"29" березня 2016 р.Справа № 916/280/16
За позовом: Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр”, м. Одеса
до відповідача: Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”, м. Одеса
про розірвання договору
та за зустрічним позовом: Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”
до Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр”
про стягнення 1 479 414,08 грн.
Суддя Лепеха Г.А.
Представники сторін:
Представники :
Від Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” - ОСОБА_1, за довіреністю;
Від Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” - ОСОБА_2, за довіреністю.
У судових засіданнях оголошувалась перерва від 09.03.2016р. до 17.03.2016р.; від 17.03.2016р. до 22.03.2016р., від 22.03.2016р. до 29.03.2016р. за правилами ст.77 ГПК України.
Представниками сторін подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.
Клопотання судом прийнято та задоволено.
СУТЬ СПОРУ: Приватний вищий навчальний заклад „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” (Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (Відповідач) про розірвання договору.
Згодом, Позивач звернувся до суду з заявою, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про зміну предмету позову, а саме про визнання ОСОБА_3 до договору бербоут - чартеру від 30.04.2014р. недійсним.
Відповідачем надано відзив на позов, відповідно до якого заперечує в його задоволенні у повному обсязі, з підстав вказаних у відзиві.
В свою чергу, Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” звернулась до суду з зустрічним позовом в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про стягнення заборгованості відповідно до ОСОБА_3 до договору бербоут - чартеру від 30.04.2014р., витребування у Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” предмету договору та уточненням до нього.
Представник Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” не визнає зустрічний позов у повному обсязі, з підстав зазначених у запереченні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2016р. зустрічну позовну заяву Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” до Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” про стягнення 1 479 414,08 грн. та витребування у відповідача предмету договору (№ОД-2703 від 31.03.2009р.) навчально-тренажерного судна „Лісозаводськ”, прийнято до розгляду зі зміненим позовом Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” по справі №916/280/16.
До господарського суду надійшло клопотання Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” про залишення вимог по зустрічному позову, а саме витребування у Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” предмету договору №ОД-2703 від 30.03.2009р. навчально-тренажерного судна "Лісозаводськ" - без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив:
30.04.2014р. між Позивачем та Відповідачем було укладено ОСОБА_3 до Договору Бербоут-чартер №ОД-2703 від 31.03.2009р.
ОСОБА_3 є невідємною частиною договору Бербоут-чартер №ОД-2703 і вступає в силу з 01.05.2014р.
ОСОБА_3 внесено наступні зміни до договору Бербоут-чартеру від 31.03.2009р. №ОД-2703:
- в бокс 21: "Строк дії чартера (ст.2) 5 (п'ять) років + 12 (дванадцять) місяців +12 (дванадцять) місяців + 12 (дванадцять)місяців + 12 (дванадцять) + 12 (дванадцять)місяців.
- в бокс 22: "Ставка фрахту (ст.11)11688,31 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім доларів тридцять один цент)доларів США. Застосовується додаткова ст.34.
Всі інші умови Договору Бербоут-чартеру від 31.03.2009р., які не зачіпаються даним ОСОБА_3, залишаються незмінними і сторони підтверджують зобов'язання по ним.
У відповідності до умов вищевказаного договору судновласник Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” передає фрахтувальнику приватному вищому навчальному закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” у фрахт навчальне тренажерне судно „Лісозаводськ” (стяг Україна, регістровий тоннаж 8527БРТ, дата і місто побудови: Польща, 1960р.) терміном на п'ять років.
На підставі акту приймання-передачі від 30.04.2009р. перевірено технічний стан та проведена передача завірених копій документів на судно.
В обгрунтування позовної заяви Позивач посилається на те, що відповідно вказаного акту приймання-передачі передано не оригінали, а лише копії документів на судно, що суперечить приписам ст. 35 Кодексу торгівельного мореплавства України.
Разом з тим, деякі вищезазначені документи на судно закінчили термін своєї дії у 2013р., що на думку Позивача позбавило можливості користуватись судном у повній мірі.
Однак, позивачем не заперечується той факт, що з моменту отримання судна за актом приймання-передачі від 30.04.2009р. Позивач жодного разу не звертався до Відповідача з приводу неможливості реалізації своїх прав за договором, а також погоджувався з усіма істотними умовами ОСОБА_3 при його укладанні.
Крім того, Позивачем не наведено жодного доказу порушення саме умов ОСОБА_3 до договору бербоут - чартеру від 30.04.2014р., тобто відсутні підстави для визнання його недійсним.
Також, судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 30.04.2009р., який міститься в матеріалах справи, судно „Лісозаводськ” знаходиться в несамохідному стані, при цьому головний двигун та гребні гвинти демонтовані.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що вимоги Позивача є необґрунтованими, надуманими не підтверджуються відповідними доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Поряд з цим, Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” звернулась до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості по ОСОБА_3 до договору бербоут - чартеру від 30.04.2014р.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період 01.04.2014р. - 24.02.2016р. заборгованість Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” перед Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” становить 1 655634,17 грн.
Згідно умов договору бербоут - чартеру, валюта і порядок оплати - гривня, щомісячно на протязі 5 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку Судовласником або відповідно до ст. 11.
ОСОБА_3 до договору бербоут - чартеру від 30.04.2014р. укладений між Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” та Приватним вищим навчальним закладом „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” передбачає ставка фрахту (ст.11)11688,31 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім доларів тридцять один цент) доларів США. Застосовується додаткова ст.34 (Бокс 22).
Отже, Приватним вищим навчальним закладом „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” оплату згідно договору не здійснено, відповіді на звернення Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” щодо узгодження взаєморозрахунків не отримано, про що надано лист-звернення та повідомлення про вручення поштових відправлень.
Згідно ст. 203 кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.
Відповідно до ст. 212 кодексу торговельного мореплавства України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.
Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин суд доходить до висновку, що вимоги Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” за зустрічним позовом є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Щодо заяви Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” про забезпечення зустрічного позову, шляхом накладання арешту на всі грошові кошти Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр”, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно із приписами ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
В п.1 ч.1 ст.67 ГПК України закріплено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011р. № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проаналізувавши вищевикладене, обов'язкові для забезпечення позову умови, наявні на теперішній час у матеріалах справи документи не підтверджують існування обставини, які можуть ускладнити виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі.
Відтак, у задоволенні заяви про забезпечення позову Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” слід відмовити.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” - відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” - задовольнити.
3. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” (65026, м. Одеса, вул. Пастера,16, код 25421352) на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код, 01125614) заборгованість в сумі 1 655 634 (один мільйон шістсот п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 17 коп.
4. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу „Інститут післядипломної освіти „Одеський морський тренажерний центр” (65026, м. Одеса, вул. Пастера,16, код 25421352) на користь Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код, 01125614) 24 834 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Відмовити Державній судноплавній компанії „Чорноморське морське пароплавство” у задоволені заяви про забезпечення зустрічного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2016 р.
Суддя Г.А. Лепеха