"23" березня 2016 р. Справа № 916/427/16
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (21-й км Старокиївського шосе, буд.30А, Комінтернівський район, Одеська область, 65025)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" (вул. 2-а Московська, буд.№21, корпус 1, м.Дмитров, Московська область, Російська Федерація, 141800; адреса представника: ОСОБА_2, вул. Розумовська, 23, м.Одеса)
про стягнення 23975000,00 російських рублів (еквівалент 8396764,25 грн.)
Суддя Бездоля Д.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 20.10.2015 №201015;
Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 19.02.2016 б/н;
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення з останнього 23975000,00 російських рублів (еквівалент 8396764,25 грн.) основного боргу.
Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості товару, переданого у його власність позивачем за контрактом від 06.11.2015 № 0611-01/15, укладеним між сторонами.
Відповідач позов позивача визнав повністю, про що подав суду відповідну заяву.
Ухвалою суду від 26.02.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 14.03.2016 о 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні 14.03.2016 судом була оголошена перерва до 23.03.2016 о 15 год. 00 хв.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -
28.05.2015 між позивачем та ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин” був укладений договір зберігання № 15/5-хр/69 зі строком дії до 31.07.2015, згідно з умовами якого ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин” зобов'язався зберігати переданий йому позивачем товар - асфальтозмішувальну установку ДС-16863, заводський № 30, та повернути вказаний товар збереженим.
Додатковою угодою від 30.07.2015 від 30.07.2015 до договору зберігання від 28.05.2015 № 15/5-хр/69 були внесені зміни, зокрема продовжено строк дії договору до 27.11.2015.
06.11.2015 між сторонами був укладений контракт № 0611-01/15 (далі - контракт), за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у власність та оплатити обладнання: ДС-16863 установка асфальтозмішувальна, заводський № 30, виробник: ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин” (далі - товар), вартістю 23975000,00 російських рублів.
Згідно п.п. 3.1., 3.2. контракту оплата за товар здійснюється банківським переводом безготівкових коштів у валюті контракту відповідачем на рахунок позивача. Товар має бути оплачений протягом 40 днів з дати митного оформлення для експорту (виписки вантажної митної декларації).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. контракту умови поставки товару визначаються сторонами на умовах FCA-Кременчук, згідно з Інкотермс 2000. Позивач зобов'язався здійснити поставку товару до 15.12.2015. Право власності на товар переходить до відповідача з дати поставки.
Згідно з 8.2. контракту якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, то спір підлягає розгляду господарським судом Одеської області відповідно до матеріального та процесуального права України.
Відповідно до п. 10.1 контракту цей контракт набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
До контракту сторонами була підписана специфікація від 06.11.2015 № 1, в якій сторони узгодили, що вантажовідправником товару є ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин”, а вантажоодержувачем - ТОВ „САНТЕХ-АЛЬЯНС”.
Листом (вих. № 2511/27 від 25.11.2015) позивач звернувся до ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин” з проханням відвантажити товар по контракту за наступними реквізитами: станція призначення - Силікатна (Московської з/д) - 191000; продавець - позивач, покупець - відповідач; вантажовідправник - ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин”; вантажоодержувач - ТОВ „САНТЕХ-АЛЬЯНС” (121357, Російська Федерація, м. Москва, вул. Ватутіна, б. 14, корпус 1, приміщення ІІ, код 17632968).
Згідно з умовами, узгодженими сторонами у специфікації до контракту, ПАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин” (як вантажовідправник) відвантажив ТОВ „САНТЕХ-АЛЬЯНС” (як вантажоодержувачу) товар вартістю 23975000,00 російських рублів, який перебував у нього на зберіганні за договором зберігання від 28.05.2015 №15/5-хр/69, укладеним з позивачем, що підтверджується митною декларацією з доповненнями №№ 1, 2 за формою МД-2 від 27.11.2015, залізничними накладними від 27.11.2015 №№ 43471234, 43471366, 43471226, 43471267, 43471457, 43471333, 43471325, 43471127, 43471481, 43471382, 43471424, 43471309, 43471184, 43471358 та визнається сторонами.
08.12.2015 ТОВ „САНТЕХ-АЛЬЯНС” передав товар за контрактом відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 08.12.2015 та визнається сторонами.
Проте відповідач за вказаний товар з позивачем до цього часу не розрахувався, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.
Станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за контрактом становить 23975000,00 російських рублів (еквівалент 8396764,25 грн.), що визнається обома сторонами.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про міжнародне приватне право” у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право” зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про міжнародне приватне право” сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Як встановлено судом у п. 8.2. контракту сторони погодили, що якщо вони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, то спір підлягає розгляду господарським судом Одеської області відповідно до норм матеріального та процесуального права України.
Таким чином, спір у даній справі підсудний господарському суду Одеської області та має бути вирішений із застосуванням норм законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 530, 610, 629 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом відповідач порушив зобов'язання з оплати товару, переданого йому позивачем у власність за контрактом, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за цим контрактом становить 23975000,00 російських рублів (еквівалент 8396764,25 грн.), а отже позов позивача ґрунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавству України, а тому підлягає задоволенню судом.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДОРЛІДЕР" (вул. 2-а Московська, буд.№21, корпус 1, м.Дмитров, Московська область, Російська Федерація, 141800; основний державний реєстраційний номер 1145007000577, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (21-й км Старокиївського шосе, буд.30А, Комінтернівський район, Одеська область, 65025, код 01353551) 23975000,00 (двадцять три мільйони дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч) російських рублів 00 коп. (еквівалент 8396764,25 грн.) та 126469 (сто двадцять шість тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 32 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 28.03.2016.
Суддя Д.О. Бездоля