3036/16
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 775,28 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 3817/18 від 16.12.2015 р.;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 775,28 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 квітня 2015 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 99614а5х, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.
24.06.2015 р. в місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.07.2015 р. ОСОБА_3 визнано винними у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 6 775,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 185296 від 15.07.2015 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Mazda, д.н. НОМЕР_3, на момент ДТП, застрахована у товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", згідно полісу № АІ/3258691.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу претензію на суму 6 775,28 грн. вих. № ЛВ0018635 від 03.11.2015 р.
Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2016 р.
10.03.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла витребувана інформація.
21.03.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2016 року.
У судове засідання 22.03.2016 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.02.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36586781, але 22.03.2016 до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до абзацу 2 підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
27 квітня 2015 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 99614а5х, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до довідки № 66872294 про дорожньо-транспортну пригоду, 24.06.2015 р. в місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва № 760/12526/15-п3-3897/15 від 13.07.2015 р. ОСОБА_3 визнано винними у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до рахунку-фактури № БА-0010310 від 13 липня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 8 455,28 грн.
Страховик 14 липня 2015 року склав страховий акт № 1/003/15/09216/VESKO15526 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 6 775,28 грн.
На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 6 775,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 185296 від 15.07.2015 року.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Mazda, д.н. НОМЕР_3, на момент ДТП, застрахована у товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", згідно полісу № АІ/3258691, франшиза- 0,00 грн.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу претензію на суму 6 775,28 грн. вих. № ЛВ0018635 від 03.11.2015 р., отримана останнім 13.11.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03049 04001901.
Позивач в подальшому направив листа вих.. № ЛВ0020501 від 16.02.206 р., як доповнення до претензії вих.. № ЛВ0018635 від 03.11.2015 р.
Вимоги відповідач не виконав.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Hyundai, д.н. НОМЕР_4, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДРПОУ 35265086) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в порядку регресу в розмірі 6 775 (шість тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 28 коп., судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 29.03.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий