24 березня 2016 року Справа № 915/653/13
Стягувач Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,
вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004
адреса для листування: пр. Леніна, 83-А, м. Миколаїв, 54017
Боржник Фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
(заявник) АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору на стороні відповідача
гр. ОСОБА_4,
АДРЕСА_2
Орган, дії якого оскаржуються:
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001
Суддя Дубова Т.М.
Від стягувача - не з'явився
Від боржника - ОСОБА_5 довіреність № 186 від 01.03.2016 року
Від третьої особи - не з'явився
Від органу ДВС - Квашенко С.С. довіреність № 05/39 від 12.06.2015 року
СУТЬ СПОРУ: визнання незаконними дій органу ДВС з визначення оцінки майна боржника по ВП № 43821704 на підставі звіту по оцінці майна у вигляді нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою: пр. Жовтневий, 19/1, м. Миколаїв, складеного на дату 30.10.15 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Приват-Південь» та рецензії на звіт з оцінки майна, здійсненої 08.02.16 р. оцінювачем ТОВ «Центр-Приват-Експерт»; зобов'язання органу ДВС здійснити визначення оцінки майна боржника з дотриманням вимог законодавства
Стягувач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, але вимог ухвал суду від 23.02.16 р., 02.03.16 р. не виконав, письмові пояснення на скаргу не надав, представник в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши матеріали справи за наявними документами, заслухавши пояснення представників боржника та органу ДВС, господарський суд -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - боржник) звернувся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі - орган ДВС) та просив:
- визнати правомірними доводи, викладені в цій скарзі;
- визнати незаконними дії органу ДВС з визначення оцінки майна боржника по виконавчому провадженню № 43821704 на підставі звіту по оцінці майна у вигляді нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, буд. 19/1, складеного на дату 30.10.2015 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ» та рецензії на звіт з оцінки майна, здійсненої 08.02.2016 року оцінювачем, директором ТОВ «ЦЕНТР-ПРИВАТ-ЕКСПЕРТ» ОСОБА_7;
- зобов'язати орган ДВС здійснити визначення оцінки майна боржника з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що дії органу ДВС з визначення оцінки майна боржника по виконавчому провадженню № 43821704 є незаконними, оскільки, використаний для цього органом ДВС звіт з оцінки майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. У зв'язку з чим, визначена органом ДВС вартість майна не може бути використана під час реалізації з торгів.
Представник органу ДВС надав відзив, яким просив визнати доводи боржника неправомірними, скаргу відхилити, посилаючись на ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої постановою від 19.05.15 р. суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання є ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ», а звіт по оцінці майна складений та виконаний оцінювачем ОСОБА_8, затверджений та підписаний директором, скріплений печаткою ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ». Реєстрація оцінювача ОСОБА_8 була здійснена відповідно до законодавства; вона зареєстрована в Державному реєстрі оцінювачів та на дату проведення оцінки нерухомого майна мала право займатися цим видом діяльності.
Також, у відзиві органом ДВС зазначено, що ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачені випадки проведення оцінки майна, до переліку яких оцінка майна приватної особи не відноситься. Таким чином, конкурсні засади, про які боржник зазначає в скарзі, застосовуються виключно до державного майна та майна комунальної власності.
Щодо використання оцінювачем «абсолютної поправки» та «розподілу достовірності результатів», орган ДВС пояснив, що це є математичні дії, які є результатом застосування безпосередньо самих поправок; зазначення в таблиці 5.1 звіту суми 4 808 287,00 грн. є математичною помилкою, яка не вплинула на результат; податок на додану вартість про оцінці майна фізичних осіб не виникає.
Крім того, органом ДВС зазначено, що представляти в судах державну виконавчу службу має Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а не Відділ примусового виконання рішень (детальніше викладено у відзиві, а.с. 116-119).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника та органу ДВС, суд дійшов висновку, що скарга боржника обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.03.14 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.14 року зазначене рішення господарського суду Миколаївської області скасовано, позов задоволено, з боржника на користь стягувача стягнуто основний борг в сумі 658 650,65 доларів США, що станом на 28.03.13 р. за курсом НБУ є еквівалентом 5 264 594,65 грн., проценти за користування кредитом в сумі 242 537,90 дол. США (еквівалентно 1 896 070,22 грн.), пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 49 673,24 дол. США (еквівалентно 397 038,21 грн.), пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 18 291,40 дол. США (еквівалентно 146 203,16 грн.), судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 68820,00 грн. та судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 36540,00 грн.
19.06.14 року на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.14 року були видані накази, на підставі яких з відповідача була стягнута заборгованість, зазначена в резолютивній частині постанови.
27.06.14 року органом ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43821704, яку листом № 02.1-24/3884 від 27.06.14 року направлено сторонам.
Під час виконання наказів та здійснення виконавчого провадження, органом ДВС складено акт опису та арешту нерухомого майна, що належить боржнику та встановлено, що оцінка нерухомого майна потребує спеціальних знань.
У зв'язку з чим, 19.05.15 року орган ДВС виніс постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені (а.с. 29-30 т. 3), відповідно до якої призначено ОСОБА_8, яка зареєстрована у Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво про реєстрацію видане 22.06.2005 року за № 3303 Фондом державного майна України) та працює у штатному складі суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17029/14 виданий Фондом державного майна України 08.10.14 р., дійсний до 08.10.17 року), експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
09.12.15 року органом ДВС на адреси сторін було надіслано повідомлення № 02.1-26/8558 про результати визначення оцінки майна боржника, відповідно до якого вартість нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, буд.19/1, номер РПВН 23924236, згідно висновку, склала 5218500,00 грн.
Вказана вартість визначена органом ДВС на підставі звіту по оцінці майна у вигляді нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, буд. 19/1, складеного на дату 30.10.2015 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ» (а.с. 31-69 т. 3).
Не погодившись з вище зазначеною оцінкою, 22.12.15 року боржником у десятиденний строк були подані письмові заперечення проти результатів визначення вартості майна з вимогою призначити рецензування звіту з оцінки майна (а.с. 74-78 т. 3).
23.12.15 року боржником до органу ДВС були подані доповнення до заперечення (а.с. 79-80 т. 3).
05.01.16 року орган ДВС виніс постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені (а.с. 81-82 т. 3), якою призначив ОСОБА_7, яка зареєстрована у Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво про реєстрацію видане 17.06.2005 року за № 3174 Фондом державного майна України) та працює у штатному складі суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «ЦЕНТР-ПРИВАТ-ЕКСПЕРТ» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16648/14 виданий Фондом державного майна України 04.07.14 р., дійсний до 04.07.17 року), експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Згідно рецензії на звіт про оцінку майна від 08.02.16 року (а.с. 83-84 т. 3), виконаної оцінювачем ОСОБА_7, отримане значення ринкової вартості об'єкта оцінки складає 5 218 500,00 грн.
11.02.2016 року органом ДВС надіслано боржнику повідомлення № 5.1-30/569 про результати рецензування звіту з оцінки майна боржника, відповідно до якого суб'єкт оціночної діяльності й оцінювач мав право виконувати оцінку відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Норм професійної діяльності оцінювача» та Національних стандартів №№ 1, 2. Прийняті в оцінці концепції вартості - ринкова, що відповідає вимогам чинного законодавства. Юридичні та майнові рішення можуть прийматися по висновках даного звіту (а.с. 101 т. 3).
Згідно ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
Як зазначалось вище, постановою від 19.05.15 року призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_8 для здійснення оцінки нерухомого майна боржника.
Проте, вище вказаний експерт ОСОБА_8, не відповідає вимогам ст. 5 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки, не є суб'єктом оціночної діяльності та господарювання, який зареєстрований у встановленому порядку, а лише працює в штатному складі у якості оцінювача.
Частиною 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що для оцінки нерухомого майна державний виконавець обов'язково залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Законодавством України не передбачено можливості здійснення оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні іншими особами, ніж суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ», яке виготовило звіт по оцінці майна, не було залучено державним виконавцем у якості суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що коли законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах.
Пунктом 3 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 2, 3 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 29.04.04 року кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
Використання коштів здійснюється виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету на підставі кошторисів та планів асигнувань спеціального фонду з урахуванням внесених до них змін.
Таким чином, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання міг бути залучений до участі в оцінці майна, розташованого за адресою, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, буд. 19/1 виключно за результатами конкурсу, проведеного у відповідно до вимог законодавством України.
Однак, органом ДВС не надано відповідні документи, щодо проведення конкурсу, з посиланням на те, що в даному випадку конкурсні засади не передбачені.
Крім того, ні звіт по оцінці майна, ні інші матеріали виконавчого провадження № 43821704 не містять жодних даних про проведення відповідного конкурсу, який був би підставою для залучення ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ» в якості суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні.
Отже, звіт складений особою, яка не була визначена на конкурсних засадах, що суперечить вимогам вищенаведених норм.
Відповідно до висновку про вартість майна (а.с. 33 т. 4), об'єкт оцінки 2008 року побудови, триповерховий з підвалом, загальна площа 1009,1 кв.м., побудований з каменю, ззовні с фасаду та внутрішньо має оздоблення із сучасних матеріалів, третій поверх без оздоблення повністю, другий частково, приміщення цих поверхів не використовуються, оздоблення підвалу та першого поверху має відмінний стан, встановлено лічильники на електрику та воду, опаленні від електрокотлів.
Пунктом 1.5 висновку встановлено, що при виконанні роботи була зібрана інформація, а саме: свідоцтво на право власності, витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на нерухомість. Крім того, була зібрана інформація про стан вторинного ринку продажу аналогічної житлової нерухомості в районі розташування об'єкта в друкарських виданнях газет «Маклер», «Инвестор», «Позвоните» та в мережі Інтернет.
Проте, зазначені в п. 3.4 висновку дані стосовно нерухомості, не містять у своєму складі половини поверхів, що не оздоблені та не використовуються.
Тобто, при порівнянні з аналогічними об'єктами нерухомості у висновку слід було окремо визначати вартість підвалу та першого поверху об'єкта боржника, виходячи зі стану їх оздоблення, і окремо вартість другого та третього поверхів, які не мають оздоблення.
Крім того, оцінювач ОСОБА_8, при здійсненні оцінки, використовувала лише дані пропозицій про продаж, а не інформацію про фактичну ціну, за якою були реалізовані об'єкти нерухомого майна на вторинному ринку.
У зв'язку з цим, визначена у звіті вартість майна боржника за порівняльним підходом є неповною, не враховує технічний стан значної його частини та не відображає реальні ціни аналогічних об'єктів нерухомості на вторинному ринку.
Згідно таблиці 4.2 (а.с. 59 т. 3), оцінювач, розраховуючи вартість об'єкта оцінки за порівняльним підходом, використав «абсолютну поправку» та «розподіл достовірності результатів».
Проте, в п. 4.2 висновку необхідність їх застосування та підстави в тексті висновку не зазначені та не обґрунтовані.
Відповідно до таблиці 4.6 висновку, оцінювачем зазначено вартість приміщення в сумі 4 888 287,00 грн., в той час, як у таблиці 5.1. висновку зазначено 4 808 287,00 грн., тобто на 80000,00 грн. менше.
Враховуючи, що середньозважена вартість майна визначалася оцінювачем з урахуванням вартості, обчисленої за допомогою дохідного підходу, то вказана розбіжність істотно впливає на результат оцінки.
Отже, наявні у звіті по оцінці майна відомості свідчать про його неповноту та неякісність визначення вартості майна.
Зазначені вище обставини та зауваження боржника не були враховані та прийняті до уваги оцінювачем ОСОБА_7 під час рецензування звіту з оцінки майна, у зв'язку з чим, висновки рецензента є не об'єктивними та не обґрунтованими.
Згідно ч. 4 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Пунктами 9.10, 9.13 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року передбачено, що визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Згідно ч.1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та Законами України.
Заперечення органу ДВС не можуть бути прийняті судом до уваги, а посилання на те, що представляти в судах державну виконавчу службу має Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а не Відділ примусового виконання рішень не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Пунктом 9.6 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року передбачено, що згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. У той же час відповідно до положень статті 121-2 ГПК представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у статті 3 названого Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є, зокрема, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.
Довіреність № 05/39 від 12.06.15 року (а.с. 105 т. 2) на представництво інтересів у судах видана головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень ОСОБА_6 Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області.
Таким чином, заявником вірно визначено орган, дії якого оскаржуються.
За таких обставин, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд -
Визнати доводи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 правомірними, скаргу задовольнити.
Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з визначення оцінки майна боржника по виконавчому провадженню № 43821704 на підставі звіту по оцінці майна, у вигляді нежитлової будівлі торгівельного комплексу, розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, буд. 19/1, складеного на дату 30.10.2015 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ПРИВАТ-ПІВДЕНЬ» та рецензії на звіт з оцінки майна, здійсненої 08.02.2016 року оцінювачем, директором ТОВ «ЦЕНТР-ПРИВАТ-ЕКСПЕРТ» ОСОБА_7.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області здійснити визначення оцінки майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Ухвала може бути оскаржена.
Суддя Т.М.Дубова