"21" березня 2016 р.Справа № 916/105/16
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Андрущенко С.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2016р.);
Від відповідача: ОСОБА_2 (на підставі посвідчення № 248 від 08.08.2012р.)
ОСОБА_3 (на підставі посвідчення № 244 від 10.04.2012р.)
ОСОБА_4 (на підставі посвідчення № 224 від 03.11.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Одесагаз” до відповідача відділу освіти Івановської районної державної адміністрації, про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 114 869,16 грн., -
Суть спору: 15.01.2016р. Публічне акціонерне товариство „Одесагаз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_5 освіти Івановської районної державної адміністрації про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 611 030,69 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
08.02.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні 14.03.2016 р. представником позивача надано доповнення до позовної заяви (зменшення позовних вимог), відповідно до якого, позивач просить стягнути з відповідача 6 946,72 грн. - 3% річних, 100 591,37 грн. - пені та 7 331,07 грн. - інфляційного збільшення.
21.03.2016р. позивачем було надано суду відзив на доповнення до позовної заяви, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.03.2016р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
22.02.2013р. між Іванівським Управлінням експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (надалі - Постачальник, ПАТ "Одесагаз") та Ввідділом освіти Іванівської райдержадміністрації (надалі - Споживач) було укладено договір на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №9 (надалі - договір 1) за яким Постачальник зобов'язується надати Споживачу послугу з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами (п.1.1. договору).
Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з корректором та розташовані за визначеними адресами (п.1.2. договору 1).
За приписами п. 4.1. Договору 1, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).
Відповідно до п. 4.5. Договору 1, розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8-00 годин першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно.
З умовами п.4.6 Договору 1, оплата за постачання та транспортування природнього газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу.
У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.2.2. договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2013р. (п.10.1. договору 1).
21.02.2014р. між Іванівським Управлінням експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (надалі - Постачальник, ПАТ "Одесагаз") та Ввідділом освіти Іванівської райдержадміністрації (надалі - Споживач) було укладено договір на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №9 (надалі - договір 2) за яким Постачальник зобов'язується надати Споживачу послугу з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п.2.1. договору 2).
Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з корректором та розташовані за визначеними адресами (п.2.3. договору 2).
Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 годин першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно (п.п.5.1., 5.5. договору 2).
З умовами п.5.6 Договору 2, оплата за постачання та транспортування природнього газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу.
У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пп.7.2.1. договору 2).
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2014р. (п.11.1. договору 2).
09.02.2015р. між Іванівським Управлінням експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (надалі - Постачальник, ПАТ "Одесагаз") та Ввідділом освіти Іванівської райдержадміністрації (надалі - Споживач) було укладено договір на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №19 (надалі - договір 3) за яким Постачальник зобов'язується надати Споживачу послугу з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п.2.1. договору 2).
Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з корректором та розташовані за визначеними адресами (п.2.3. договору 3).
Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9-00 годин першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно (п.п.5.1., 5.5. договору 3).
З умовами п.5.6 Договору 3, оплата за постачання та транспортування природнього газу здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу.
У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пп.7.2.1. договору 3).
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2015р. (п.11.1. договору 3).
На виконання умов вищезазначених договорів, позивач поставив споживачу у період із січня 2013р. по березень 2015р. природний газ на загальну суму 7 256 603,71 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства за поставлений газ розрахувався з порушенням строку.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами щодо своєчасної оплати поставленого газу, Публічне акціонерне товариство „Одесагаз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та зменшенням до нього про стягнення з ОСОБА_5 освіти Івановської районної державної адміністрації інфляційних втрат в сумі -7 331,07 грн., 3% річних у сумі - 6 946,72 грн. та пені у сумі - 100 591,37 грн.
Позивачем було надано суду відзив на доповнення до позовної заяви, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регул0ювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладених між сторонами договорами №9 від 22.02.2013р., №9 від 21.02.2014р. та №19 від 09.2.2015р. на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.
На виконання умов вищезазначених договорів, позивач поставив споживачу у період із січня 2013р. по березень 2015р. природний газ на загальну суму 7 256 603,71 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Проте в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач розраховувався за спожитий газ із порушенням строків оплати.
З наведених підстав позивачем було нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі -7 331,07 грн., 3% річних у сумі - 6 946,72 грн. та пеню у сумі - 100 591,37 грн.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно п. 6.2.2 договору 1 та згідно пп. 7.2.1. договору 2 та договору 3, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки сторони у договорі не передбачили інший розмір відсотків за користування коштами, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Перевіривши розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних, наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та часткова оплата основного боргу була здійснена після подачі позову до суду, відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,58,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства „Одесагаз” до відповідача відділу освіти Івановської районної державної адміністрації, про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 114 869,16 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_5 освіти Іванівської районної державної адміністрації (67200, Одеська обл., смт. Іванівка, вул. Леніна, 93а; код ЄДРПОУ 02145151) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) 6 946 /шість тисяч дев'ятсот сорок шість/грн. 72 коп. - 3% річних, 100 591/сто тисяч п'ятсот дев'яносто одну/грн. 37 коп. - пені, 7 331 /сім тисяч триста тридцять одну/ грн. 07 коп., та 1 723 /одна тисяча сімсот двадцять три/грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 28 березня 2016 р.
Суддя Ю.О. Зайцев